2-н/262/2490/2013
04.09.2013 року Суддя Пролетарського районного суду міста Донецька Масендич В.В., розглянувши матеріали заяви представника заявника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_2, -
03 вересня 2013 року представник заявника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька із заявою, де просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_2.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Крім того, у відповідності до п. 9 Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження» від 23.12.2011 року наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження ,суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до заяви про видачу судового наказу заявник просить стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію з боржника, яка утворилася відповідно розшифровки рахунку по сплаті за електричну енергію відповідно до тарифів за період з 15.01.2004 року по 08.06.2013 року.
Таким чином, з урахуванням того, що із доданих документів вбачається пропуск позовної давності (ч. 3 ст. 267 ЦК України), тобто є спір про право, суд вважає необхідним відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 100, 208, 293 ЦПК України, -
У прийнятті заяви представника заявника Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_2 - відмовити.
Роз'яснити представнику заявника ч. 2 ст. 101 ЦПК України, що відмова в прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Масендич