про повернення позовної заяви
06.09.13р. Справа № 904/6791/13
Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Європацукор", смт. Іваничі Волинської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ
про про визнання договору недійсним
Приватне підприємство "Торговий дім Європацукор" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна промисловість", у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 734 ГДП від 25.07.2012 року.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
1) Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У позовній заяві відповідачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобуна промисловість", у той же час, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість".
Таким чином, позивачем не вказано повного найменування відповідача.
Відповідно до п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес.
2) Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Згідно опису вкладення у цінний лист позовну заяву з додатками направлено на адресу ТОВ "Гірничодобувна промисловість". У той же час відповідачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість". І у працівників пошти відсутні правові підстави для видачі поштового відправлення відповідачеві, оскільки назва одержувача зазначена інша.
Також, відповідно до п. 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису останній має містити докладний перелік предметів.
Однак, у описі вкладення від 28.08.2013 року, поданого до суду у якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками зазначено: "позовна заява № 19 від 27.08.2013 р. (із додатками)", при цьому перелік додатків відсутній, що унеможливлює перевірити, які саме додатки направлялися на адресу відповідача.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, оцінка судом виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 4, 6 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками, в т.ч. оригінал платіжного доручення № 39 від 23.08.2013 року про сплату судового збору в розмірі 1147,00 грн.
Суддя О.М. Крижний