Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/2040/13-к
Провадження 1-кп/483/142/2013
Іменем України
27 серпня 2013 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Головко Л.І.
при секретарі Шилінскас О.В.,
за участю прокурора Діденко Г.С.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160100000803 від 02 липня 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Очакові Миколаївської області, є громадянкою України, незаміжньою, має на утриманні двох малолітніх дітей - 2007 та 2010 років народження, з професійно-технічною освітою, не працює, раніше судима 25 березня 2013 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_1 будучи засудженою 25 березня 2013 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, з метою ухилення від відбування призначеного їй за цим вироком покарання, не з'являлася для відбування громадських робіт до Очаківської комунальної служби благоустрою, визначеної їй як місце відбування громадських робіт згідно встановленого графіку, не відбувши таким чином 96 зі 100 годин громадських робіт, призначених вироком суду.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 в інкримінованому їй ухиленні від відбування громадських робіт винною себе визнала повністю та дала показання про те, що дійсно, у березні 2013 року її було засуджено вироком суду до покарання у виді громадських робіт. Знаючи про те, що їй необхідно відбути призначені вироком суду громадські роботи у кількості 100 годин, будучи ознайомленою із порядком та умовами відбування покарання, наслідками ухилення від нього, з 07 травня 2013 року відпрацювала лише чотири години, після чого для їх відпрацювання не з'являлася. У вчиненому щиро кається.
За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачена та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.
Аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину і вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, - за ч. 2 ст. 389 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, її особу, а саме те, що вона характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та щире каяття обвинуваченої - як обставину, що його пом'якшує.
Як вбачається з відповідних копій свідоцтв про народження, обвинувачена ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто має дітей віком до 14 та 7 років.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції частини статті його Особливої частини, відповідно до положень Загальної частини, в тому числі враховуючі особу винного.
Згідно санкції ч. 2 ст. 389 КК України ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Положеннями ст.ст. 60, 61 КК України передбачено обмеження щодо застосування цих видів покарання до жінок, які мають дітей віком до семи та чотирнадцяти років відповідно.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, суд має постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неможливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 покарань у виді арешту та обмеження волі, передбачених санкцією ч. 2 ст. 389 КК України, що згідно вимог ст.ст. 50, 65 КК України виключає взагалі можливість призначення їй покарання, передбаченого законом.
Цивільний позов у справі не заявлено, речових доказів, судових витрат немає.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
Звільнити ОСОБА_1 від покарання у зв'язку із неможливістю застосувати до неї покарання, передбаченого законом.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Головуючий: