ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Закритого акціонерного товариства «Містобудівне управління-3», м. Київ
до Відкрите акціонерне товариство Комерційного банку «Інтербанк», м. Київ
про стягнення 2 780 000 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Смірнов О.С. - пред. по довір.,
Від відповідача Сінахова А.В. -пред. по довір.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення часткової суми депозиту у розмірі 2 780 000 грн. відповідно до Депозитного договору № 14/02 від 04.06.2002р., посилаючись на невиконання відповідачем, як банком, умов Договору та відмову від виплати часткової суми депозиту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.03.2009р.
В судовому засіданні 11.03.2009р. було оголошено перерву до 16.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
У позовній заяві заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти на рахунок відповідача в сумі 2 805 618 грн. з метою забезпечення заявленого позову згідно вимог ст. 66, 67 ГПК України.
Розглянувши подані письмові докази та матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову» у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог -Національний банк України.
Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.
Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник позивача надав клопотання про зміну банківських реквізитів та позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог ,оспорив доводи позивача та надав письмовий відзив на позовну заяву.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судових засідань, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між сторонами було укладено Депозитний договір № 14/02 від 04.06.2002р., за умовами якого відповідач, як банк, відкриває позивачу, як клієнту, депозитний рахунок, на якому останній розміщує тимчасово вільні кошти в сумі 1 150 000 грн. на термін до 14 липня 2003 року.
Сторони здійснювали пролонгацію Договору шляхом укладення Додаткових угод (№№ 13, 20, 31, 45, 48, 64, 80, 81), належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи та вказують на дії сторін під час виконання договірних умов .
10.11.2008р. сторони уклали Додаткову угоду № 81, в якій узгодили, що за п. 1 сума депозиту за Договором складає 2 790 000,00 (два мільйона сімсот дев'яносто тисяч грн. 00 коп.) і за п. 2 строк дії Договору депозиту пролонгується до 20 квітня 2010 року.
Згідно п.3 Додаткової угоди № 81 всі інші умови Договору і попередніх додаткових угод залишаються незмінними.
04.12.2008р. позивач листом № 383 звернувся до відповідача з вимогою про часткове зняття коштів у сумі 930 000 грн.
Відповідач листами № 2296 від 05.12.2008р. та № 2313 від 09.12.2008р. відмовився виконати умови Договору, посилаючись на Постанову Правління НБУ № 319 від 11.10.2008р. «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»та Постанову Правління НБУ № 413 від 01.12.2008р. «Про окремі питання діяльності банків».
Позивач листами № 3 від 09.01.2009р. та № 11 від 16.01.2009р. повторно звернувся до відповідача з вимогою часткового зняття коштів з депозитного рахунку у сумі 2 780 000 грн.
Позивач вказує, що відповідач вказані листи залишив без відповіді та належного реагування, аналізуючи вказані дії відповідача вважає його бездіяльність нікчемною.
Проте, відповідачем надано копію листа № 45 від 20.01.2009р., який був адресований позивачу, з відмовою щодо дострокового часткового зняття коштів з депозитного рахунку. Доказів, щоб підтверджували факт отримання позивачем вказаного листа, відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору клієнт має право на часткове зняття коштів. За умовами п. 2.1.3. Договору часткове зняття коштів з депозитного рахунку здійснюється на основі письмової заяви клієнта протягом 3-х банківських днів з дня отримання банком такої заяви.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний Банк України»нормативно-правові акти Національного Банку України не можуть суперечити законам України, підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України й набирають чинності відповідно до законодавства України. Окрім того, що обидві постанови № 319 та № 413 в частині заборони дострокового повернення депозитів суперечили Закону, вони не були зареєстровані в Міністерстві юстиції, як того вимагає Указ Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 13 жовтня 1992р., таким чином, вони не набули чинності.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов закону чи договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного Кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. До того ж банк не має права встановлювати будь-які обмеження щодо прав власника та його прав розпоряджатися грошовими коштами .Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню звідси доводи відповідача безпідставними.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 525. 526, 1060 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, умовами Договору сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Інтербанк»(юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, 5-а; поштова адреса: 03056, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 27, код ЄДРПОУ 14358604) на користь Закритого акціонерного товариства «Мостобудівне управління-3»(03131, м. Київ, вул. Лютнева, 1, код ЄДРПОУ 03449887), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, часткову суму депозиту у розмірі 2 780 000 (два мільйона сімсот вісімдесят тисяч) грн., 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 18 березня 2009 року.