83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.04.09 р. Справа № 38/53
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Зікєєвой Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРВ ЛТД» м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент» м.Маріуполь Донецької області
про стягнення 23 060,91 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Леонова Ю.О. представник за дов. №б\н від 16.03.2009р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДРВ ЛТД» м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент» м. Маріуполь Донецької області про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, а всього 23 060,91 грн.
Крім того, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26009200076000 в ЗАТ “Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970 до розгляду справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні №РН-00042 від 28.08.2008р., № РН-00044 від 16.09.2008р., № РН-00047 від 24.09.2008р.
16.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 10.03.2009р. № 14/4-20/977, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Контінент» м. Маріуполь Донецької області значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 20391675) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87522, Донецька область, м.Маруіполь, Орджонікідзевський район, вул. Станіславського, 1 який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями № 11037573 та № 11103159 з позначками “Вручено уповноваженій особі», тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
Позивач у судовому засіданні 01.04.2009р. надав суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 21 415,60, інфляційні з 18.11.2008р. по 03.02.2009р. у сумі 1370,30 грн. та 3% річних у сумі 135,33 грн., а всього 22 921,23 грн. та надав витребувані судом документи, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд
28.08.2008р. між сторонами було досягнуто домовленість про те, що позивач зобов»язується поставляти відповідачу стекло бій вартістю 510 грн. за 1 (одну) тону з урахуванням ПДВ у кількості, передбаченої відповідно до замовлення сторони, а відповідач зобов»язувався прийняти поставлений товар та оплатити його разом з вартістю перевезення залізничним транспортом відповідно до виставлених рахунків.
У підтвердження укладання вказаної угоди позивач поставив відповідачу стекло бій, що підтверджується видатковими накладними №РН-00042 від 28.08.2008р., № РН-00044 від 16.09.2008р., № РН-00047 від 24.09.2008р. на суму 114064,80 грн. враховуючи ПДВ та затрати на перевезення, а відповідач розрахувався за товар та послуги перевезення частково у сумі 92649,20, що підтверджується виписками банку, які містяться в матеріалах справи.
Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 21 415,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
10.11.2008р. позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення вказаної заборгованості, але відповідач на неї не відреагував.
Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних з 18.11.2008р. по 03.02.2009р. у сумі 1370,30 грн. та 3% річних у сумі 135,33 грн.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на видаткові накладні, рахунки фактури, банківські виписки, лист від 10.11.2008р., уточнення позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу частково не розрахувався за поставлений товар на суму 21 415,60 грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних з 18.11.2008р. по 03.02.2009р. у сумі 1370,30 грн. та 3% річних у сумі 135,33 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.
Заява позивача щодо забезпечення позову судом відхилена у зв»язку з відсутністю доказів у її підтвердження.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРВ ЛТД» м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент» м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу у розмірі 21 415,60 грн., 3% річних у розмірі 135,33 грн., інфляційних у розмірі 1370,30 грн., а всього 22 921,23 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент» м. Маріуполь Донецької області (87522, Донецька область, м.Маруіполь, Орджонікідзевський район, вул. Станіславського, 1, ЄДРПОУ 20391675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРВ ЛТД» м. Дніпропетровськ ( 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 48 кв. 73, ЄДРПОУ 35269667) борг у розмірі 21 415,60 грн., 3% річних у розмірі 135,33 грн., інфляційні у розмірі 1370,30 грн., а всього 22 921,23 грн., держмито у розмірі 230грн.61коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення оголошено у судовому засіданні 01.04.2009року.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2 - сторонам у справі