24 березня 2009 р.
№ А15/115-13/195
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючої
Н.О. Волковицької,
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача
Пицик Я.М. -дов. №юр-736/д від 29.12.2008р.
відповідачів
не з'явились(про час та місце судового засідання повідомлені належно)
третьої особи
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р.
у справі
№ А- 15/115-13/195
господарського суду
Івано-Франківської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинагафтогаз" Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
до
1. Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
3. Долинської міської ради Івано-Франківської області
4. Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації
третя особа
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2005р.; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р.;визнання недійсним запису в книзі № 31 за " 348 про реєстрацію Івано-Франківським БТІ права власності на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 "Овочі-Фрукти", розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської обл.; зобов'язання Івано-Франківське ОБТІ зареєструвати право власності на зазначене майно за ВАТ "Укрнафта"
Позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2005р.; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р., видане Долинською міською радою; визнання недійсним запису в книзі № 31 за № 348 про реєстрацію Івано-Франківським БТІ права власності на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 "Овочі-Фрукти", розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської обл.; зобов'язання Івано-Франківське ОБТІ зареєструвати право власності на зазначене майно за ВАТ "Укрнафта".
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не є власником спірного приміщення і не має права його продавати та підписувати договір купівлі-продаж; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р. видане, а реєстрація права власності в Івано-Франківському ОБТІ проведена з порушенням чинного законодавства.
Долинська міська рада відхилила позов, вказавши, що знаходження майна на балансі ВАТ "Укрнафта", не є безспірною ознакою його права власності. Незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної (комунальної) власності. Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради мають право на переважне придбання в комунальну власність приміщень споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.
Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що спірне приміщення магазину належить територіальній громаді м. Долина на підставі свідоцтва на праві власності на нерухоме майно, виданого Долинською міською радою 15.12.2004р. та зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ в книзі № 31 за №348, а договір купівлі-продажу спірного приміщення укладено відповідно до вимог діючого законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" у своїх запереченням на позовну заяву послалося на те, що відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України є добросовісним набувачем права власності на спірне приміщення магазину.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2005р. (суддя Шкіндер П.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо набуття права власності на спірний об'єкт Долинською міською радою, якою винесено рішення "Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С. Бандери, 2 в м. Долина", відповідно до якого спірне приміщення прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Долина та передано на баланс Долинському міському житловому комунальному підприємству. Отже, ТОВ "Станіславська торгова компанія" відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України є добросовісним набувачем права власності на спірне приміщення магазину, оскільки договір купівлі-продажу від 01.03.2005р. укладений з Управлінням економіки, промисловості і власності Долинської райдержадміністрації, укладений на підставі і у відповідності до норм діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. (судді: Краєвська М.В. -головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.2005р.; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р.; визнано право власності за ВАТ "Укрнафта" на приміщення магазину № 40 "Овочі-фрукти", розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської області; щодо решти позовних вимог провадження у справі припинено.
Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що рішення Долинської міської ради від 14.12.2004р. 3 843-22/2004 "Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С. Бандери, 2 в м. Долина", видане територіальній громаді м. Долина в особі Долинської міської ради та рішення Долинської міської ради від 14.12.2004р. № 844-22/2004 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації в 2005р.", визнано недійсними постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006р. Оскільки дані рішення визнано недійсними в судовому порядку, то свідоцтво про право власності на спірне приміщення також підлягає визнанню недійсним.
Визнаючи право власності позивача на спірне майно, апеляційний господарський суд встановив, що засновником товариства при корпоратизації до статутного фонду ВАТ "Укрнафта" було внесено приміщення магазину №40 "Овочі-фрукти" розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської області, що також підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2005р., і продаж належних державі акцій у приватну власність ВАТ "Укрнафта" відбувся.
Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, з підстав порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме статті 105 Господарського процесуального кодексу України, статті 330, 388 Цивільного кодексу України.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про набуття ТОВ "Станіславська торгова компанія" права власності на спірне приміщення, як добросовісним набувачем, у відповідності до статті 330 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, і відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього та доводами про правомірне проведення реєстрації Івано-Франківським ОБТІ спірного об'єкта нерухомого майна та права власності на нього за територіальною громадою м. Долина, отже спірний договір купівлі-продажу був укладений на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а інші відповідачі діяли у межах та у відповідності до своїх повноважень.
Також, до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ТОВ "Торгова мережа "Фаворит", в якій скаржник просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін, з підстав того, що судове рішення апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу повністю заперечив проти доводів касаційних скарг та зазначив, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідачі звернулися з клопотанням про відкладення розгляду касаційних скарг у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представників у судовому засіданні, вказані клопотання було відхилено колегією суддів, як такі, що не унеможливлюють розгляд касаційних скарг.
Відповідачі та третя особа не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, за Рішенням ХХІІ сесії ІV демократичного скликання Долинської міської ради Івано-Франківської області від 14.12.2004 р. № 843-22/2004 "Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С.Бандери, 2 в м. Долина" спірне приміщення прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Долина та передано на баланс Долинському міському житловому комунальному підприємству.
Рішенням ХХІІ сесії ІV демократичного скликання Долинської міської ради Івано-Франківської області від 14.12.2004 р. № 844-22/2004 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації в 2005 році" затверджено перелік комунальної власності територіальної громади м. Долина, що підлягає приватизації у 2005році, в тому числі приміщення магазину № 40 по вул. С.Бандери, 2, шляхом викупу ТОВ "Станіславська торгова компанія".
Долинською міською радою 15.12.2004р. територіальній громаді м.Долина в особі Долинської міської ради видано свідоцтво про право власності на приміщення магазину "Овочі-фрукти", розташованого по вул. С.Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської області.
Рішенням VII сесії IV демократичного скликання Долинської міської ради Івано-Франківської області від 23.04.2003р. № 204-7/2003 Управлінню економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації делеговано повноваження щодо здійснення приватизації майна, що належить Долинській міській раді.
Управлінням економіки, промисловості і власності Долинської райдержадміністрації, яке діяло на підставі положення, затвердженого розпорядженням районної державної адміністрації від 03.11.2003 р.
№ 309 та зареєстровано в Долинському районному управлінні юстиції 12.11.2003 р., укладено з ТОВ "Станіславська торгова компанія" договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 "Овочі-Фрукти" в м. Долина по вул. С.Бандери, 2 від 01.03.2005 р. та посвідчений нотаріусом Долинської міської нотаріальної контори за реєстраційним № Д-73 від 01.03.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу "Держкомнафтогаз" від 23.02.1994 р. № 57 на базі виробничого об'єднання "Укрнафта" створено ВАТ "Укрнафта" шляхом перетворення державного виробничого підприємства "Укрнафта" у ВАТ "Укрнафта" відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993року № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств і Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993року за № 508, затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу виробничого об'єднання "Укрнафта" і статут товариства.
Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України № 38 від 28.01.2005 р. "Про затвердження переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ "Укрнафта" у вказаний перелік включено приміщення магазину № 40 "Овочі-фрукти", розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської обл., загальною площею 2063, 8 кв.м вартістю 483 936 грн., що також підтверджується і актом приймання-передачі від 31.01.2005 р. нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Укрнафта".
Крім того, як встановлено апеляційним господарським судом позивачем додано до матеріалів справи відповідь ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" вих. № 1810/6 від 18.10.2006 р. на запит ВАТ "Укрнафта" вих. № ЮР-1702 від 17.10.2006 р. щодо надання інформації про статутний фонд ВАТ "Укрнафта", де зазначено, що держава не володіє акціями ВАТ "Укрнафта" та лист Фонду державного майна України № 31-1/2-728 від 29.06.2004 р., в якому зазначається, що станом на 29.06.2004 р. на рахунку Фонду державного майна України акції ВАТ "Укрнафта" не обліковуються.
За приписами статті 327 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Законодавчі акти, що були чинні на момент виникнення спірного майна, не передбачали права комунальної власності, чи державної реєстрації права власності.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншим законодавством, яке було чинним на час виникнення правових конструкцій права комунальної власності в Україні, суб'єктів та об'єктів цього права, передбачалися правові підстави набуття права комунальної власності відповідними суб'єктами.
Так, статтею 7 Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.1990р. (втратив чинність у 1997 році) було передбачено поняття комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та визначено підстави її набуття -до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Статтею 35 Закону України "Про власність" визначено перелік об'єктів, які відносяться до об'єктів права комунальної власності, статтею 32 вказаного Закону визначено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд пов'язував існування права власності з дійсністю рішень, про прийняття спірного майна у комунальну власність. При відсутності підстав вважати припиненим у встановленому порядку права власності попереднього власника на спірний об'єкт нерухомості, таке право не могло виникнути у відповідача в силу законодавства, незалежно від будь-яких прийнятих ним рішень.
Крім того, Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006р., визнано недійсними рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 14.12.2004 р. № 843-22/2004 "Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С.Бандери, 2 в м. Долина" та рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 14.12.2004 р. № 844-22/2004 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації в 2005 році".
Відповідно до частини 2 статі 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, як правомірно зазначено апеляційним господарським судом, особа яка продала спірний об'єкт нерухомості, не вправі була розпоряджатися цим майном, а договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 "Овочі-Фрукти" в м. Долина по вул. С.Бандери, 2 від 01.03.2005 р. суперечить нормам Цивільного кодексу України.
Львівський апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що оскільки рішення від 14.12.2004 р. № 843-22/2004 та рішення від 14.12.2004 р. № 844-22/2004 Долинської міської ради Івано-Франківської області визнані в судовому порядку недійсними, то і свідоцтво про право власності на приміщення магазину "Овочі-фркти", розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської області, видане територіальній громаді м. Долина в особі Долинської міської ради, підлягає визнанню недійсним.
Щодо позовної вимоги визнання недійсним запису в книзі № 31 за № 348 про реєстрацію Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно від 15.12.2004р. та вимоги про зобов'язання Івано-Франківське ОБТІ зареєструвати право власності на зазначене майно, то апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що провадження у цій частині позовних вимог слід припинити на підставі пунктів 1 та 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; внаслідок чого його висновки за наслідками розгляду апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.
Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає вимогам статей 43 та 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Твердження заявників про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року у справі № А-15/115-13/195 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач