79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.03.09 Справа № 15/106
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Юрченко Я.О.
суддів: Якімець Г.Г.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ «Виробничо-комерційна фірма «Варто», м.Снятин
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області 03.02.2009р.
у справі № 15/106
за позовом ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія» в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції, м.Львів
до ЗАТ «Виробничо-комерційна фірма «Варто», м.Снятин
про стягнення 50665 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Слобода З.І.
від відповідача: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009р. у справі № 15/106 частково задоволено позов ДП НАК «Надра Україна»«Західукргеологія»в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції, м.Львів та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто», м.Снятин Івано-Франківської області на користь позивача - 35665 грн. основного боргу за договором № 148/08 від 24.07.2008р. «На проведення геологорозвідувальних робіт», 506,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Варто», м.Снятин, Івано-Франківської області на користь позивача - 15000 грн. основного боргу за договором № 148/08 від 24.07.2008р. «На проведення геологорозвідувальних робіт»- провадження у справі припинено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване нормами ст.ст.174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та тим, що під час розгляду справи в суді відповідачем частково оплачено заборгованість за виконані позивачем роботи з буріння резервної експлуатаційної свердловини в сумі 15000 грн., доказів сплати решти суми заборгованості у розмірі 35665 грн. основного боргу за договором № 148/08 від 24.07.2008р. відповідачем не подано.
Скаржник, відповідач у справі, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема скаржник покликається на те, що господарським судом було необґрунтовано незадоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та здійснено її розгляд за відсутності представника відповідача, чим порушено положення п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2, 4-3, 22 ГПК України, ч.4 ст.6 Закону України «Про судоустрій»; а також невірно визначено розмір судових витрат по справі, так як допущено невірне застосування ст.49 ГПК України.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4002655 -ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2009р. про порушення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 24.03.2009р. - відповідачу 10.03.2009р.; про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав.
Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено Договір № 148/08 від 24.07.2008р. «На проведення геологорозвідувальних робіт», відповідно до якого силами позивача виконано обсяг робіт по бурінню резервної експлуатаційної свердловини 2-ї групи глибиною 60 п.м. для водопостачання відповідача на загальну суму 50665 грн., що засвідчується підписаними відповідачем актами № 29 від 28.07.2008р. та № 30 від 12.08.2008р. обміру виконаних геологорозвідувальних робіт і витрат. В порушення вимог розділу 5 Договору № 148/08 від 24.07.2008р. оплата виконаних робіт відповідачем не проведена. У зв'язку з наведеним ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції - позивач звернувся в Господарський суд Івано-Франківської області із позовом до ЗАТ «Виробничо-комерційна фірма «Варто»про стягнення з відповідача заборгованості за виконані геологорозвідувальні роботи в сумі 50665 грн. Однак, після порушення господарським судом провадження у даній справі відповідач платіжними дорученнями № 2026 від 31.10.2008р., № 2229 від 21.11.2008р. та № 2686 від 16.01.2009р. частково оплатив позивачу заборгованість за виконані згідно з Договором № 148/08 від 24.07.2008р. роботи з буріння резервної експлуатаційної свердловини в загальній сумі 15000 грн., що стверджується поданими позивачем банківськими виписками. Докази сплати решти заборгованості в сумі 35665 грн. у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані.
Згідно з ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Виходячи із встановлених обставин справи та змісту зазначених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача 35665 грн. заборгованості за виконані за договором № 148/08 від 24.07.2008р. роботи з буріння резервної експлуатаційної свердловини 2-ї групи глибиною 60 п.м. для водопостачання відповідача, а в решті позову про стягнення з відповідача 15000 грн. основного боргу за виконані за договором № 148/08 від 24.07.2008р. роботи - припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору у зв'язку із сплатою відповідачем боргу в цій частині.
Апеляційна скарга не містить доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції по суті спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд першої інстанції, вірно застосувавши норму ч.3 ст.49 ГПК України, підставно поклав судові витрати, понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи, а саме: 506,65грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на відповідача в повному обсязі.
Доводи скаржника про те, що господарським судом було необґрунтовано незадоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та здійснено її розгляд за відсутності представника відповідача, чим порушено положення п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2, 4-3, 22 ГПК України, ч.4 ст.6 Закону України «Про судоустрій», є надуманими та не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про слухання 03.02.2009р. даної справи Господарським судом Івано-Франківської області, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 10957246 -ухвали суду від 29.12.2009р. -відповідачу 08.01.2009р. При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з Роз'ясненням Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються такими, що належним чином повідомлені про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі лише надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (тобто доказів її вручення сторонам не вимагається). Відповідно неявка представників сторін, зокрема відповідача, в судове засідання, у разі зобов'язання такої явки, не перешкоджає вирішенню спору по суті, так як про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення адресату, і відповідно до ст.75 ГПК України господарський суд вправі розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що і було зроблено судом першої інстанції.
Крім того, відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду є правом, а не обов'язком суду, і відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути не лише інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а й їх керівники, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Відтак, викладена у клопотанні відповідача від 02.02.2009р. обставина -службове відрядження представника, з огляду на вказану норму, не є поважною причиною для відкладення розгляду справи. Більше того, така обставина не була підтверджена належними доказами, що свідчить про необґрунтованість клопотання відповідача, та відповідно правомірність висновку суду першої інстанції щодо його відхилення.
Відтак, враховуючи те, що доводів на спростування висновків суду першої інстанції по суті спору скаржником в апеляційній скарзі не наведено, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України скаржником не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відтак, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009р. у справі № 15/106 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Виробничо-комерційна фірма «Варто», м.Снятин - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Якімець Г.Г.
Суддя Мурська Х.В.