25 березня 2009 р.
№ 19/319/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства заводу "Електроважмаш"
на рішення
господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року
у справі
№19/319/08 господарського суду Запорізької області
за позовом
Державного підприємства заводу "Електроважмаш"
до
Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут силової електроніки "Перетворювач"
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача:
Педешко О.С. -за довіреністю від 27.01.2009р.
відповідача:
Яцик Ю.Г. -за довіреністю від 25.09.2008р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2008р. (суддя Доценко Л.І.) в задоволенні позову про стягнення боргу відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 09.08.2006 року між Державним підприємством заводом “Електроважмаш» (виконавець) та ВАТ “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач» (замовник) укладено договір № 112/06, за умовами якого позивач зобов'язався приймати участь в роботах з монтажу та наладки електрообладнання на дизель-потязі ДЕЛ-02 №003 і здачі дизель-потягу відповідачу. Сторони п.2 зазначеного договору обумовили вартість робіт, яка склала 130000грн.
Виконавець вважає, що виконав роботи у повному обсязі, які обумовлені договором та надав акти виконаних робіт, підписані сторонами 06.02.2007р. (Етап № 1) на суму 76000грн. та від 06.02.2007р. (Етап № 2) на суму 54000грн. Відповідно до п.3.5 оговору №112/6 замовник здійснює остаточний розрахунок протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт і виставлення виконавцем рахунку на оплату.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №57 від 15.02.2007 року на суму 130000грн., однак останній кошти за виконані роботи не перерахував. Надіслана 18.07.2008р. на адресу відповідача претензія № 248-197/1 від 11.07.2008р., була залишена без відповіді.
З урахуванням зазначеного, позивав звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу за договором №112/06 від 29.08.2006р. та за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань пеню у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення у сумі 23400грн., індекс інфляції 43121,28грн. та 3% річних у сумі 5438,63грн., всього -201959,91грн.
При цьому місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р. порушено провадження у справі № 19/92/07 про банкрутство ВАТ “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач». 17.05.2007р. в газеті “Голос України» № 84 було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач».
Пунктом 15 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст.14 Закону, якою передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача виникли до порушення провадження у справі №19/92/07 про банкрутство ВАТ “Український науково-дослідний інститут силової електроніки “Перетворювач».
Відповідно до п.2 ст. 14 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У визначений вказаними нормами Закону строк позивач не звернувся до суду із заявою про визнання його грошових вимог у справі про банкрутство боржника, у зв'язку з чим його вимоги вважаються погашеними, в силу вимог частини другої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом", що є, відповідно до ст. 598 ЦК України, підставою для припинення зобов'язань.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження оскаржувача про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року у справі №19/319/08 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький