73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
26.03.2009 Справа № 4/56-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Реві Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" м. Одеса
до товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній продукт" м. Херсон
про стягнення 183 321 грн. 29 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Гуцаков І. В.
від відповідача - уповноважена особа Шаповалова Г.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній продукт" (відповідач) 183321 грн. 29 коп. за отриманий товар, з яких 180046 грн. 06 коп. - основна сума боргу та 3275 грн. 23 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем в повному обсязі грошових зобов'язань за дистриб'юторським договором №1/80 від 01.05.2008року, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом своїх майнових прав.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення 3275 грн. 23 коп. пені, посилаючись на те, що основний борг в сумі 180046 грн. 06 коп. відповідачем сплачено і предмет спору в цій частині позову між сторонами відсутній.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, посилаючись на погашення основного боргу в сумі 180046 грн. 06 коп. Він зазначає, що заборгованість виникла у зв'язку з введенням позивачем на територію Херсонської області та м.Херсона додаткового дистриб'ютора в результаті чого реалізація продукції отриманої відповідачем зменшилася , а позивач відмовився прийняти нереалізований товар.
Він просить зменшити суму пені до 1 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
01 травня 2008року між товариством з обмеженою відповідальністю "Форес" та товариством з обмеженою відповідальністю "Справжній продукт" укладено дистриб'юторський договір №1/80.
Згідно з зазначеним договором позивач доручив, а відповідач прийняв на себе обов'язки по розповсюдженню та реалізації продукції позивача в асортименті на території м.Херсона і Херсонської області та забезпечити її необхідне супроводження кінцевому споживачу на умовах цього договору. При цьому, відповідно до пункту 2.1.10 договору відповідач зобов'язаний своєчасно прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до розділу 3 договору від 01.05.2008року поставка товару позивачем здійснюється на склад відповідача. Товар передається відповідачу на підставі товарно-транспортних накладних. Датою поставки являється дата фактичної прийомки-передачі товару.
Матеріалами справи підтверджується те, що позивач виконав свої обов'язки за договором. Ним передано відповідачу через його представника Плохотник П.Г., який дія на підставі наданих до матеріалів справи довіреностей, продукцію за наступними накладними:
- № ФО-0001771 від 01.12.2008 року на суму 20858грн.27коп. (з урахуванням часткових розрахунків);
- № ФО-0001834 від 08.12.2008 року на суму 16564грн. 39коп. (з урахуванням часткового повернення на суму 4527грн.ю61коп.);
- № ФО-0001900 від 15.12. 2008року на суму 21744грн.80коп.;
- № ФО-0001946 від 22.12.2008року на суму 40003грн.00коп.;
- № ФО-0001981 від 25.12.2008року на суму 42664грн.60коп.;
- № ФО-0002009 від 29.12.2008року на суму 38211грн.06коп.
Загальна вартість отриманої відповідачем продукції за вищезазначеними накладними -180046грн.00коп.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України
Пунктом 4.2 договору від 01.05.2008року встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату вартості отриманої продукції на протязі 30 календарних днів з моменту отримання продукції згідно з накладною.
Фактично оплату вартості отриманої продукції в сумі 180046грн.00коп.відповідач на день звернення позивача з позовом не здійснив, тому позивач звернувся з позовом про захист своїх майнових прав.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.05.2008року є обов'язковим для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих на себе зобов'язань, оскільки стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання, або односторонньої її зміни.
Після звернення позивача з позовом до суду, відповідач перерахував заборгованість та, за згодою позивача, частково повернув отриману продукцію в рахунок погашення боргу, тому провадження у справі в частині стягнення 180046грн.00коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, проти чого не заперечують представники сторін.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3275грн.23коп. пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону ( в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.
При укладенні договору від 01.05.2008року сторони пунктом 5.4 узгодили, що в разі порушення строків оплати отриманої продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
З урахуванням вимог вищезазначених норм закону та договору, позовні вимоги про стягнення 3275грн.23коп. пені підлягають задоволенню.
Судом відхиляються посилання відповідача на те, що заборгованість виникла у зв'язку з введенням позивачем на територію Херсонської області та м.Херсона додаткового дистриб'ютора в результаті чого реалізація продукції отриманої відповідачем зменшилася , а позивач відмовився прийняти нереалізований товар, оскільки будь-яких доказів на підтвердження фактів неможливості реалізації продукції у зв'язку із введенням додаткового дистриб'ютора відповідач суду не надав. Не передбачено і договором заборони позивачу вводити додаткового дистриб'ютора та особливостей здійснення відповідачем розрахунків у зв'язку з цим, як і не передбачено порядок повернення нереалізованого відповідачем товару.
Не може бути задоволено судом і клопотання відповідача щодо зменшення належної до стягнення пені до 1 грн.00коп., оскільки будь-яких підстав які б надавали суду право зменшити пеню відповідач не зазначає та не надає доказів майнового стану, або інших доказів, які б свідчили про неналежне виконання зобов'язання кредитором.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 3.275грн.23 коп. пені.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі вищезазначених норм права, керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст.82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній продукт" м. Херсон вул.1 Текстильна № 1 код 22590163 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" м. Одеса вул. Одарія № 9 код 22467767, п/р 260086134 в ООД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351, -3275 грн.23 коп. пені, 1833 грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 180046 грн. 06 коп. основного боргу.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України і підписано 30.03.2009року.