83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.04.09 р. Справа № 14/47
за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк
до відповідача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»,
ЄДРПОУ 03337119, м.Донецьк
про стягнення 198308 грн. 45 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шмідт В.О.-юрисконсульт
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 26.03. по 01.04.2009р.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 198308,45 грн., у тому числі основний борг в сумі 109389,35 грн., пеня в сумі 83051,76 грн., інфляція в сумі 5184,73 грн. та три проценти річних в сумі 682,61 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №281 від 01.04.2008р. на надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, акти реалізації питної води, рахунки, розрахунок суми заборгованості.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 25.03.2009р. №юр/929, в якому визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу 109389,35 грн. Одночасно, проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
01.04.2008р. між сторонами був підписаний договір №281 на надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання подавати своїми водопровідними мережами питну воду відповідачу у межах узгоджених розрахункових об'ємів та узгодженого щомісячного графіку, в залежності від технічних можливостей.
За приписом п.п.1.2, 6.1 договору №281 від 01.04.2008р. за всіма взаємовідносинами, обумовленими виконанням договору, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування, “Правилами приймання стічних вод підприємств в системи каналізації міст», затвердженими виконавчими органами місцевих рад, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».
Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи актами від 25.11.2008р., 22.12.2008р., підписаними сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, у листопаді та грудні 2008р. позивачем було надано відповідачу питну воду у кількості 32368 куб. м. та прийнято стоки у кількості 27732 куб. м. на суму 109389,35 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.
Факт надання позивачем послуг з питного водопостачання та водовідведення на вказані кількість та суму з боку відповідача підтверджено.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 5.5 договору №281 від 01.04.2008р. передбачено, що оплата за послуги здійснюється відповідачем рівними частками протягом місяця, кожний останній робочий день тижня поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості об'єму спожитих послуг за аналогічний період попереднього місяця.
Остаточний розрахунок за поточний місяць відповідач проводить на підставі пред'явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням поточних виплат не пізніше 26-го числа поточного місяця (п.п.5.6 договору №281 від 01.04.2008р.).
Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки №3231108/1 від 25.11.2008р. та №3231208/1 від 22.12.2008р. на загальну суму 109389,35 грн.
Свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 109389,35 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 20.03.2009р. заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з питного водопостачання та водовідведення складає 109389,35 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 25.03.2009р. №юр/929, в якому визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу 109389,35 грн.
Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
За таких обставин, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 109389,35 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з грудня 2008р. по січень 2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 5184,73 грн. та три проценти річних в сумі 682,61 грн. з 01.12.2008р. по 31.01.2009р.
Виходячи з того, що розрахунок суми трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі 5184,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 682,61 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п.7.2 договору №281 від 01.04.2008р. сторонами було узгоджено, що за несвоєчасну сплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, проте не більше 100% загальної суми боргу.
За таких обставин, згідно п.7.2 договору №281 від 01.04.2008р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 83051,76 грн. за період з 28.11.2008р. по 16.02.2009р.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Таким чином, нормами вказаної статті передбачено можливість збільшення розміру неустойки, який встановлений не в самому тексті договору, а в законі.
Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, згідно ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, але якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В п.7.2 договору №281 від 01.04.2008р. сторонами було узгоджено, що за несвоєчасну сплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, проте не більше 100% загальної суми боргу.
Згідно преамбули Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", він встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписом ст.1 "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, розмір пені в сумі 1% за кожен день прострочки визначений як договором, так і вищевказаним законом.
При цьому, розрахунок суми пені є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 83051,76 грн. підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на тяжке матеріальне становище як підставу для залишення без задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій судом до уваги не прийняті, враховуючи, що останнє ніяким чином не звільняє відповідача від застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Зокрема, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Одночасно, відповідного клопотання про зменшення судом заявленого до стягнення позивачем розміру штрафних санкцій відповідачем не заявлено.
Таким чином, у суду відсутні будь-які підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляції в сумі 5184,73 грн., трьох процентів річних в сумі 682,61 грн. та пені в сумі 83051,76 грн.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.
У відзиві на позовну заяву від 25.03.2009р. №юр/929 Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк заявлене клопотання про розстрочку виконання рішення суду по цій справі в частині стягнення основного боргу в сумі 109389,35 грн. строком на 12 місяців.
Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
За приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, тощо.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з того, що обставини, якими відповідач обгрунтовує клопотання про розстрочку виконання рішення є такими, що роблять неможливим негайне виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу, за висновками суду, клопотання Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк про розстрочку виконання рішення суду по цій справі в частині стягнення основного боргу в сумі 109389,35 грн. строком на 12 місяців підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк задовольнити повністю.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк основний борг в сумі 109389 грн. 35 коп.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2009р. по справі №14/47 зі сплатою заборгованості в сумі 109389 грн. 35 коп. у наступному порядку:
протягом квітня 2009р. - лютого 2010р. по 9115 грн. 78 коп.,
у березні 2010р. - 9115 грн. 77 коп.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк пеню в сумі 83051 грн. 76 коп., інфляцію в сумі 5184 грн. 73 коп. та три проценти річних в сумі 682 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1983 грн. 08 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 01.04.2009р.
Суддя