01 квітня 2009 р.
№ 22-3-30/336-07-9260
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючий,
Волік І.М.
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ліга" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року у справі № 22-3-30/336-07-9260 Господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліга", Одеська область, до: 1) Приватного підприємства "Старт", Одеська область; 2) Приватного підприємства "ФЛАГМАН НОРД", м. Одеса; 3) Приватного підприємства "ФАРВАТЕР-ПІВДЕНЬ", Одеська область, про визнання договорів недійсними та виселення,
за участю представників:
позивача -Шабанов В.В. (директор протокол від 27.06.2003)
відповідача 1 -Димовчі М.І. (дов. від 24.03.2009)
відповідача 2 -Димовчі М.І. (дов. від 17.03.2009)
відповідача 3 -Димовчі М.І. (дов. від 23.03.2009)
У грудні 2007 року позивач -ТОВ "Ліга" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів -ПП "Старт", ПП "Флагман Норд", ПП "Фарватер -Південь" про визнання договорів недійсними та виселення.
Вказував, що згідно рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005 у справі №30-27-25/220-03-7234, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2007 у даній справі ТОВ "Ліга" є власником будівель та споруд, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області.
5.09.2007 між ПП "Старт" (продавець) та ПП "Флагман Норд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив будівлі та споруди, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області.
29.09.2007 ПП "Флагман Норд" продало вказане нерухоме майно за договором купівлі-продажу ПП "Фарватер -Південь".
Посилаючись на ст.ст. 16, 387, 658 ЦК України та відсутність у ПП "Старт" права власності на відчужені ним будівлі та споруди, -позивач, просив визнати недійсними на підставі ст.215 ЦК України договір купівлі-продажу від 5.09.2007, укладений між ПП "Старт" та ПП "Флагман Норд", договір купівлі-продажу від 29.09.2007, укладений між ПП "Флагман Норд" та ПП "Фарватер -Південь" та виселити ПП "Фарватер -Південь" з будівель та споруд, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2008 року (суддя Торчинська Л.О.), позов задоволено.
Постановлено визнати недійсними договір купівлі-продажу від 5.09.2007, укладений між ПП "Старт" та ПП "Флагман Норд", договір купівлі-продажу від 29.09.2007, укладений між ПП "Флагман Норд" та ПП "Фарватер -Південь" та виселити ПП "Фарватер -Південь" з будівель та споруд, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області та складаються в цілому з залізобетонно-блочного адміністративного будинку під літ."А", житлового будинку під літ."Б", прохідної під літ. «В", рибацького будинку під літ. «Г", вбиральні під літ. «Д", і спортивного павільйону під літ."Е", гаражу для човнів під літ. "Ж", складу для гребних судів (елінг) під літ."3", два склади під літ."И", «Л", побутового приміщення під літ. "К", літніх будинків під літ. "Н", «П", «Р", «С", «Т", «Ч", «X", «Р", «Ц", «У", пожежного резервуару 1, трансформаторних підстанцій 2, огорожі 3, благоустрою і асфальтового покриття 4, водопроводу 5, загальною площею - 1794,7 кв.м., розташованих на земельній ділянці державної власності розміром 20200 кв.м.
Рішення мотивоване посиланнями на ст.ст.203, 215, 658, 388 ЦК України та невідповідність спірних правочинів вимогам чинного законодавства, оскільки на момент їх вчинення законним власником відчуженого ПП "Старт" нерухомого майна був позивач -ТОВ "Ліга" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005 та постанови Вищого господарського суду України від 01.08.2007 у справі №30-27-25/220-03-7234.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року (колегія суддів у складі: Лавренюк О.Т. -головуючий, Гладишева Т.Я., Савицька Я.Ф.) рішення скасоване, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована посиланнями на ст.331 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та відсутність доказів державної реєстрації права власності на спірні будівлі та споруди за ТОВ "Ліга".
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.331 ЦК України та ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", просив постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова зазначеним вимогам не відповідає.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 30.05.2003 між ТОВ фірма "Ліга"(продавець) та ПП "Старт" (покупець) укладено договір купівлі -продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив будівлі та споруди, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області та складаються в цілому з залізобетонно-блочного адміністративного будинку під літ."А", житлового будинку під літ."Б", прохідної під літ. «В", рибацького будинку під літ. «Г", вбиральні під літ. «Д", і спортивного павільйону під літ."Е", гаражу для човнів під літ. "Ж", складу для гребних судів (елінг) під літ."3", два склади під літ."И", «Л", побутового приміщення під літ. "К", літніх будинків під літ. "Н", «П", «Р", «С", «Т", «Ч", «X", «Р", «Ц", «У", пожежних резервуарів 1, трансформаторних підстанцій 2, огорожі 3, благоустрою і асфальтового покриття 4, водопроводу 5, загальною площею - 1794,7 кв.м., розташованих на земельній ділянці державної власності розміром 20200 кв.м.
В подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2005 у справі №30-27-25/220-03-7234 за позовом ТОВ "Ліга" до ПП "Старт" вказаний договір купівлі -продажу визнано недійсним, ПП "Старт" зобов'язано повернути ТОВ "Ліга" будівлі та споруди, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області та визнано право власності ТОВ "Ліга" на вказане майно.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 у даній справі зазначене рішення скасоване, у задоволенні позову ТОВ "Ліга" відмовлено та задоволено зустрічний позов ПП "Старт" про визнання за ним права власності на спірне майно.
01.08.2007 Постановою Вищого господарського суду України у даній справі задоволено касаційну скаргу ТОВ "Ліга" та постановлено скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005.
Ухвалою Верховного суду України від 13.09.2007 у даній справі відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 1.08.2007.
Між тим, судами встановлено, що 5.09.2007 між ПП "Старт" (продавець) та ПП "Флагман Норд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив будівлі та споруди, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області.
29.09.2007 спірні будівлі та споруди були відчужені ПП " Флагман Норд" за договором купівлі-продажу ПП "Фарватер-Південь".
Посилаючись на вказані обставини, позивач пред'явив позов про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до ст.ст.16, 387 ЦК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на ст.ст.203, 215, 658, 388 ЦК України та виходив з того, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Ліга", як законного власника майна, поза його волею внаслідок незаконних дій ПП "Старт", який на час продажу майна не мав права його відчужувати.
Розглядаючи справу в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.331 ЦК України та рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2008 у справі №30-27-25/220-03-7234, дійшов висновку про скасування рішення та відмову у задоволенні позову, оскільки вважав, що на час укладення оспорюваних правочинів ПП "Старт" було повноважним власником спірного майна.
З даними висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1.08.2007 згідно постанови Вищого господарського суду України у справі №30-27-25/220-03-7234 набрало законної сили рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005, яким визнано право власності ТОВ "Ліга" на спірні будівлі та споруди.
Відповідно до ст.ст.124, 129 Конституції України та ст.11 Закону України "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
ПП "Старт" всупереч зазначеним положення чинного законодавства, 5.09.2007 на підставі договору купівлі-продажу здійснило відчуження спірного майна на користь ПП "Флагман Норд", а останнє на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2007 продало вказане майно ПП "Фарватер-південь".
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав до визнання спірних договорів недійсними відповідно до ст.215 ЦК України та витребування майна відповідає обставинам справи та наведеним вимогам чинного законодавства.
Скасовуючи рішення та відмовляючи у задоволені позову, апеляційний господарський суд посилався на ст.331 ЦК України, ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження" та виходив з того, що право власності ТОВ "Ліга" на спірне нерухоме майно на час укладення оспорюваних правочинів не виникло, оскільки не було зареєстроване у встановленому законом порядку.
При цьому, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2004 №3374059 ПП "Старт" є власником будівель та споруд, що розташовані на території Новодолинської сільської ради, на 14 км. Овідіопольського шосе, "Грібний канал", Овідіопольського району, Одеської області.
Дані висновки апеляційного суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.
Відповідно ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження" встановлено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Державна реєстрація згідно ст.2 вказаного Закону передбачає офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
Посилаючись на зазначені вимоги закону, апеляційний суд не врахував, що правовстановлюючим документом позивача на спірне майно є рішення суду, яке вступило в законну силу і є обов'язковим до виконання усіма суб'єктами правовідносин на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
За таких обставин, висновок апеляційного суду про наявність у ПП "Старт" права власності на спірне майно на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2004 №3374059 не відповідає наведеним вимогам чинного законодавства.
Крім того, ст.331 ЦК України, на яку посилався апеляційний суд, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін, оскільки регулює набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва.
Посилання апеляційного суду на рішення господарського суду Одеської області від 4.07.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі №30-27-25/220-03-7234, якими за нововиявленими обставинами скасоване рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005 та визнано право власності ПП "Старт" на спірні будівлі та споруди є безпідставним, оскільки по-перше вказані рішення були прийняті після укладення спірних договорів купівлі-продажу, а по-друге постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2009 у даній справі вказані судові акти скасовані та залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2005.
Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Місцевий господарський суд, встановивши, що спірні договори купівлі -продажу не відповідають вимогам чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку про можливість витребування відчуженого за ними майна від ПП "Фарватер -Південь", яке володіє ним незаконно, без відповідної правової підстави.
Посилання апеляційного господарського суду на відплатний характер договору купівлі-продажу від 29.09.2007 за яким ПП "Фарватор -Південь" є добросовісним набувачем спірного майна, як на підставу скасування рішення суду, є безпідставним, оскільки згідно ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову та витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Неправильно застосувавши норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про скасування законного і обгрунтованого рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з чим прийнята ним постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ліга" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року у справі № 22-3-30/336-07-9260 скасувати.
Рішення Господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2008 року у справі № 22-3-30/336-07-9260 залишити в силі.
Головуючий: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик