24 березня 2009 р.
№ 14/3496
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача Д.Васіна (дов. від 14.03.09), прокурора відділу Генеральної прокуратури України Н.Сахно, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах виконавчого комітету Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 6 липня 2007 року в справі № 14/3496 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Валон-А» до приватного підприємства “Фірма ЕлектроТехПостач» про визнання права власності,
У травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Валон-А» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до приватного підприємства “Фірма ЕлектроТехПостач» про визнання права власності на адміністративне приміщення, загальною площею 596 м2; приміщення майстерні, загальною площею 434,1 м2; ангар, загальною площею 337,9 м2, які розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 9.
Позов обґрунтований вимогою відповідача передати спірне майно відповідно до умов договору купівлі-продажу.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 6 липня 2008 року (суддя Ю. Гладюк) позов задоволено.
Перший заступник прокурора Хмельницької області просить рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 137, 181, 328 Цивільного кодексу України, статті 39 Закону України “Про власність», частини третьої статті 18 Закону України “Про основи містобудування», статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та передати справу на новий розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Валон-А» проти доводів касаційного подання заперечує і в його задоволенні просить відмовити.
Приватне підприємство “Фірма ЕлектроТехПостач» ставлення до касаційного подання прокурора не висловило і право на участь в судовому засіданні свого представника не використало.
Колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що позивач придбав спірне майно у військової частини № 63517 на умовах договору купівлі-продажу споруд від 22 травня 1992 року.
28 квітня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Валон-А» уклало з приватним підприємством “Фірма ЕлектроТехПостач» договір купівлі-продажу цього майна (далі -договір).
Контрагенти встановили, що продавець зобов'язаний передати покупцеві приміщення протягом десяти днів з моменту підписання договору (пункт 3.1. договору); передача майна оформлюється актом приймання-передачі; право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання цього акта (пункт 3.2. договору); ціна договору - 50 000 грн. - перераховуються на рахунок продавця після підписання акта приймання-передачі (пункт 2.1. договору).
15 травня 2007 року відповідач направив позивачеві вимогу передати майно.
Оскільки учасники не дотримали вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, господарський суд дійшов висновку про те, що договір є нікчемним. Окрім того, як встановив господарський суд, оплата по договору не проводилась.
За таких обставин господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що покупець право власності на майно не набув.
Водночас господарський суд, визнавши, що вимога відповідача передати майно порушує право власності товариства з обмеженою відповідальністю “Валон-А», здійснив захист права власності цієї особи шляхом визнання права.
Колегія суддів вважає, що такого висновку господарський суд дійшов без урахування всіх обставин справи.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство “Фірма ЕлектроТехПостач», як покупець, не оспорює право власності товариства з обмеженою відповідальністю “Валон-А» на спірне майно, а лише вимагає від продавця виконати умови договору в частині його передачі.
Відсутність в матеріалах справи доказів про реальне виконання контрагентами прийнятих зобов'язань зумовлює аналіз господарським судом умов договору в контексті вчинення сторонами фіктивного чи удаваного правочину і застосування до спірних правовідносин відповідних правових наслідків.
Неправильне застосування господарським судом статті 392 Цивільного кодексу України зумовлює скасування рішення господарського суду та передачу справи на новий розгляд, при якому господарському суду слід з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, у тому числі правомірність набуття позивачем спірного нерухомого майна та користування землею, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційне подання першого заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 6 липня 2007 року в справі № 14/3496 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій