83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.03.09 р. Справа № 34/14
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В. при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м. Донецьк
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство «Укрпроменерго» УСПП, м. Київ
про стягнення суми помилково сплачених грошових коштів у розмірі 89298,59грн.
за зустрічною позовною заявою - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м. Донецьк
про стягнення основного боргу в сумі 17033,73грн., індексу інфляції в сумі 1975,91грн., 3% річних в сумі - 441,01грн., пені в сумі - 2038,45грн., разом в сумі 21489,1грн.
за участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом) - Дюмін А.А. (за дорученням)
від відповідача (за первісним позовом) - Ковальов С.В. (за дорученням)
від третьої особи (за первісним позовом) - не з'явився
за участю спеціаліста з податкового обліку позивача Гоголенко О.В.
Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк про стягнення суми помилково сплачених грошових коштів у розмірі 89298,59грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним помилково перераховано суму у розмірі 89298,59грн. на рахунок відповідача. Позивач звертався до відповідача з претензією про залік вказаних сум як переплати за грудень 2008року, однак відповідач надав відповідь про те, що зазначені суми заліковані як попередня оплата за транспортування газу в січні-березні 2008року. Позивач вважає дії відповідача безпідставними та такими, що не відповідають діючому на той час законодавству.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що позивач мав переплату по договору в сумі 34526,95грн., яка була зарахована згідно п.6.2 Договору в рахунок оплати за надані у січні послуги з транспортування природного газу. Останні платежі позивача 23.01.2008р. в сумі 12811,68грн. та 28.01.2008р. в сумі 41959,00грн. зарахувалися згідно п.6.2 договору як остаточний розрахунок за виконані послуги з транспортування природного газу, що підтверджується актами надання послуг з транспортування природного газу за відповідні місяці, та передплата за наступний місяць.
Крім того у відзиві відповідач зазначає, що договір від 27.02.2007року про надання послуг з транспортування природного газу, який був укладений між ВАТ «Донецькміськгаз» та ЗАТ «Укргаз-Енерго» був розірваний, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2008року по справі №6/183. Тобто відповідач не має жодних підстав одержувати чи вимагати від ЗАТ «Укргаз-Енерго» оплати за надання послуг позивачу з транспортування природного газу.
17 лютого 2009року відповідач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 17033,73грн., індекс інфляції в сумі 1975,91грн., 3% річних в сумі - 441,01грн., пені в сумі - 2038,45грн., разом в сумі 21489,1грн.
В обґрунтування зустрічного позову позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» посилається на те, що за період з січня 2008року по 31 березня 2008року включно відповідачу було транспортовано 1616961куб.м. природного газу на загальну суму 106331,36грн., що підтверджується підписаними відповідачем актами надання послуг по транспортуванню природного газу за відповідні місяці. Станом на 10 лютого 2009року заборгованість не погашалась у повному обсязі і складає 17033,73грн.
У відзиві на зустрічний позов від 03 березня 2009року (вхід. №02-41/9159) відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечує та зазначає, що ВАТ «Донецькгірмаш» розраховувся за транспортування газу з постачальником УСПП «Украпроменерго», яке в свою чергу розрахувалося з ЗАТ «Украгаз-Енерго». Позивач повинен був звертатися до ЗАТ «Укргаз-Енерго» за отриманням відповідної плати за договором укладеним між ними. Крім того відповідач зазначає, що договір між ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ВАТ «Донецькміськгаз» розірваний лише 31.11.2008року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 лютого 2009року прийнято зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк до спільного розгляду з первісним позовом по справі №34/14.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 лютого 2009року залучено до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство «Укрпроменерго» УСПП.
Третя особа надала суду письмові пояснення по справі (вхід. №02-41/9354 від 04 березня 2009року) та документи в обґрунтування своїх пояснень (т.3 а.с.45-60), де зазначає, що він у січні - березні 2008року постачав позивачу газ, в актах приймання - передачі можна побачити, що ціна газу вказана з урахуванням транспортування ( 934,7 ціна газу + 96,3 вартість транспортування) (для чого і наведена в них таблиця із розбивкою по облгазам, горгазам та трансгазам). Заявою від 25.03.2009року (вхід. №02-41/12730) третя особа просила розглянути справу без її участі.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (надалі Міськгаз) та ВАТ «Донецькгормаш» укладено договір №169-п від 28 грудня 2006року на транспортування природного газу (т.1 а.с.40-44), предметом договору є надання послуг з транспортування по мережах Міськгазу природного газу замовнику, який зобов'язується у 2007році прийняти природний газ, згідно договору поставки.
Сторони з обґрунтування як своїх вимог так і заперечень посилаються саме на цей договір, однак зазначають інші дати його укладення. Як вбачається із матеріалів справи (т.1 а.с.40-44) договір має номер №169-п/60343-61 від 11.12.2006року. Дата підписання позивачем договору - 28.12.2006року (т.1 а.с.44). Сторони надали письмові пояснення від 26.03.2009року (вхід. №02-41/13072) де зазначають, що між ними був укладений саме цей договір та іншого подібного договору не має.
Відповідно до п.6.1 укладеного договору оплата вартості послуг здійснюється в гривнях на рахунок Міськгазу згідно тарифів, вказаних у п.5.1, п.5.2.
Згідно до п.6.2. договору, замовник оплачує Міськгазу передплату вартості місячного об'єму транспортування природного газу згідно п.1.1 договору до 10 числа поточного місяця; остаточний розрахунок замовник здійснює по факту споживання до 10 числа наступного місяця згідно актів на послуги по транспортуванню газу; в разі переплати, сума переплати зараховується в оплату транспортування газу за наступний місяць.
Відповідно до п.5.1. договору тариф на транспортування газу становить на дату укладання договору, відповідно Постанови НКРЕ від 23.05.2006року №595 та складає - 44,16грн. за 1000куб.м. - з урахуванням ПДВ, 36,80грн. - без урахування ПДВ, 7,36-ПДВ.
10 січня 2008року між тими ж сторонами підписана додаткова угода №1 до договору №169П від 28.12.2006року на транспортування природного газу за умовами якої продовжено строк дії договору до 31 грудня 2008року (т.1 а.с.123).
Згідно платіжних доручень №317 від 28 січня 2008року здійснив оплату на користь відповідача 41959,00грн. як транспортування газу згідно договору №169 від 28.12.2006року в т.ч. ПДВ 6993,17грн., № 240 від 23 січня 2008року здійснив оплату на користь відповідача суми 12811,68грн. як транспортування природного газу за лютий 08, згідно договору №169-п від 05.12.2005р в т.ч. ПДВ 2135,28грн., №1017 від 14 березня 2007року здійснив оплату на користь відповідача суми 34527,91грн. як транспортування газу згідно договору 169-п від 05.12.05р. у т.ч. ПДВ 20% - 5754,65грн. (т.1 а.с.8-10).
Як вбачається з матеріалів справи 30 березня 2007року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та ВАТ «Донецькгірмаш» (споживач) складено акт №169 про надання послуг по транспортуванню природного газу (т.1 а.с.17), згідно якого постачальником - Укрпроменерго» УСПП через транспортну систему подано, а споживачем прийнято 509860куб.м. природного газу, приведеного до стандартних умов, згідно договорів на транспортування газу між ВАТ «Донецькміськгаз» та споживачем.
31 січня 2008року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та ВАТ «Донецькгірмаш» (споживач) складено акт №169 про надання послуг по транспортуванню природного газу (т.1 а.с.23), згідно якого постачальником - УСПП «Укрпроменерго» через транспортну систему подано, а споживачем прийнято 619924куб.м. природного газу, приведеного до стандартних умов, згідно договорів на транспортування газу між ВАТ «Донецькміськгаз» та споживачем.
29 лютого 2008року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та ВАТ «Донецькгірмаш» (споживач) складено акт №169 про надання послуг по транспортуванню природного газу (т.1 а.с.146), згідно якого постачальником - УСПП «Укрпроменерго» через транспортну систему подано, а споживачем прийнято 535676куб.м. природного газу, приведеного до стандартних умов, згідно договорів на транспортування газу між ВАТ «Донецькміськгаз» та споживачем.
Позивачем 10 грудня 2008року на адресу відповідача була направлена претензія №2895/75 про перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів у розмірі 89298,59грн.
Відповідач листом від 23 грудня 2008року №05/6653 відмовив позивачу у поверненні грошових коштів у зв'язку з тим, що грошові кошти у розмірі 89298,59грн. зараховані у рахунок наданих послуг по транспортуванню природного газу у січні-березні 2008року.
Позивач за первісним позовом просить стягнути суму помилково сплачених грошових коштів у розмірі 89298,59грн.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом необґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За умовами п.6.2. договору укладеного між позивачем та відповідачем, замовник (позивач) оплачує Міськгазу (Відповідач) передплату вартості місячного об'єму транспортування природного газу згідно п.1.1 договору до 10 числа поточного місяця; остаточний розрахунок замовник здійснює по факту споживання до 10 числа наступного місяця згідно актів на послуги по транспортуванню газу; в разі переплати, сума переплати зараховується в оплату транспортування газу за наступний місяць.
Позивачем платіжними дорученнями від 14 березня 2007року №1017 сплатив суму 34527,91грн., яка була зарахована відповідачем в рахунок оплати за транспортування газу за січень 2008року, сплачені позивачем платіжними дорученнями №240 від 23 січня 2008року на суму 12811,68грн. та №317 від 28 січня 2008року на суму 41959,00грн. грошові кошти у розмірі 54770,68грн. були зараховані за транспортування газу за лютий та березень 2008року відповідно .
31 січня 2008року , 29 лютого 2008року та 31 березня 2008року позивач підписав акти про надання послуг по транспортуванню природного газу чим підтвердив факт транспортування отриманого природного газу за січень-березень 2008року.
Таким чином відповідач правомірно здійснив зарахування суми 89298,59грн. у рахунок послуг по транспортуванню природного газу у січні-березні 2008року, оскільки факт надання послуг підтверджується документально та відповідає умовам договору, а саме п.6.2 Договору.
Правовою підставою неправомірності зарахування відповідачем грошових коштів у рахунок отриманих послуг по транспортуванню позивач посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 р. №1403 було скасовано підпункт 2 та абзац третій підпункту 3 пункту 2 змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 р. № 31, при цьому він зазначає, що при скасуванні не було встановлено іншого (нового) порядку проведення розрахунків за транспортування природного газу, відповідно до якого встановлювався обов'язок ВАТ «Донецькгірмаш», як споживача, здійснювати розрахунки за транспортування природного газу безпосередньо з ВАТ «Донецькміськгаз», на підставі укладеного між підприємствами договору. Твердження позивача не заслуговує на увагу за тих підстав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Позивачем не надано доказів того, що в діючий між сторонами договір були внесені зміни щодо здійснення розрахунків за транспортування газу на виконання змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 р. №1403.
Крім того, позивач як правову підставу своїх позовних вимог зазначає, що одиницею виміру господарської операції з надання послуг з транспортування природного газу та обсяг цієї операції повинен визначатися не в куб. м., а в гривнях, оскільки ця операція є дією, яка викликає зміну в структурі зобов'язань (заборгованості) ВАТ «Донецькгірмаш». На думку позивача, підписані акти без визначення у грошовому виміру вартості наданих відповідачем послуг з транспортування природного газу не є первинним документом в розумінні ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з огляду відсутності в них обов'язкових реквізитів, зокрема змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції.
Дані твердження позивача судом не приймаються за тих підстав, що ст.9 цього Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У частині 2 зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відтак, посилання позивача на те, що акти приймання повинні містити грошовий вимір вартості наданих відповідачем послуг з транспортування природного газу не ґрунтуються на законі, який передбачає, що первинний документ повинен мати одиницю виміру господарської операції .
Акти про надання послуг по транспортуванню природного газу, підписання яких позивач не оспорює, мають всі обов'язкові реквізити в тому числі і одиницю виміру господарської операції, а саме кількість газу переданого через газотранспортну систему та прийняту позивачем, яка виражена у куб.м. природного газу згідно договорів на транспортування газу між ВАТ «Донецькміськгаз» (відповідачем) та позивачем, який цим підтвердив факт транспортування отриманого природного газу за січень-березень 2008року.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Вимоги, що пред'являються до доказів визначені ст.34 ГПК України. Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22.
Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у т.ч. платіжних доручень.
Так, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені в додатках цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.
При цьому, згідно п.2.3 розділу ІІ Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
Зокрема, згідно п.3.1 розділу ІІІ Інструкції, платіжне доручення, одним із реквізитів якого є графа “призначення платежу", оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.
В силу п. 3.8 розділу ІІІ Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Отже, допустимим доказом призначення грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо призначення платежу.
Як вбачається із матеріалів справи позивач платіжними дорученнями: №1017 від 14 березня 2007року сплатив суму 34527,91грн., №240 від 23 січня 2008року сплатив суму 12811,68грн. та №317 від 28 січня 2008року сплатив суму 41959,00грн. зазначивши призначення платежів як оплату за транспортування газу.
Із змісту ст.1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Суд дійшов висновку, що заявлений первинний позов не може бути задоволений, оскільки, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заявлена до стягнення сума у розмірі 89298,59 грн. була сплачена позивачем добровільно, а саме на виконання ним умов договору №169. Вказаний договір не визнано у судовому порядку недійсним або розірваним, а відтак відповідач, в силу ст.1212 ЦК України, не є особою, яка набула спірні грошові кошти без достатньої правової підстави.
Доповнення до позову ВАТ «Донецькгірмаш» від 26.03.2009року вхід. №02-41/13024, де він зазначає, що договір №169-П від 11.12.2006року відповідно до п.1 ст.203 ЦК України є не чинним, судом не приймається відповідно до ст.22 ГПК України яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зазначена стаття не передбачає право позивача доповнювати позов. Крім того, ВАТ «Донецькгірмаш» не надав доказів направлення цього доповнення відповідачу.
Згідно п.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Стаття 180 ГК України передбачає, що істотними умовами господарського договору є зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд також зазначає, що відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. ВАТ «Донецькгірмаш» не надав доказів того, що договору №169-П є недійсним в силу закону, або він визнаний судом не дійсним. Відтак посилання ВАТ «Донецькгірмаш» на те, що договір №169-П від 11.12.2006року є нечинним ґрунтується на припущеннях.
Розглянувши вимоги за зустрічною позовною заявою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення основного боргу в сумі 17033,73грн., індекс інфляції в сумі 1975,91грн., 3% річних в сумі - 441,01грн., пені в сумі - 2038,45грн., разом в сумі 21489,1грн. суд дійшов до висновку, що дані вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідачем за зустрічним позовом (ВАТ «Донецьгірмаш») платіжними дорученнями №1017 від 14 березня 2007року, №240 від 23 січня 2008року, №317 від 28 січня 2008року сплачено 89297,63грн. Як вбачається з актів від 31 січня 2008року, від 29 лютого 2008року, від 31 березня 2008року про надання послуг по транспортуванню природного газу відповідачу було поставлено природного газу загальним обсягом - 1616961,00куб.м., що у грошовому еквіваленті складає 106331,36грн. Таким чином сплативши суму 89297,63грн. (яка не оспорюється сторонами як оплачена та отримана) за відповідачем залишилася несплаченою заборгованість за транспортування природного газу у розмірі 17033,73грн. (106331,36-89297,63=17033,73).
Відповідач (ВАТ «Донецьгірмаш») підтвердив отримання природного газу у розмірі 1616961,00куб.м. при підписанні актів від 31 січня 2008року, від 29 лютого 2008року, від 31 березня 2008року про надання послуг по транспортуванню природного газу. ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» у письмових поясненнях від 25.03.2009 року (вхід. №02-41/12816) зазначає, що між сторонами немає спору щодо надання саме ним послуг з транспортування природного газу на загальну суму 106331,36грн. у січні - березні 2008року.
Відповідно до п.6.2. Договору на транспортування природного газу від 28 грудня 2006року замовник (позивач) оплачує Міськгазу (Відповідач) передплату вартості місячного об'єму транспортування природного газу згідно п.1.1 договору до 10 числа поточного місяця; остаточний розрахунок замовник здійснює по факту споживання до 10 числа наступного місяця згідно актів на послуги по транспортуванню газу.
Таким чином відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати вартості місячного об'єму транспортування природного газу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що договором №169 (т.1 а.с.43) чітко визначений момент та строк виконання зобов'язання ВАТ «Донецькгірмаш» щодо оплати за транспортування газу (п.6.2), суд приходить до висновку, що ВАТ «Донецькгірмаш» не в повному обсязі виконані зобов'язання за договором в частині оплати за транспортування газу за січень - березень 2008року, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 17033,73 грн.
Посилання ВАТ «Донецькгірмаш» на те, що ним були проведені розрахунки за транспортування газу з постачальником УСПП «Укрпроменерго» судом до уваги не приймаються за наступних підстав:
Підприємство «Укрпроменерго» УСПП, яке було залучено до справи у якості третьої особи з боку позивача ВАТ «Донецькгірмаш», надало суду письмові пояснення від 04.03.2009року вхід. №02-41/9354 (т.3 а.с.45-46) де зазначило, що ним здійснювалося постачання ВАТ «Донецькгірмаш» природного газу в січні - березні 2008року на підставі договору від 20 вересня 2006року №15/06/ГС.
Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.13-16) між Підприємством «Укрпроменерго» УСПП (постачальник) та ВАТ «Донецькгірмаш» (споживач) 20 вересня 2006року укладено договір №15/06/ГС за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу з жовтня 2006року (п.1.1) природний газ, в обсягах, згідно з Додатковими угодами, що є невід'ємною частиною цього Договору, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. У цьому договорі мова йдеться тільки щодо постачання газу та визначенні його ціни, ніякий умов по транспортуванню та оплаті за транспортування газу він не містить. У п.2 Додаткової угоди №7 від 19.02.2007року (т.1 а.с.16), яку надав ВАТ «Донецькгірмаш», ціна природного газу визначена без врахування тарифу на транспортування. ВАТ «Донецькгірмаш» не надав суду інших доказів які б підтверджували, що він фактично отримував послуги по транспортуванню газу від Підприємством «Укрпроменерго» УСПП.
Третя особа у письмових поясненнях від 04.03.2009року вхід. №02-41/9354 (т.3 а.с.45-46) посилається на те, що ним був укладений договір з власником ресурсів ЗАО «УКРГАЗ-ЄНЕРГО» №397/77/П від 27.06.2007року де у п. 5 додаткової угоди було передбачено включення до ціни газу витрат по транспортуванню. Однак, це договір ніяким чином не стосується ВАТ «Донецькгірмаш». Крім того, третя особа Підприємство «Укрпроменерго» перелічила (т.3 а.с.46) копії документів в тому числі реєстри про транспортованих обсягів природного газу мережами ВАТ «Донецьгірмаш» підприємствам, які уклали з ним договори із ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЄНЕРГО» на січень, лютий, березень 2008року. Тобто третя особа стверджує, що через мережі ВАТ «Донецьгірмаш» вона транспортувала газ іншим підприємствам, які уклали з нею договори.
Крім того, третя особа приймала участь в підписанні трьохсторонніх актів приймання - передачі природного газу від 31.01.2008року (т.1 а.с.24),, від 29.02.2008року (т.1 а.с.145), які також підписані представниками позивача та відповідача, де мова йдеться про обсяги фактичного поставленого газу та не має жодного посилання про надання третьою особою послуг з транспортування. В актах які підписані ВАТ «Донецькгірмаш» та третьою особою (т.1 а.с.144, т.2 а.с.5, 8, 11, 14, 21, 27, 32, 38) є посилання на тариф за транспортування по ціні 96,30грн. (без ПДВ), однак правомірність взаємовідносин ВАТ «Донецькгірмаш» з третьою особою не є предметом даного спору.
Не приймається судом до уваги посилання ВАТ «Донецькгірмаш» на те, що ним не формувався податковий кредит по взаємовідносинам з ВАТ «Донецькміськгаз» за тих підстав, що правомірність ведення податкового обліку покладається на платника податків, і ніяким чином таке твердження позивача не спростовує висновків суду що між сторонами мали місце господарські операції, які підтверджуються платіжними документами ВАТ «Донецькгірмаш» по перерахуванню коштів на рахунок ВАТ «Донецькміськгаз».
Суд дійшов висновку, що оскільки ВАТ «Донецькміськгаз» здійснював зарахування сплачених ВАТ «Донецькгірмаш» грошових коштів у розмірі 89297,63грн. у рахунок оплати за транспортування природного газу за січень - березень 2008року відповідно до умов укладеного між сторонами договору №169-П від 11.12.2006року на підставі платіжних доручень ВАТ «Донецькгірмаш», в який останній самостійно визначив призначення платежу « ... як оплата за транспортування газу на підставі договору №169-П», сторони письмово підтвердили у поясненнях від 26.03.2009року (вхід. №02-41/13072) що між ними був укладений саме цей договір та іншого подібного договору не має, між сторонами підписані акти від 31 січня 2008року, від 29 лютого 2008року, від 31 березня 2008року про надання послуг по транспортуванню природного газу, наявність переплати станом на 01.01.2008року у розмірі 34526,95грн. сторонами не оспорюється, відтак позовні вимоги позивача за зустрічною позовною заявою щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми основного боргу за період з січня - березня 2008року в розмірі 17033,73грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 1975,91грн. та 3% річних у сумі 441,01грн., які підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.1 договору від 28 грудня 2006року передбачено, що за несвоєчасну оплату за послуги по транспортуванню газу у строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, а саме: «Замовний (ВАТ Донецькгірмаш»)... остаточний розрахунок здійснює по факту споживання до 10 числа наступного місяця згідно актів на послуги по транспортуванню газу;» замовник сплачує на користь Міськгазу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, за кожний день прострочки платежу, від суми простроченого платежу. Відтак вимоги позивача у частині стягнення пені у розмірі 2038,45грн. також підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на ВАТ «Донецькгірмаш» відповідно до ст. 49 ГПК України.
За згодою сторін у судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство «Укрпроменерго» УСПП, м. Київ про стягнення суми помилково сплачених грошових коштів у розмірі 89298,59грн. відмовити повністю.
Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 17033,73грн., індекс інфляції в сумі 1975,91грн., 3% річних в сумі - 441,01грн., пені в сумі - 2038,45грн., разом в сумі 21489,1грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, 189, п/р №260072936 у ВАТ ДОД «Райфайзен Банк Аваль» Код ЄДРПОУ 05763702, МФО 335076, ІПН057637005098) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83055, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, п/р 26009040171 у Донецькому ЦРВ ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, ЄДРПОУ 03361081) суму основного боргу в сумі 17033,73грн., індекс інфляції в сумі 1975,91грн., 3% річних в сумі - 441,01грн., пені в сумі - 2038,45грн., разом в сумі 21489,1грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, 189, п/р №260072936 у ВАТ ДОД «Райфайзен Банк Аваль» Код ЄДРПОУ 05763702, МФО 335076, ІПН057637005098) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83055, м. ,
Донецьк, пр. Театральний, 1, п/р 26009040171 у Донецькому ЦРВ ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, ЄДРПОУ 03361081) витраті по сплаті державного мита в розмірі 215,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 31.03.2009року.
Суддя