18 березня 2009 р.
№ 6/235-Б-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Катеринчук Л.Й. (доповідач),
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства «Горностаївський райагрохім» в особі ліквідатора Пасеки Т.В.
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008
у справі
господарського суду
№ 6/235-Б-05
Херсонської області
за заявою
товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горностаївський райагрохім»
про банкрутство
відкритого акціонерного товариства «Горностаївський райагрохім»
ліквідатор
Пасека Т.В.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від ініціюючого кредитора
не з'явились
від боржника
Пасека В.І. (дов. від 04.11.2008 року)
В провадженні господарського суду Херсонської області знаходиться справа №6/235-Б-05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Горностаївський райагрохім»(далі -боржника), яка порушена ухвалою суду від 27.10.2005 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горностаївський райагрохім».
Постановою суду від 06.12.2005 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пасеку Т.В. (т.2 а.с.87-88).
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.09.2008 року у межах справи про банкрутство ВАТ «Горностаївський райагрохім»заяву ліквідатора задоволено, договір купівлі-продажу майна від 10.12.2004 року, укладеного між ВАТ «Горностаївський райагрохім»та ТОВ «Торговий дім «Горностаївський райагрохім»визнано недійсним.
Не погодившись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор, покупець за договором, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду від 25.09.2008 року. В поданій апеляційній скарзі заявник послався на те, що на час укладення спірного договору не було підстав вважати, що цей договір є збитковим з урахуванням реальних ринкових цін на подібні об'єкти в тій місцевості, де знаходиться об'єкт. Представником також зазначено, що ліквідатор підприємства боржника намагався визнати цей договір недійсним у межах справи №14/246-ПД-06, де було прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке набрало законної сили (т.6 а.с. 32-36).
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року апеляційну скаргу ініціюючого кредитора задоволено, ухвалу суду від 25.09.2008 року скасовано, заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 10.12.2004 року, укладеного між ВАТ «Горностаївський райагрохім»та ТОВ «Торговий дім «Горностаївський райагрохім»залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник в особі ліквідатора Пасеки Т.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 23.12.2008 року, а ухвалу суду першої інстанції від 25.09.2008 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закону), статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
відповідно до статті 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Статтею 17 Закону встановлено, що керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Отже, зазначеною нормою передбачено три умови для визнання недійсними договорів в ході ліквідаційної процедури: їх укладення до моменту порушення справи про банкрутство, їх невиконання (повне або часткове) на момент ліквідаційної процедури, завдання збитків спірною угодою боржнику.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 10.12.2004 року, до порушення справи про банкрутство (27.10.2005 року), між ВАТ "Горностаївський райагрохім" (продавцем) та ТОВ «ТД «Горностаївський райагрохім»(покупцем) укладений договір купівлі-продажу (т.4 а.с.17). Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 103 392 грн., які покупець перерахує на рахунок продавця після підписання та нотаріального посвідчення договору. Пунктом 2.2 договору визначено, що згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим 06.12.2004 року за №5714552 Каховським бюро технічної інвентаризації, вартість комплексу, що відчужується, становить -86 160 грн., а балансова вартість складає -742 356 грн. (пункт 2.3).
Договір нотаріально посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за №2252.
21.04.2008 року до господарського суду Херсонської області з заявою про визнання недійсною угоди боржника звернувся ліквідатор підприємства-боржника (т.3 а.с.79). У поданій заяві ліквідатор зазначив, що реалізація комплексу боржника відбулась за ціною значно нижчою балансової, проведена оцінка активів боржника Каховським БТІ є необ'єктивною та не може відображати реальну вартість активів боржника. На думку ліквідатора договір від 10.12.2004 року завдав збитків боржнику та створив умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, та, посилаючись на пункт 11 частини 1 статті 25, частину 10 статті 17 Закону просив визнати його недійсним.
Розглянувши заяву ліквідатора, господарський суд Херсонської області договір визнав недійсним. Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилась з такими висновками суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку сторони до порушення справи про банкрутство виконали всі передбачені договором умови, а , зокрема, передали майно набувачу, здійснили повний розрахунок за договором. З огляду на таке апеляційний суд дійшов висновку про те, що договір припинив свою дію ще до порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, а тому не могло відбуватись його виконання під час процедури банкрутства.
Також апеляційний суд дійшов висновку про недоведення боржником настання фактичних збитків за спірною угодою, оскільки судом встановлено проведення фактичного розрахунку заліком зустрічних вимог та відмову у визнанні спірного правочину недійсним з підстав цивільного законодавства у справі № 14/246-ПД-06 господарського суду Херсонської області (том 6, а. с. 32-33) .
Так апеляційний суд дійшов висновку про те, що із змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони договору погодили предмет та ціну, які є істотними умовами для даного виду договору, його посвідчено нотаріально.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність спеціальних підстави для визнання недійсним договору у ліквідаційній процедурі боржника, оскільки договір виконаний до порушення справи про банкрутство та боржником не доведено фактичного настання збитків внаслідок його виконання.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року у справі, а доводи касаційної скарги вважає такими, що не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Горностаївський райагрохім»в особі ліквідатора Пасеки Т.В. залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року залишити без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
О. Яценко