Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" березня 2009 р. Справа № 40/45-09
вх. № 1160/4-40
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Юркова Т.С. за довіреністю № 5158/290 від 30.12.2008 р.
відповідача- не з'явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків
до Рябоконівської сільської ради, с. Рябоконеве
про визнання права власності
Відкрите акціонерне товариство "Харківгаз" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Рябоконівської сільської ради (відповідач) про визнання права власності ВАТ "Харківгаз" за набувальною давниною на газопроводи: 1) високого тиску діаметром 114 мм, протяжністю 9500 м, що розташований від ГРП с. Рябоконеве до ГРС Березівка; 2) низького тиску діаметром 219 мм, протяжністю 820 м, що розташований по вул. Підлісній в с. Слобідка; 3) низького тиску діаметром 168 мм, протяжністю 870 м, що розташований по вул. Ярівській в с. Слобідка; 4) низького тиску діаметром 146 мм, протяжністю 127 м, що розташований по вул. Крупській в с. Слобідка; 5) низького тиску діаметром 57 мм, протяжністю 130 м, що розташований по вул. Гагаріна в с. Слобідка.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в Краснокутському районі Харківської області на території Рябоконівської сільської ради знаходяться вищевказані газопроводи, які є безгосподарними. Газопровід високого тиску, що розташований від ГРП в с. Рябоконеве до ГРС Березівка був введено в експлуатацію у 1990 р., газопроводи низького тиску, які розташовані по вулицям Підлісній, Ярівській, Крупській, Гагаріна введені в експлуатацію у 1992 р. Весь час зазначені газопроводи в с. Рябоконеве та с. Слобідка обслуговувалися Краснокутською дільницею газопостачання Нововодолазької філії ВАТ "Харківгаз", оскільки є об'єктами підвищеної безпеки.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області по справі від 11.03.2009 р. справу № 40/45-09 було передано для розгляду судді господарського суду Харківської області Доленчуку Д.О.
Позивач, через канцелярію господарського суду 11.03.2009 р. за вх. № 6658, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності на представника, яке господарським судом було задоволено, а надана копія довіреності залучена до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 11.03.2009 р. за вх. № 6657, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії посвідчення, яке господарським судом було задоволено, а надана копія посвідчення була залучена до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 11.03.2009 р. за вх. № 619, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом були залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні призначеному на 11.03.2009 року було оголошено перерву до 18.03.2009 року.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні призначеному на 18.03.2009 року було оголошено перерву до 24.03.2009 року у зв'язку з необхідністю виготовлення повного тексту рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
В Краснокутському районі Харківської області на території Рябоконівської сільської ради знаходяться газопроводи: 1) високого тиску діаметром 114 мм, протяжністю 9500 м, що розташований від ГРП с. Рябоконеве до ГРС Березівка; 2) низького тиску діаметром 219 мм, протяжністю 820 м, що розташований по вул. Підлісній в с. Слобідка; 3) низького тиску діаметром 168 мм, протяжністю 870 м, що розташований по вул. Ярівській в с. Слобідка; 4) низького тиску діаметром 146 мм, протяжністю 127 м, що розташований по вул. Крупській в с. Слобідка; 5) низького тиску діаметром 57 мм, протяжністю 130 м, що розташований по вул. Гагаріна в с. Слобідка.
Позивач вказує, що у зв'язку з відсутністю власника вищевказаних газопроводів, з метою забезпечення виконання вимог чинного законодавства щодо здійснення технічного обслуговування газопроводів, ВАТ "Харківгаз" з 1990 та 1992 років обслуговує дані газопроводи на безповоротній основі, маючи при цьому, відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці, та по даний час добросовісно, відкрито та безперервно володіє, користується, утримує та проводить ремонтні роботи на них, про що свідчать журнали реєстрації обхідних трас газопроводів, акти перевірки технічного стану газопроводів; акти шурфового огляду газопроводів, акти про усунення порушень ізоляційного покриття газопроводів та інші технічні документи які додані позивачем до позовної заяви. Крім того, позивач вказує на те, що він має тягар утримання даного майна, а саме: здійснює амортизаційні відрахування на утримання, поточний ремонт.
Судом встановлено, що з матеріалів справи не вбачається доказів того що вищевказані газопроводи були створені позивачем або були ним придбані.
ВАТ "Харківгаз" у позові посилається на те, що він більше п'яти років продовжує відкрито, безперервно володіти газопроводами, які за визначенням є рухомим майном на підставі листа Міністерства юстиції України від 21.12.2007 року № 19-50-5730 "Щодо надання роз'яснень", та у зв'язку з чим просить суд на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України визнати за ним право власності.
Факт обслуговування позивачем вказаних газопроводів не заперечується відповідачем, про що в матеріалах справи міститься лист Рябоконівської сільської ради від 23.09.2008 року. Також, у наданому листі Рябоконівська сільська рада вказувала на те, що вона не заперечує щодо визнання права власності за ВАТ "Харківгаз" на газопроводи в с. Слобідка: по вул. Підлісній, по вул. Ярівській, по вул. Крупській (частково) та по вул. Гагаріна; газопровід високого тиску від ГРП с. Рябоконеве до ГРС Березівка (частково).
Згідно листа № 214 від 10.07.2008 р. Рябоконівська сільська рада повідомляла про те, що станом на 01.07.2008 року газорозподільчі газопроводи, які розташовані на території сільської ради в комунальну власність сільської ради не передавалися та на балансі не знаходяться.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа може звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав; способом захисту цивільного права може бути, зокрема, визнанням права.
Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 та частиною 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що згідно позовних вимог позивач вимагає визнання за ним права власності на спірне майно, та враховуючи те, що на момент звернення до суду з позовом позивачем не було надано будь-яких доказів в підтвердження порушення або невизнання відповідачем його права, яке б підлягало судовому захистові у обраний ним спосіб, господарський суд приходить до висновку, що між сторонами взагалі відсутній спір щодо предмету позову по даній справі.
За таких обставин господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя