19 березня 2009 р.
№ 6/302-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючий),
Харченка В.М.,
Вовка І.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргу
Приватного підприємства "Експресс-буд"
на постанову
від 23.12.2008
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 6/302-08
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Приватного підприємства "Експресс-буд"
до
Приватного підприємства "Укртехпром"
про
стягнення 8500,00 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У серпні 2008 року приватне підприємство "Експресс-буд" звернулося з позовом до приватного підприємства "Укртехпром" про стягнення з відповідача 8500,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2008 у справі № 6/302-08 позов задоволено частково. Стягнено з ПП "Укртехпром" на користь ПП "Експресс-буд" 8500,00 грн. основного боргу. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 23.12.2008, а рішення суду першої інстанції від 07.10.2008 залишити без змін. На думку позивача, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вимоги процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 43 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 837 ЦК України, ст.ст. 193, 318 ГК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 15.10.2007 між сторонами у справі був укладений договір підряду № 27, згідно умов якого позивач зобов'язався виконати у відповідності до умов цього договору роботу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її.
У цьому зв'язку, судами встановлено, що позивач виконав підрядні роботи у повному обсязі на обумовлену умовами договору суму, а саме: 48500,00 грн., однак відповідач оплатив її частково в сумі 40000,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт на суму 8500,00 грн.
24.07.2008 позивач звернувся до відповідача з претензією за № 122 про сплату вказаного боргу, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, апеляційний суд виходив з того, що позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань з оплати за договором підрядних робіт № 14 від 15.10.2007 на суму 8500,00 грн., тоді як предметом позовних вимог є невиконання відповідачем зобов'язань по договору підрядних робіт № 27 від 15.10.2007. У цьому зв'язку, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що за відсутності доказів направлення вимоги на оплату боргу за договором № 27 від 15.10.2007, термін виконання зобов'язань за цим договором не настав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторони (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд першої інстанції правильно врахував вищезазначені вимоги закону та фактичні обставини справи, з яких вбачається, що факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 8500,00 грн. повністю підтверджується умовами зазначеного договору підряду, актом приймання-передачі виконаних робіт та банківською випискою на 40000,00 грн. про часткову оплату виконаних підрядних робіт та по суті не заперечується відповідачем.
У цьому ж зв'язку, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не направлялась відповідачу, в порядку ст. 530 ЦК України, вимога про оплату боргу, суд не приймає до уваги, оскільки вимога № 122 від 24.07.2008, що направлена відповідачу, містить всю необхідну інформацію для того, щоб дійти до висновку про те, що це вимога про сплату боргу за оспорюваним договором.
Наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з ПП "Укртехпром" на користь ПП "Експресс-буд" 8500,00 грн. основного боргу.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що не відповідає фактичним обставинам справи, а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Експресс-буд" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2008 у справі № 6/302-08 залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємства "Укртехпром" на користь Приватного підприємства "Експресс-буд" 51,00 грн. судових витрат.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ на виконання цієї постанови.
Головуючий Гончарук П.А.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Вовк І.В.