Постанова від 19.03.2009 по справі 1/168-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2009 Справа№ 1/168-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.,

за участю представників сторін:

від позивача : Кузьменко Ю.М. юрисконсульт, довіреність від 31 грудня 2008р. № 153;

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з»явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 115,117)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.08 у справі №1/168-08

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

до: 1- державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

2- державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 2214 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області звернулося з позовом до відповідача-1 -державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ відповідача-2 -державне підприємство "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 2214 грн. 89 коп. вартості недостачі вугілля.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08 року по даній справі державне підприємство "Ровенькиантрацит" було залучено до справи як другий відповідач.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.08 у справі №1/168-08 (суддя -Рудь І.А.) відповідальність за недостачу вугілля покладена на державне підприємство "Ровенькиантрацит" частково у сумі 1661,17 грн., з урахуванням 2% суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто для вантажів у вологому стані.

Не погодившись із рішенням, державне підприємство "Ровенькиантрацит" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким державне підприємство "Ровенькиантрацит" від відповідальності звільнити, посилаючись на те, що оскільки комерційний акт № БН 754107/106 від 13.12.07 року складено з порушенням пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, то він не може бути належним доказом відсутності вини залізниці і недостачі вантажу.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі -1,2 про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.115,117), своїм правом участі в судовому процесі не скористалися, явку представників в судове засідання не забезпечили, відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача-1 та відповідача-2.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" за залізничною накладною№ 49539438 відвантажило на адресу відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" антрацит АМ 13-25 мм у вологому стані, навантаження нижче бортів, вантаж маркований вапном.

Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу.

При цьому виявлена недостача, про що складено комерційний акт від 13.12.2007 року № БН 754107/106.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як вбачається з комерційного акту навантаження у вагоні нижче бортів рівномірне, слідів крадіжки немає.

Оскільки, як вбачається із змісту комерційного акту, перевезення по спірній відправці було справним, колегія суддів вважає, що відповідальність за недостачу вугілля повинна бути покладена на вантажовідправника.

Згідно до статті 114 Статуту Залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюються з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, для вологих вантажів норма недостачі становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог за рахунок вантажовідправника. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2008 року по справі № 1/168-08 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Попередній документ
3332238
Наступний документ
3332240
Інформація про рішення:
№ рішення: 3332239
№ справи: 1/168-08
Дата рішення: 19.03.2009
Дата публікації: 11.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію