91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.03.09 Справа № 6/59
За позовом
Приватного підприємства “Виробнича фірма “Роса», м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Укрпром -Постач»,
м. Луганськ
про стягнення 91 984 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Павлова Т.О., дов. № 1 від 04.01.09;
від відповідача -Бродянов Р.П., дов. № 1Х/09 від 24.02.09;
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 91 984 грн. 00 коп., в тому числі: борг -83 200 грн. 00 коп., неустойка -8 784 грн. 00 коп.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та зокрема зазначає, що з боку позивача на виконання умов договору № 03/09-ою від 03.09.08 були перераховані кошти в сумі 83 200 грн. 01 коп., але товар останньому поставлений не був у зв'язку із обставинами непереробної сили.
Окрім цього, обов'язок з поставки виникає лише при настанні фактів вказаних в п.п. 3.3 договору, а саме: виставлення рахунку-фактури та проведення позивачем попередньої оплати. Доказів щодо наявності належного виставлення до оплати рахунків -фактури позивачем не надано. Рахунок фактура № СФ-0000094 від 04.09.08 на загальну суму 144 000 грн. 00 коп. підписаний заступником директора, який не мав це відповідних повноважень.
Позивачем до суду наданні уточнення в порядку ст. 22 ГПК України, за якими останній визначив, що просить стягнути з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України основний борг в сумі 83 200 грн. 00 коп. і неустойку в сумі 8 784 грн. 00 коп.
Представник відповідача був ознайомлений з даним уточненням.
Відповідно до ст. 22 ПК України суд приймає до розгляду наведене уточнення, у зв'язку з чим позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача основного бору в сумі 83 200 грн. і неустойки в сумі 8 784 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд
. в с т а н о в и в:
03.09.08 між ТОВ «Компанія Укпромпостач» та ПП «ВКФ «Роса»був укладений договір № 03/09-Об , за умовами якого «Продавець»- відповідач у справі, зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором поставити покупцю товар, у кількості та комплексності, визначеними за Специфікацією до договору (додаток №1), яка є його невід'ємною частиною, а «Покупець»- позивач у справі зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Під товаром визначається прес 81/Т-1350 (країна походження КНР).
Розділом 3 договору сторони узгодили, що сума договору складає 144 000 грн. 00 коп.
Згідно п.3.3 договору покупець зобов'язаний провести попередню оплату товару в розмірі 30% від його загальної вартості, а саме 43 200 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок продавця на протязі 2 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.
Покупець сплачує 60% загальної вартості товару, а саме 86 400 грн. 00 коп., з моменту прибуття товару в порт Одеса і проведення митного оформлення, про що продавець повідомляє покупця шляхом надання повідомлення.
Решта коштів, а саме 10% від загальної вартості покупець оплачує на протязі 1 банківського дня з моменту прибуття обладнання на склад покупця та підписання акту приймання-передачі.
Згідно п.2.2 договору продавець зобов'язується поставити товар на склад покупця на протязі 80 календарних днів з моменту виконання покупцем умов, вказаних в п.3.3 договору.
На виконання умов договору позивач на підставі рахунку № СФ-000094 від 04.-9.08 за платіжними дорученнями від 04.09.08 перерахував в якості попередньої оплати відповідачу грошові кошти в сумі 43 200 грн. 00 коп. В той же час, за платіжним дорученням № 103 від 29.10.08 позивач перерахував ще 40 000 грн. 01 коп. У зв'язку з тим, що відповідачем визначений договором товар поставлений не був, позивач звернувся до суду із даним позовом за яким, окрім основного боргу в сумі 83 200 грн. 00 коп. просить стягнути з відповідача, на підставі п. 4.3 договору неустойку в сумі 8 784 грн. 00 коп.
Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав наведених у відзиві та викладених вище.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище між сторонами був підписаний договір № 03-09-Об від 03.09.08 за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу певний товар, а останній прийняти його та оплатити на умовах п.3.3, текст якого наведений вище.
Умовами договору було передбачено, що позивач оплачує 30% вартості товару, визначеного умовами договору, протягом 2-х банківських днів з дня отримання рахунку на оплату. Позивачем був складений відповідний рахунок від 04.09.08 та за поясненнями сторін направлений за факсом позивачу. Позивач отримав вказаний розрахунок і в той же день, тобто 04.09.08 здійснив оплату передбачену умовами договору в сумі 43 200 грн. 00 коп., про що свідчать платіжні доручення (акр. справи 12-13). Відповідачем підтверджено, що вказана сума ним отримана.
В той же час, доводи відповідача щодо неналежності рахунку на оплату є необґрунтованими, оскільки обов'язок з поставки товару у нього виник саме на протязі 80 календарних днів після проведення позивачем попередньої оплати в сумі 43 200 грн. 00 коп.
Тобто, матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем, що останнім передбачений договором товар позивачу поставлений не був.
Окрім цього, позивач, за платіжним дорученням № 103 від 29.10.08 перерахував відповідачу кошти в сумі 40 000 грн. 01 коп., але вказана сума перерахована без повідомлення останнього про надходження товару до порту та не відповідає сумі, визначеної п.3.4 договору.
Отже наведеними обставинами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору від 03.09.08 перерахував відповідачу кошти в сумі 83 200 грн. 01 коп. В той же час, за умовами договору у відповідача виник обов'язок з поставки товару, а не з його оплати. У зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 83 200 грн. 00 коп. є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, у зв'язку з чим у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 8 784 грн. 00 коп. за період з 23.11.08 по 23.01.09 слід визначити наступне.
В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, а саме п.3.3, але відповідач в порушення п.2.2 договору поставку товару не здійснив.
Відповідно до п.4.3 договору відповідач несе відповідальність перед позивачем за прострочення строки поставки обладнання сплатою неустойкою у розмірі 0,1% від вартості обладнання, вказаної у п.3.1 договору за кожен календарний день такого прострочення. В разі порушення строків поставки по незалежним від нього причинам (затримання прибуття судна в порт Одеса, затримання розвантаження контейнера з товаром у порту), відповідач звільняється від сплати неустойки.
Відповідачем до суду не надано будь-яких доказів, що б свідчили про настання вказаних обставин, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення неустойки збоку позивачу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів, викладених відповідач за відзивом про неможливість виконання умов договору у зв'язку з чим слід вказати на таке.
Розділом 5 договору сторони узгодили, що сторона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що припущене порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин. Сторона, для якої неможливе виконання зобов'язань за договором у зв'язку із обставинами не переробної сили повинна довести це та пред'явити відповідну довідку Торгово-Промислової Палати.
Відповідачем до суду надане свідоцтво про настання обставин непереробної сили (форс-мажору) № 1268 від 15.12.08 за яким визначено, що 11.10.08 для відповідача настали обставини непереробної сили внаслідок розвитку в фінансово-економічній сфері України кризних явищ. При цьому у свідоцтві йде мова про виконання зобов'язань, що витікають з контрактів відповідача з Китайською фірмою «Nantonq Jiabao Machinery Co Ltd»в тому числі і № 08EPW056Z.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В даному випадку відповідачем зобов'язання з поставки товару не виконано.
В той же час, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення за зобов'язання, якщо доведе, що порушення сталося в наслідок випадку або не переробної сили.
Тобто, зобов'язання повинно бути виконано неналежним чином в любому випадку.
Згідно ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, якщо не доведене, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Також суб'єкт несе відповідальність якщо не доведе, що неналежне виконання зобов'язань виявилося внаслідок дії не переробної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема і відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідачем не було доведено суду, що у нього виникли обставини непереробної сили з жовтня 2008 року які перешкоджали виконанню зобов'язань перед позивачем. Наведений вище висновок ТПП не може бути прийнятий до уваги оскільки не стосується правоівдносин між сторонами у справі.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за не поставку товару в сумі 8 784 грн. 000 коп. слід задовольнити.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 8 784 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрпром-Постач», м. Луганськ, вул. Сосюри, 42, код 33571575 , на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Роса», м. Запоріжжя, вул. Правди, буд.59-а, кв.25, код 34501191, неустойку в сумі 8 784 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 87 грн. 84 коп., витрати на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 11 грн. 29 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -27.03.09.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть