Справа № 640/3284/13-ц
н/п 2/640/1501/13
29 серпня 2013 року року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Вітковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2, про стягнення аліментів на його утримання в розмірі 922 грн. щомісяця.
В обґрунтування позову зазначив, що він є не працездатним, інвалідом 2 групи. За характером наявного у нього захворювання потребує щомісячного придбання медикаментів на суму 2842 грн. Крім цього, декілька разів на рік повинен проходити лікування у клініках на яке також необхідні кошти. Щомісячний його дохід складається лише з пенсії в розмірі 956 грн., тому він потребує матеріальної допомоги. Відповідач є його сином, який за законом повинен надавати йому матеріальну допомогу, але добровільно допомагати позивачу відмовляється.
Відповідач - ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, в поданих до суду запереченнях проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що позивач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до нього. Крім того, він не потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує пенсію та аліменти від свого старшого сина.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Також у відповідності до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи зазначене, суд розглядає даний позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами у відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України.
Як зазначено позивачем та фактично визнано відповідачем (в своїх запереченнях), позивач є батьком відповідача, що також підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Доказів ухилення позивача від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого сина ОСОБА_2 суду не надано.
Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст..12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років .
З наданих позивачем доказів, а саме довідки МСЕК вбачається, що він є інвалідом 2 групи, є непрацездатною особою, оскільки досяг пенсійного віку. Згідно довідки УПФУ Київського району м.Харкова позивач, отримує пенсію в розмірі 956 грн. на місяць Також за рішенням Київського районного суду м.Харкова від 01 червня 2009 року отримає від старшого сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 605 грн. щомісяця.
Згідно виписок з лікарні та консультативних висновків, позивач має ряд захворювань та потребує лікування, йому призначений прийом ліків, дієта. Однак , доказів недостатності отримуємих позивачем коштів - пенсії та аліментів, на придбання ліків, проведення лікування та дієти, суду в супереч вимогам ст..ст.10,60 ЦПК України не надано.
Надані суду чеки на придбання у 2010 році шприців та ліків, судом не приймається, оскільки відсутні докази призначення позивачу придбаних ним ліків.
Встановлення у рішенні від 2009 року, обставини, що позивачу необхідно постійно щомісяця купувати ліки на суму 1500-1800 грн., підтверджує лише наявність таких витрат у позивача станом на 01.06.2009р., тобто на день прийняття судом рішення.
Враховуючи відсутність доказів наявності у позивача обов'язкової умови, щодо стягнення аліментів з відповідача - потреба у матеріальній допомозі, підстави для задоволені позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд -
вирішив :
В задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Бородіна Н.М.