Справа № 1021/2191/12 Головуючий у І інстанції Литвин О.В.
Провадження № 11/780/789/13 Доповідач у 2 інстанції Орел
Категорія 5 06.09.2013
Іменем України
04 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Орла А.І.,
суддів Говорухи, Полосенка В.С.
з участю прокурора Скрипки І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Роктинянського районного суду Київської області від 02.07.2013 року, яким :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ромашки, Рокитнянського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою професійно-технічною освітою, розлученого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1, засуджено за ч.1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 427. 83 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Колегія суддів, -
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
14.04.2012 року приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на межі своєї земельної ділянки та ділянки потерпілого ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3 наніс останньому дерев'яним кілком 3-4 удари в область лобної частини голови зліва та область грудної клітини зліва, завдавши потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Постановити свій вирок. яким засудити ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити Маринича від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, при призначенні засудженому покарання суд не врахував обставин, що обтяжує покарання, а саме те, що останній вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, не усвідомив протиправність своїх дій, не зробив для себе належних висновків та не відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, постановити свій вирок, яким його виправдати. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що суд не об'єктивно виклав обставини у вироку. Судом не були допитані свідки, про виклик яких він заявляв. Тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не завдавав, медична документація по ушкодженнях потерпілого є суперечливою. Сім'я ОСОБА_2 напала на нього і завдала йому пошкодження.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала подану апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який вважає вирок суду незаконним і просить вирок скасувати та виправдати його, потерпілого ОСОБА_2, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційй, вислухавши виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та засудженого з останнім словом, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягає.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджені всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка. Свої висновки щодо винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, виду та розміру покарання суд належним чином виклав у вироку, обґрунтувавши їх дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи апеляції засудженого про завдання йому членами сім'ї ОСОБА_2 пошкоджень не ґрунтуються на матеріалах справи. У відповідності до ст. 275 КК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Поскільки обвинувачення по даній справі було пред'явлено ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 275 КПК України і розглянув справу щодо Маринича та в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Доводи в апеляції засудженого стосовно того, що у потерпілого не були поламані ребра, спростовується висновком судово-медичної експертизи. При цьому колегія суддів зазначає, що експертом приймався висновок щодо наявності переломів ребер у потерпілого після отримання висновку рентгенолога -консультанта КОБСМЕ, який встановив наявність перелому ребер та зазначив, що перелом ребер за датою відповідає строку отримання травми.
Колегія суддів знаходить безпідставними доводи апеляції прокурора щодо не врахування судом при постановлення вироку обставин, що обтяжують покарання засудженого - те, що останній вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, не усвідомив протиправність своїх дій, не зробив для себе належних висновків та не відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду.
Статтею 67 КПК України визначений виключний перелік обставин, що обтяжують покарання. Жодна з зазначених прокурором підстав не передбачена ст. 67 КПК України, а тому не може бути визнана обставиною, що обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання : у межах санкції статті КК що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_1 покарання, судом першої інстанції належним чином виконані вимоги ст. 65 КК України. Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшує покарання (похилий вік та стан здоров'я), відсутність обставини, які обтяжують покарання, поведінку потерпілого, яка стала причиною сварки і переросла в бійку. З врахуванням зазначених даних судом призначено покарання ОСОБА_1 в межах санкції статті, за якою його визнано винним. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та вважає, що призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_1 є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданих апеляцій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Роктинянського районного суду Київської області від 02.07.2013 року щодо ОСОБА_1, без змін.