21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
30 березня 2009 р. Справа 4/35-09
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді В. Білоуса
При секретарі судового засідання Т.Годованюк
за участю представників:
позивача : - Молчановський Віталій Анатолійович, довіреність №15 від 18.03.09р. (присутній в судовому засіданні 24.03.09р.);
- Педченко Галина Олексіївна, довіреність №2 від 08.01.09;
відповідача: не з"явився, з невідомих суду причин
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Відповідно до клопотання поданого позивачем і задоволеного судом на підставі п.7 ч.2 ст.129 Конституції України ст.81-1 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні 24.03.2009 р., з оголошенням перерви до 30.03.2009 р. до 11 год. 30 хв. Для підготовки і проголошення повного тексту рішення, справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Самгородецької сільської ради про стягнення 7200 грн. шкоди заподіяної засміченням побутовими відходами земельної ділянки площею 0,2 га на землях Самгородецької сільської ради, -
Відповідач не виконав вимог ухвали від 13.02.2009 р. про явку в судове засідання представника і спеціаліста землевпорядника Максимчука Юрія Максимовича, а також про надання додаткових доказів. Причини цього не пояснив.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Вказане клопотання підлягає задоволенню, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Це стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення згідно якому відповідач рекомендований лист із ухвалою суду від 13.02.2009 р. отримав 22.02.2009 р. Суд прийшов до висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача, спеціаліста землевпорядника Максимчука Юрія Максимовича не перешкоджає вирішенню спору, а відтак і про розгляд справи у відсутність вказаних представників відповідача за наявними в справі доказами.
Представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили, що жителями с.Самгородок, Козятинського району здійснено засмічення 0,2 га земельної ділянки побутовими відходами об'ємом 100 м куб. чим відповідачем, як власником побутових відходів і особою яка зобов'язана, але не ліквідувала несанкціоноване сміттєзвалище заподіяно шкоду в сумі 7200 грн. Як на правову підставу позовних вимог позивач зіслався на ст. 9, 42, 43, Закону України «Про відходи», ст.35, 56 Закону України «Про охорону земель», ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.
Заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.13, 17 п. а, м ст.21, ч. 4 ст.33, ст.43 Закону України «Про відходи», ч.1 ст.5, ст.12, 20 Закону України «Про охорону земель», ст. 1166 ЦК України, п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.3, 5,6, 7, 8 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1217 (надалі «Порядок»п. 1.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі «Методика визначення розмірів шкоди»), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. № 422/13689, ст.33, 34, 43 ГПК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
Згідно ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.05.2008 р. -08.05.2008 р., протокол № 003756 про адміністративне порушення, від 07.05.2008 р., про порушення громадянином Максимчуком Юрієм Максимовичем адміністративного правопорушення передбаченого ст.82 КУ п. АП, п.3 ст.17 п.б ст.42 «Закону України «Про відходи», яке виразилося в розміщенні відходів в несанкціонованих місцях, постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина Максимчука Ю.М. адміністративного стягнення в розмірі 136 грн. за вказані адміністративні правопорушення, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.01.2009 р., акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 28.01.2009 р. Вказані докази є суперечливими і взаємовиключаючими, а відтак визнані судом неналежними доказами. В акті перевірки № 03-04/18 від 08.05.2008 р. вказано, що північно-західна частина пасовища 0,2 га засмічена побутовими відходами об'ємом 100 м.куб. Заміри проводив 10-метровою мірною стрічкою фірми "JOBiprofi" спеціаліст землевпорядник Самгородецької сільської ради Максимчук Юрій Максимович. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.01.2009 р., складеного на предмет виявлення усунення чи не усунення відповідачем порушень вказаних в акті № 03-04/18 від 08.05.2008 р., акті обстеження земельної ділянки до акта перевірки від 28.01.2009 р. вказано про те, що за результатами обстеження земельної ділянки на землях Самгородоцької сільської ради на південно-західній, а не на північно-західній, як було вказано в акті перевірки від 08.05.2008 р., околиці села Самгородок на пасовищі площею 0,2 га було виявлено засмічення земельної ділянки побутовими відходами об'ємом 100 м.куб. без відповідного дозволу. Також вказано те, що засмічення земельної ділянки здійснено жителями с. Самгородок.
Із названих доказів вбачається, що 08.05.2008 р. заміри площі, об'єму відходів робив Максимчук Юрій Максимович, тобто особа яку позивач вважає порушником розміщення відходів, засмічення земельної ділянки і яку притягнув за це до адміністративної відповідальності, а не державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища, як посадова особа контролюючого органу -спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. В акті перевірки № 03-04/18 від 08.05.2008 р. вказано про те, що перевірка проводиться державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Королем Валерієм Анатолійовичем і лише у присутності спеціаліста землевпорядника Максимчука Юрія Максимовича. Разом з тим, в акті перевірки вказано, що заміри, результати яких є підставою для визначення шкоди, зроблені особою присутньою при перевірці, яка представляла орган, який контролювався, перевірявся, а не перевіряючим. З огляду на це суд критично оцінює заміри проведені спеціалістом Самгородецької сільської ради Максимчуком Ю.М. Окрім того, для визначення площі об'єму забруднення необхідно щоб в акті перевірки від 08.05.2008 р. було вказано заміри ширини і довжини забрудненої земельної ділянки, а для об'єму ще й висоти, оскільки для визначення розміру земельної ділянки необхідно здійснити арифметичну дію з множення заміру довжини на ширину, а для об'єму результату множення довжини на ширину (площа) ще й множення на висоту (об'єм ). В акті перевірки від 08.05.2008 р. не вказано замірів довжини, ширини, висоти, а відтак є сумнівним і не доведеним правильність визначення розміру площі забрудненої земельної ділянки (0,2 га) і об'єму побутових відходів (100 м.куб.). В протоколі № 003756 про адміністративне правопорушення від 07.05.2008 р. постанові про накладення адміністративного стягнення від 12.05.2008 р. № 03/134 не вказано про те, в чому проявилося допущення Максимчуком Ю.М. розміщення відходів в несанкціонованих - чи в тому, що він особисто засмічував земельну ділянку побутовими відходами, чи як посадова особа -спеціаліст землевпорядник вчинив розпорядчі діїі для розміщення іншими особами побутових відходів в несанкціонованих місцях. В акті обстеження земельної ділянки від 28.01.2009 р. вказано те, що засмічення земельної ділянки здійснено мешканцями с. Самгородок, тобто не встановленими особами, а не Максимчуком Ю.М.
Із змісту ст.1166 ЦК України, ст.43 Закону України «Про відходи ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»вбачається, що шкоду, в даному випадку засмічення мешканцями села Самгородок земельної ділянки побутовими відходами. Має відшкодувати особа (особи) яка безпосередньо заподіяла шкоду, а не відповідач -орган місцевого самоврядування, як особа, яка зобов'язана забезпечити ліквідацію засмічення земельної ділянки, вчиненого мешканцями села.
Системний аналіз ст.17, п «а», «м»ст.21, ч.4 ст.33, ч.1 ст.43 Закону України «Про відходи», ч.1 ст.5, ст.12, 20 Закону України «Про охорону земель», п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування»свідчать про те, що відповідач -Самгородецька сільська рада є органом місцевого самоврядування, а відтак і органом який здійснює, як і позивач, регулювання в галузі охорони земель, здійснює контроль за використанням і охороною земель комунальної власності, а не суб'єктом господарювання (підприємством,установою, організацією , громадянами, які здійснюють господарську діяльність , пов'язану з віходами) які за засмічення земельної ділянки несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди. Вказані норми законодавства розмежовують такі поняття як суб'єкти у сфері поводження з відходами, їх права і обов'язки (розд. III ЗУ “Про відходи») і «компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, до яких відносить позивач і відповідач (розд.IY ЗУ «Про відходи названі норми передбачають, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами , а відтак і відповідач, забезпечують виконання вимог законодавства про відходи, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відповідно до Закону, здійснюють контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядний контроль за використанням та охороною земель.
Для визначення розміру шкоди позивач застосував «Методику визначення розмірів шкоди…»зареєстрованої в МЮ України 25.04.2007 р. № 422/13689. Згідно п.1.2 цієї Методики вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди субєктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Оскільки відповідач не є сбєктом господарювання, а є органом місцевого самоврядування, який не здійснював засмічення земельної ділянки побутовими відходами, не давав (ні він, ні його посадові особи) на це дозволів, наказів, розпоряджень, то вказана методика не може бути застосована до відповідача.
Оскільки засмічення земельної ділянки побутовими відходами здійснено мешканцями села Самгородок, особи, яких в актах перевірки, обстеження не вказано, то вказані відходи є безхазяйними і їх виявлення та облік мали бути визначені у спосіб встановлений в Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1217 на виконання ст.12 Закону України "Про відходи". Відповідно до п.3, 4, 5, 6, 7, 8 вказаного Порядку власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, зобов'язані повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, яким є відповідач у справі. Заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами. Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти, експерти. За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами. На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб винних у порушенні законодавства про відходи та відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки позивач діяв не в спосіб визначений ст.12 Закону України «Про відходи», Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, розробленого на виконання вказаної статті, то складені позивачем акти перевірки про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді засмічення земель побутовими відходами суперечать ст.19 Конституції України. Згідно якої правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За вказаних обставин позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4-3, 4-5, 28, 33, 34, 43, 49 ст.75, 82-84 ГПК України , -
В позові відмовити.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 березня 2009 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - Державна екологічна інспекція у Вінницькій обл. - вул.600-річчя, 19, м.Вінниця, 21100
3 - відповідачу - Самгородоцька сільська рада, вул.Леніна, 48, с.Самогородок, Козятинський р-н, Вінницької обл., 22163