79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.03.09 Справа № 31/266
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Якімець Г.Г.
Кордюк Г.Т.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро», с.Ясенівці Золочівського району Львівської області
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2008р.
у справі № 31/266
за позовом Приватного підприємства «ВінБудІзол», м.Вінниця
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро», с.Ясенівці Золочівського району Львівської області
про стягнення 33000 грн.
За участю представників:
позивача: Бахур Р.М.
відповідача: Янків І.М.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2008р. у справі № 31/266 задоволено повністю позов Приватного підприємства «ВінБудІзол», м.Вінниця та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро», с.Ясенівці Золочівського району Львівської області на користь позивача 33000,00 грн. основного боргу. 330,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване нормами ст.ст.843, 844 Цивільного кодексу України та тим, що позивачем надано достатньо об'єктивних доказів на підтвердження позовних вимог, тоді як відповідачем не подано доказів повної оплати боргу.
Скаржник, відповідач у справі, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, та прийняти нове, з мотивів викладених в апеляційній скарзі. Зокрема скаржник покликається на те, що договір підряду № 07-1.2 від 09.07.2007р. фактично є договором будівельного підряду, невід'ємною частиною якого згідно з п.1 ст.875, ст.877 ЦК України є кошторис, і такий договір був укладений з позивачем під впливом помилки, яка полягає в помилці щодо ціни, оскільки відповідачем не підтверджений кошторис. У відповідності до п.2 спірного договору відповідач має оплатити позивачу вартість робіт і матеріалів, яка встановлена розділами 1-3 кошторису спірного договору і становить 53122 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 07-1.2 від 09.07.2007р., відповідно до п.1 якого за замовленням відповідача позивач взяв на себе зобов'язання на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати роботи по теплоізоляції дифузії площею 243 кв.м., робоча температура до 100 градусів цельсія, товщиною теплоізоляції 50 мм. Згідно з р.2 договору «Ціна договору»загальна вартість усіх робіт та матеріалів складає 87802,80 грн. Розділ 3 «Порядок розрахунків»передбачає наступний порядок розрахунків, а саме: відповідач зобов'язувався протягом двох днів з моменту підписання договору перерахувати позивачу кошти в сумі 60% від суми договору, а остаточний розрахунок провести протягом двох днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Додатком до договору є Кошторис № 32, згідно з яким загальна вартість робіт також складає 87802,80 грн. і складається з наступних витрат: І. Прямі витрати -20171 грн., ІІ. Вартість матеріалів не врахованих в розцінках -22563 грн., ІІІ. Загально-виробничі витрати -10388 грн., ІV. Витрати на відрядження -5981 грн., V. Прибуток -12540 грн., VІ. Адміністративні витрати -1526 грн., ПДВ -14633,80 грн.
В апеляційній скарзі (як і у відзиві на позовну заяву) скаржник погодився із вартістю робіт і матеріалів (витратами), які встановлено розділами І-ІІІ кошторису і складають 53122 грн. та не погоджується із витратами на відрядження в сумі 5981 грн. та адміністративними витратами в сумі 1526 грн. (всього 7507 грн.), передбаченими розділами ІV, VІ кошторису.
Однак, як вбачається з Акту № 18 прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2007р., підписаного та засвідченого відтисками печаток в двосторонньому порядку, позивачем взяті на себе підрядні роботи, передбачені договором підряду № 07-1.2 від 09.07.2007р., в загальній сумі витрат 87802,80 грн., виконані в повному обсязі, а відповідачем - прийняті. За наведеної обставини, довід відповідача про непідтвердження ним кошторису в загальній сумі 87802,80 грн. є недостатнім.
У відповідності до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовнивка), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок, відповідач провів часткову оплату виконаних підрядних робіт наступними платежами: 19.07.2007р. - кошти в сумі 20000 грн.; 01.08.2007р. - кошти в сумі 32681 грн., 13.06.2008р. - кошти в сумі 1121.80 грн., 24.06.2008р.- кошти в сумі 1000 грн., а в загальному кошти в сумі 54802,80 грн.
Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 33000 грн., що складає суму позову.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги на суму 25493 грн. (тобто сума позову 33000 грн. -7507 грн. не визнаних відповідачем витрат, передбачених розділами ІV, VІ Кошторису № 32 та зазначених у розділах ІV, VІ Акту № 18 прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2007р.).
Згідно із нормами ст.ст.843, 844 Цивільного кодексу України (які є загальними положеннями про підряд і стосуються всіх різновидів підрядних договорів, в тому числі договорів будівельного підряду) істотною умовою договору підряду є ціна. Розділ 2 договору підряду № 07-1.2 містить ціну. Таку ж ціну зазначено і в Кошторисі № 32, та Акті № 18 прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2007р., підписаному та засвідченому відтисками печаток в двосторонньому порядку, а тому доводи відповідача про завищення позивачем ціни договору не заслуговують на увагу.
Однією з підстав недійсності правочину згідно з ст.229 Цивільного кодексу України є вчинення правочину під впливом помилки.
Зазначені вище обставини спростовують факт укладення відповідачем договору підряду під впливом помилки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до правомірного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Оскільки скаржником не доведено обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України, і оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2008р. у справі № 31/266 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро», с.Ясенівці Золочівського району Львівської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Якімець Г.Г.
Суддя Кордюк Г.Т.