01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.03.2009 № 44/459
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Чернов В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.12.2008
у справі № 44/459 (суддя
за позовом Київська філія закритого акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
про стягнення 3071,29 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. по справі № 44/459 позовні вимоги Київської філії ЗАТ “ЛЛГЗ Луга - Нова» (далі - Позивач) до ТОВ “Мяу - Гау» (далі - Відповідач) про стягнення 3071,29 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 071,29 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено права Відповідача на захист його прав, норми матеріального та процесуального права, не було доведено обставини, що мають значення для справи та які суд визнав встановленими, судом не було повно з'ясовано всі обставини справи.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що господарським судом міста Києва не з'ясовано наявність прізвищ на накладних, не оглянуто довіреностей, згідно яких ТОВ «Мяу - Гау» уповноважив відповідальних осіб на отримання товару. Крім того, судом не з'ясовано суму заборгованості та правомірність вимог Позивача.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовільнити, а рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року скасувати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника позивача.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних мотивів:
Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2007 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений Договір поставки № 12.6 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим , сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити у власність у зумовлені строки Покупцю вироби народного споживання (алкогольні напої), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар та оплатити його на умовах цього договору. В разі прийняття товару, що засвідчується підписом повноважної особи Покупця на накладній, її підпис на накладній Постачальника скріплюється основною чи додатковою печаткою підприємства або штампом Покупця, справжність яких засвідчена в довіреності першими особами сторони Покупця (п.3.7 Договору).
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 5 216,67 грн., що підтверджується відповідними документами, а саме видатковими накладними: №ЛН-0000354 від 16.04.2007 р., №ЛН-0000355 від 16.04.2007 р. та №ЛН-0000427 від 08.05.2007 р. та укладеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.10.2007 р.
Згідно п. 5.1 Договору, Покупець здійснює оплату отриманого від Постачальника товару по мірі його реалізації кожні 10 банківських днів. При цьому Покупець самостійно 1 раз на 7 днів надає Постачальнику відомості щодо реалізованого ним товару із партії Постачальника, суми якого повинні відповідати сумам оплати. Кінцевий строк оплати отриманого від Постачальника за договором товару - 30 календарних днів з моменту отримання Покупцем товару (підписання) накладних.
За твердженням Позивача, Відповідач, покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по Договору виконав частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3 071,29 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, проте Відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар повністю не розрахувався (п. 5.1 Договору).
На підставі викладеного, суд першої інстанції позовні вимоги Позивача задовольнив повністю та стягнув з Відповідача суму боргу в розмірі 3 071,29 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі по етику - ГК України ) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
А відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо, у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України)
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження Відповідача про неправомірність вимог Позивача через відсутність довіреності, згідно якої ТОВ «Мяу - Гау» уповноважив відповідальних осіб на отримання товару, з огляду на ту обставину, що передача товару здійснювалася на умовах пункту 3.7 Договору поставки, про що свідчать вчинені на видаткових накладних підписи матеріально - відповідальних осіб Позивача та відбитки штампів Позивача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу Україні кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а Відповідач в установленому порядку докази надані Позивачем не спростував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення боргу з Відповідача підлягає повному задоволенню в сумі 3 071,29 грн.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу - Гау» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року у справі № 44/459 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року у справі № 44/459 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 44/459 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до ВГС України протягом одного місяця з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.
Головуючий суддя
Судді
03.04.09 (відправлено)