33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" березня 2009 р. Справа № 15/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт"
до відповідача ОПГХ Рівненської РСС
про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 31 656 грн. 14 коп.
Суддя Коломис В. В.
Секретар судового засідання Рижий О.А.
Представники:
Від позивача : Верчук М.В. дов. б/н від 01.01.09 р.
Від відповідача : не з'явився
Стаття 22 ГПК України роз'яснена
СУТЬ СПОРУ: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з ДП об'єднання підприємств громадського харчування РСС 31656,14 грн. в т.ч. 24429,05 грн. основного боргу, 2443,00 грн. штрафу, 2914,38 грн. пені, 360,69 грн. відсотків річних та 1478,12 грн. при інфляційних нарахувань.
Безпосередньо в судовому засіданні, представник позивача, в зв'язку з проведенням відповідачем часткових розрахунків та в результаті звірки взаємних розрахунків, уточнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. Враховуючи це, просить стягнути з відповідача 15314,85 грн. основного боргу. В решті позовні вимоги позивачем залишено без змін.
Відповідач втретє в судове засідання не з'явився, витребуваних доказів суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.
А так, суд вважає за можливе, з огляду на сплив передбаченого ч.1 ст.69 ГПК України строку вирішення спору, розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки останніх достатньо для вирішення спору по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог (уточнених).
При цьому суд встановив та врахував таке.
01 січня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір поставки за № 17596 (далі договір, а.с. 24-25), відповідно з яким позивач, як постачальник зобов'язувався передати відповідачу (покупцю) передбачений договором товар, а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки (п.1.1 Договору).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору протягом липня-серпня 2008 року було відпущено відповідачу товар на загальну суму 31656,14 грн.
Відповідно до п.3.1 Договору відповідач зобов'язувався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 30 днів з моменту приймання товару.
Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, розрахунки здійснив несвоєчасно і неналежним чином, оплативши отриманий товар в сумі 7226,19 грн.
Таким чином залишок заборгованості склав 24429,95 грн.
Зазначене, в свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
При цьому в процесі розгляду справи відповідачем додатково були проведені розрахунки за отриманий товар, всього на загальну суму 9115,10 грн.
Відповідно, залишок боргу склав 15314,85 грн.
Доказів сплати цього боргу відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 15314,85 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в т.ч. і підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 23 березня 2009 року і на підставі ст.ст. 173, 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п.1, 712 ЦК України підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з відповідача 390,69 грн. відсотків річних та 1478,12 грн. інфляційних нарахувань, згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.6-7) обгрунтовані, відтак підлягають до задоволення.
Крім того, ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.п. 6.3, 6.4 Договору передбачена майнова відповідальність.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце , позовні вимоги про стягнення з останнього 2443,00 грн. штрафу та 2914,38 грн. є підставними та правомірними.
Натомість суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, дії останнього, спрямовані на погашення боргу, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право передбачене п.3 ст.83 ГПК України і на підставі ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки (штрафу та пені), яка підлягає стягненню з відповідача , як особи, яка порушила зобов'язання до 10%, присудивши до стягнення 535,74 грн. неустойки.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з відповідача ДП об'єднання підприємств громадського харчування Рівненської РСС, Рівненська область, Рівненський район смт.Квасилів, вул.Молодіжна, 2 г на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" 10001, м.Житомир вул.Кооперативна, 12 Житомирська філія ВАТ "Укрексімбанк" р/р 26001015210945, МФО 311324, код ЄДРПОУ 32265298 - 15314,85 грн. основного боргу, 390,69 грн. відсотків річних, 1478,12 грн. інфляційних нарахувань та 535,74 грн. неустойки, а всього 17719,40 грн., 434,56 грн. понесених судових витрат.
В частині стягнення 9115,10 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Коломис В. В.
Рішення підписане " 31" березня 2009 року