"31" березня 2009 р.
Справа № 15/202-08-4596
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін
від прокуратури - Пімонов П.Г.
від позивачів:
Міністерство транспорту та зв'язку України -Кульшик К.В.
ДП «Одеський морський торговельний порт» - Кульшик К.В., Клочкова І.С.
від відповідача -Андреєв О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса»
на рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2009 р.
у справі № 15/202-08-4596
за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»
до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса»
про стягнення 126565,91 дол. США
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2009 р. (суддя Петров В.С.) уточнені позовні вимоги Чорноморського транспортного прокурора (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (далі -Міністерство) в особі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі -Порт) до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» (далі - Банк) про стягнення 126565,91 дол. США задоволені, стягнуто з відповідача 120168 дол. США пені за порушення строків виконання платіжного доручення клієнта на переказ та 6397,91 дол. США комісійної винагороди за збереження коштів в інвалюті на поточному рахунку. При цьому суд дійшов висновку, що Банком безпідставно були повернуті на рахунок Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» грошові кошти в сумі 5007000 дол. США, чим були порушені взяті на себе зобов'язання за договором банківського рахунку № 455075/КД-9856.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове, відмовивши у задоволенні позовних вимог повністю. На думку скаржника, господарським судом при винесенні рішення не прийнято до уваги, що Банк постійно виконував зобов'язання по договору банківського рахунку, але з підстав, які сталися навколо нього введенням Постановою Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р. тимчасової адміністрації не зміг здійснити проведення деяких платежів позивача згідно розрахункових документів останнього. При цьому, скаржник вважає, що судом невірно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 11, 509, 1066 ЦК України та ст. 80, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство транспорту та зв'язку України і ДП «Одеський морський торговельний порт» вважають її необґрунтованою та безпідставною, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.
Оскаржуваним рішенням господарського суду уточнені позовні вимоги задоволені з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. При цьому, судова колегія вважає, що згадане судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що згідно до приписів ст. 104 ГПК України являється безумовною підставою для його скасування.
Так, згідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України, з врахуванням предмету цього спору, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідно до приписів ст. 1 ГПК України такими підприємствами та організаціями можуть бути: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Однак, з матеріалів даної справи вбачається, що позов Прокурора був пред'явлений саме до філії Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» (а. с. 2), яка, відповідно до п. 1 ст. 2 її Положення, не є юридичною особою. При цьому, саме філії й були направлені як позов так і уточнення до нього, про що зазначено в реєстрі відправки поштової кореспонденції (а. с. 8, 9, 52).
На зазначену обставину, господарський суд ніякої уваги не звернув, заміну неналежного відповідача, у відповідності з приписами ст. 24 ГПК України, не здійснив.
Разом з тим, безпосередньо в наведеній нормі Кодексу законодавець визначив умови та порядок дій суду в згаданих випадках. Так, встановивши і лише до прийняття рішення зазначену вище обставину, господарський суд саме може (а не зобов'язаний) і тільки за згодою позивача (в цьому випадку, також і Прокурора) допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Така правова позиція концептуально повністю узгоджується з приписами ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 29, 65 ГПК України, оскільки саме позивач (Прокурор), користуючись своїм диспозитивним правом, визначає до кого він пред'являє свій позов. Частиною 3 ст. 24 ГПК України законодавець навів судовий процесуальний документ, який повинний бути винесений судом, у разі здійснення ним заміни неналежного відповідача, а ст. 81-1 ГПК України зобов'язав суд зафіксувати в протоколі судового засідання, в тому числі і наведену вище обставину.
Дослідивши наявні в матеріалах справи ухвали та протоколи судових засідань (а. с. 1, 47, 57, 109, 120) судова колегія встановила, що визначені законодавцем та наведені вище процесуальні дії по заміні неналежного відповідача господарський суд під час розгляду даної справи не здійснював взагалі. При цьому, сам факт зазначення в оскаржуваному судовому рішенні, а також ухвалах іншого відповідача, ніж вказаний позивачем в своєму первісному позові (а. с. 2) не свідчить про здійснення господарським судом заміни неналежного відповідача саме в процесуально визначеному законодавцем порядку, який являється для суду обов'язковим, а тому апеляційною інстанцією до уваги прийматись не може.
Посилання Прокурора та позивача на те, що в уточненнях до позову ним був вказаний в якості відповідача вже Банк, а не його філія і тому, на їх думку, заміна неналежного відповідача відбулась, апеляційною інстанцією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як зазначалось раніше, первісний відповідач - філія «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» належним чином не був замінений, окрема процесуальна дія господарського суду по вирішенню цього питання не здійснювалась. Більш того, матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції на зазначену обставину взагалі уваги не звернув.
З огляду на викладені положення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
У відповідності до ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93 сплачене скаржником державне мито за подачу апеляційної скарги підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 80, 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2009 р. у справі № 15/202-08-4596 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Видати скаржнику довідку на повернення з Державного бюджету України 4872,79 грн. державного мита сплаченого за подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.
Постанова підписана 02.04.2009 р.