01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.03.2009 № 05-5-18/13447
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Алданової С.О.
Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Яворський В.І. - представник за дов. б/н від 10.12.2008.
від відповідача -Андрусяк В.Д. - директор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнська громадська організація "Українська Академія Наук"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2008
у справі № 05-5-18/13447 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Приватне підприємство "КВО-Д"
до Всеукраїнська громадська організація "Українська Академія Наук"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання інвестиційного договору № 8-0503/1 від 08.04.2003 р. неукладеним
Суть ухвали і апеляційної скарги:
Приватне підприємство “КВО -Д» у квітні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації “Українська Академія Наук про зобов'язання Всеукраїнської громадської організації “Українська Академія Наук негайно передати у власність Приватному підприємству “КВО -Д» належну йому частину об'єкту згідно п. 5.2 інвестиційного договору № 8-0503/1 від 08.04.2003 шляхом підписання акту прийому-передачі закінченого будівництвом об'єкта, у 10-денний термін після передачі об'єкту у власність надіслати клопотання до Київської міської ради про розмежування земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт і погодитись на користування частини земельної ділянки для позивача, сплатити на користь Приватного підприємства “КВО -Д» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми витрачених позивачем грошових коштів на завершення будівництва (далі - первісний позов).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2008 було порушено провадження у справі № 18/163 та прийнято первісний позов до розгляду.
Всеукраїнська громадська організація “Українська Академія Наук» (далі - позивач за зустрічним позовом) у грудні 2008 року звернулася до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Приватного підприємства “КВО -Д» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання інвестиційного договору № 8-0503/1 від 08.04.2003 між Приватним підприємством “КВО -Д» і Всеукраїнської громадської організації “Українська Академія Наук» неукладеним, стягнення з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2008 № 05-5-18/17447 повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд її скасувати та зобов'язати господарський суд міста Києва прийняти до розгляду зустрічний позов Всеукраїнської громадської організації “Українська Академія Наук».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2009 № 05-5-18/13447 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач виконав вимоги ст.ст. 54-57 ГПК України, а тому підстав для застосування п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України у суду не було, що вказує на необґрунтованість висновків ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, на думку апелянта, при прийнятті рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 16.12.2008 № 05-5-18/13447 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи в зв'язку з зв'язку з неявкою представника відповідача та не надісланням господарським судом міста Києва витребуваної справи № 18/163.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/10 від 30.03.2009 «Про зміну складу колегії суддів», в зв'язку з виробничою необхідністю, (виходом судді Смірнової Л.Г. в щорічну відпустку) було доручено розгляд апеляційної скарги на ухвалу № 05-5-18/13447 колегії суддів у складі: Коротун О.М. головуючий суддя, суддів Алданова С.О., Калатай Н.Ф.
Станом на день прийняття постанови справа № 18/163 отримана судом апеляційної інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд
Зустрічна позовна заява подана до прийняття рішення у справі № 18/163 за позовом Приватного підприємства “КВО -Д» до Всеукраїнської громадської організації “Українська академія наук» про зобов'язання виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2008 № 05-5-18/17447 було повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК через наступне: на платіжному дорученні від 10.12.2008 за № 532 про сплату державного мита відсутній перший та другий підписи посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та в графі “призначення платежу» не зазначено, за що саме сплачене державне мито; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Київський апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Та обставина, що позивачем в рядку “призначення платежу» не зазначено, за що саме сплачене державне мито, не є підставою для невизнання платіжного доручення доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву, скаргу до розгляду, є факт надходження державного мита до Державного бюджету України (Аналогічна позиція міститься в листі Вищого господарського суду України № 05-2/183 від 14.02.2003 року).
Так, у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог ст. 57 ГПК України слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету України суди мають право згідно з п. 4 ст. 65 ГПК України витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України (Аналогічна позиція міститься в п. 3.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-05/289 від 18.09.1997).
В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказано, що на зворотному боці платіжного доручення № 532 від 10.12.2008 відсутні перший та другий підписи посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, платіжне доручення № 532 від 10.12.2008 містить печатку банку і два підписи посадових осіб банку, що відповідає приписам п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита» та Інструкції “Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті».
Відповідно до п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита» на зворотному боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету__грн./дата/.» Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Згідно п. 7 гл. 1 роз. 2 Інструкції “Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті», затвердженої постановою правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовими особами, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банком.
Крім того, суд першої інстанції був необмежений правом на витребування у органа казначейства доказів зарахування державного мита до державного бюджету України. Так, якщо подані сторонами докази є недостатніми, то суд за клопотанням сторін або з власної ініціативи має право витребувати їх від підприємств, установ, організацій, державних органів (Аналогічна позиція міститься в п.2.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609).
До того ж, господарський суд першої інстанції не взяв до уваги, що розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії заяви і доданих до неї документів, також п. 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника (Аналогічна позиція міститься в абзаці 7 п. 3.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Так, до позовної заяви було додано оригінал фіскального чеку поштового відділення (розрахунковий документ) № 8817 від 11.12.2008.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів надісланні відповідачеві за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви суперечить фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.
Крім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені в порядку та розмірах, що передбачені постановою Кабінету міністрів України № 1258 від 21.12.2005 “Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів». В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 533 від 10.12.2008. В графі “призначення платежу» зазначено - оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарської справи; код платежу 22050000. Сума платежу складає 118 грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду першої інстанції не було допущено порушень, наслідком яких є застосування п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України, тому ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.
Враховуючи, що рішення у справі № 18/163 станом на день прийняття даної постанови не ухвалено судом першої інстанції, зустрічна позовна заява передається на розгляд до господарського суду першої інстанції, для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.12.2008 №05-5-18/13447 скасувати.
2. Матеріали зустрічної позовної заяви Всеукраїнської громадської організації “Українська Академія Наук» (повернуті згідно ухвали від 16.12.2008 за № 05-5-18/13447) передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Алданова С.О.
Калатай Н.Ф.