Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
24.03.2009
Справа №2-8/567-2009
За позовом - Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АРК, м. Сімферополь
До відповідача - ТОВ «Корпорація Укрроснафта», м. Сімферополь
Третя особа - Щебетівська селищна рада, смт. Щебетівка
Про припинення права користування земельною ділянкою.
Суддя С.А. Чумаченко
Прокурор - Сокол О.В.
Від позивача - Бекіров Д.І. по дов. від 08.01.09р.
Від відповідача - не з'явився.
Третя особа - не з'явився.
Сутність спору: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АРК, звернувся до відповідача - ТОВ «Корпорація Укрроснафта», із позовною заявою, просить суд припинити право користування ТОВ «Корпорація Укрроснафта» земельною ділянкою площею 1,00га по вул. Науки в смт. Курортне, м. Феодосія шляхом розірвання договору оренди від 30.05.2003 р. укладений між Щебетівська селищна рада та ТОВ «Корпорація Укрроснафта»
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, передав суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи.
Представник третій особи представив суду пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
Перевіркою проведеною Керченською міжрайонною природоохоронною прокуратурою встановлено, що 30 травня 2003 року між Щебетівською селищною радою та ТОВ «Корпорація Укрроснафта» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, ТОВ «Корпорація Укрроснафта» надано земельну ділянку площею 1,00га (кадастровий номер 01116 456 00:03:001:0049) для будівництва та обслуговування бази відпочинку з оздоровчим комплексом, що розташована по вул. Науки, смт Курортне, м. Феодосія.
Проте, згідно листів Щебетівської селищної ради №1558\02-12 від 02.11.07р., Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Феодосія №01-13\368 від 11.12.07р та Держземінспекції №2229\01-10 від 27.11.08р., на земельної ділянки пл. 1,00га, наданої ТОВ «Корпорація Укрроснафта» для будівництва та обслуговування бази відпочинку, будівельні роботи не ведуться, за дозволом на виконання будівельних робіт останнім часом ТОВ «Корпорація Укрроснафта» не звертався, що свідчить про те, що останній не використовує надану їй земельну ділянку за цільовим призначенням.
Суд дослідивши у сукупності надані докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають по наступних обставинах.
30 травня 2003 року між Щебетівською селищною радою - Орендодавець, та ТОВ «Корпорація Укрроснафта» - Орендар укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.1.1. Договору від 30.05.03р. Орендодавець передає, а Орендар приймає у термінове, платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку, розташовану за адресою вул. Науки, смт Курортне, м. Феодосія, (кадастровий номер 01116 456 00:03:001:0049).
Згідно до п.1.3. Договору від 30.05.03р. цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування бази відпочинку з оздоровчим комплексом, код цільового використання - 1.17.
Пунктом 2.1. Договору від 30.05.03р. передбачено, що строк дії цього договору - 25 років, з моменту його державної реєстрації.
Договору оренди землі від 30.05.03р. зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди землі 30 травня 2003 року за №36 Щебетовської селищної ради.
Перевіркою проведеною Керченською міжрайонною природоохоронною прокуратурою встановлено, що 30 травня 2003 року між Щебетівською селищною радою та ТОВ «Корпорація Укрроснафта» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, ТОВ «Корпорація Укрроснафта» надано земельну ділянку площею 1,00га (кадастровий номер 01116 456 00:03:001:0049) для будівництва та обслуговування бази відпочинку з оздоровчим комплексом, що розташована по вул. Науки, смт Курортне, м. Феодосія.
Проте, згідно листів Щебетівської селищної ради №1558\02-12 від 02.11.07р., Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Феодосія №01-13\368 від 11.12.07р та Держземінспекції №2229\01-10 від 27.11.08р., на земельної ділянки пл. 1,00га, наданої ТОВ «Корпорація Укрроснафта» для будівництва та обслуговування бази відпочинку, будівельні роботи не ведуться, за дозволом на виконання будівельних робіт останнім часом ТОВ «Корпорація Укрроснафта» не звертався, що свідчить про те, що останній не використовує надану їй земельну ділянку за цільовим призначенням.
Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (сільськогосподарського призначення, громадської та житлової забудови тощо), встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.
Так відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення;і) землі рекреаційного призначення;д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ст.ст. 50, 52 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Договором оренди землі укладеним між сторонами, визначено цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування бази відпочинку з оздоровчим комплексом, код цільового використання - 1.17.
З матеріалів справи не вбачається використання земельної ділянки не за призначенням, адже відповідачем в період дії договору на орендованої земельної ділянці возведена 70-мітрова огорожа з каменя-ракушки і прибудова.
Також, 12 грудня 2008 року Виконавчим комітетом Щебетівською селищною радою прийнято рішення №781 «Про дозвіл на будівництво бази відпочинку на 150 міст з оздоровчим комплексом в п. Курортне ТОВ «Корпорація Укрроснафта»».
Згідно до п.1 рішення №781 вирішено дозволити будівництво бази відпочинку на 150 міст з оздоровчим комплексом в п. Курортне м. Феодосії на земельної ділянки, наданому в оренду ТОВ «Корпорація Укрроснафта».
Крім того слід зазначити, що ст. 141 Земельного кодексу визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою , а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Статтею 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельною ділянкою, згідно якого передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
До матеріалів справи не надано доказів фіксування у встановленому законом порядку порушень земельного законодавства з боку відповідача.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що посилання прокурора на положення ст. 416 Цивільного кодексу України в обґрунтування позовних вимог не приймаються судом до уваги, оскільки положення даної норми закону встановлюють правовідносини з надання земельної ділянки її власником іншій особі для забудови (суперфіцій), тоді як у даному випадку існують правовідносини з оренди земельної ділянки які врегульовані положеннями Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі».
Згідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
30 травня 2003 року між Щебетівською селищною радою - Орендодавець, та ТОВ «Корпорація Укрроснафта» - Орендар укладено договір оренди земельної ділянки.
Договору оренди землі від 30.05.03р. зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди землі 30 травня 2003 року за №36 Щебетовської селищної ради.
Відповідно до ст.32 Закону України на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавцем чітко встановлено, що розірвання Договору можливе лише на вимогу однієї із сторін по договору, у зв'язку із чим, суд вважає безпідставними посилання позивача та прокурора на вимоги ст.32 Закону України «Про оренду землі».
Також, суд вважає звернути уваги на тій факт, що Договір оренди землі від 30.05.03р., укладений між Щебетівською селищною радою та ТОВ «Корпорація Укрроснафта» ні ким не оскаржений в судовому порядку та не визнаний недійсним.
Отже, позивачем та прокурором не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
В судовому засіданні 24.03.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.03.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.