29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" березня 2009 р.
Справа № 16/202
За позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» за дорученням і від імені якої діє Відкремлений підрозділ ДП НАЕК «Енергоатом» -«Хмельницька атомна електрична станція», м. Нетішин
до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №4», м. Нетішин
про стягнення 4 275 510,91 грн.
Суддя Магера В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Яманкіна О.М. - за довіреністю від 23.11.08 р.;
Весельський В.Ц. - за довіреністю від 11.02.09 р.;
Ринда М.В. - за довіреністю від 11.02.09 р.;
Від відповідача: Дєєва С.Ю. - за довіреністю № 232-1 від 24.02.09 р.;
Глушаков О.О. - за довіреністю № 230-1 від 24.02.09 р.;
Івтушок Л.В. - за довіреністю № 231-1 від 24.02.09 р.
Рішення приймається 04.03.2009 р., оскільки в судовому засіданні 25.02.2009 р. оголошувалась перерва.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 4 275 510,91 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, центральний тепловий пункт 17 А акушерського відділення СМСЧ-4 за період з січня 2006 р. по 10.11.08 р.
04.03.2009 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову, згідно ст.22 ГПК України. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнутим з відповідача збитки у розмірі 4 275 510,91 грн. При цьому, позивачем зазначається, що підстави позову не змінюються і залишаються ті, що зазначені в позовній заяві. При цьому представниками позивача заявлено, що їм заподіяно збитки саме у вигляді реальних збитків.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин, судом приймається зміна предмету позову позивачем.
В судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви від 04.03.2009 р. підтримують мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважні представники в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.03.2009 р., вважають безпідставними, надуманими, та такі що не відповідають дійсним обставинам справи, та не можуть бути задоволеними з наступних обставин:
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 р. № 649 «Про удосконалення системи спеціалізованого медичного забезпечення працівників атомних електростанцій та надання медичної допомоги населенню міст - супутників атомних електростанцій», спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства палива та енергетики України від 27.10.2005 р. №567/549 «Про передачу цілісних майнових комплексів відокремлених підрозділів СМЧ № 1,2,3,4,5, ДП НАЕК «Енергоатом» до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України», наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.11.2005 р. «Про реорганізацію ДП НАЕК «Енергоатом» шляхом виділення з його складу ВП СМЧ-4 та розпорядженням ДП НАЕК «Енергоатом» від 13.01.2006 р. № 28-р, було здійснено передачу майна з балансу ВП ХАЕС на баланс СМЧ-4, в тому числі: електрокотельня, водонапірна насосна станція в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4.
Незважаючи на здійснену передачу згадуваних об'єктів на їх обслуговуванні працювали працівники, які перебувають в трудових відношеннях з ХАЄС. Жодного договору, щодо надання послуг на перерахованих об'єктах ми не заключали. На згадуваних об'єктах продовжували працювати ті самі працівники, що й до передачі об'єктів. Тому надання послуг та забезпечення робочим місцем працівників виключна компетенція Позивача. Відповідно до п.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис та забезпечує їх обсягом робіт.
Перебуваючи в складі ДП «НАЕК «Енергоатом» в статусі відособлених підрозділів, (як ВП ХАЄС так і ДЗ «СМСЧ №4») послуги по обслуговуванню Позивачем об'єктів Відповідача надавались безкоштовно.
Відповідно до ст.11 ЦК України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
Жодного разу ВП ХАЄС не попереджало про наміри припинити забезпечення об'ємом робіт своїх працівників на наших об'єктах. Не надавалися на підпис акти виконаних робіт, як за кожен місяць окремо так і за рік в цілому.
Документальне оформлення операцій з виконання робіт або надання послуг регламентується ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також треба, щоб його підписали представники підприємств (виконавця та замовника), яким таке право надано внутрішніми документами згаданих юр. осіб (наказом, документообігом та іншими). Це також обґрунтовується нормами п.1 ст.853 Цивільного кодексу України.
Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм. ( Встановлено п.2.7.Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Такої ж думки дотримуються спеціалісти Мінфіну в своєму листі від 09.07.07 р. № 31-34000-20-4579/4800.)
В актах звірки, які проводились між Відповідачем та Позивачем регулярно - жодної копійки заборгованості по цих послугах не було.
В додатку до Позовної заяви Позивач надає оригінали актів виконаних робіт в кількості 35 примірників, але жодного примірника не було надано відповідачу. Тому твердження в позовній заяві, що факт надання послуг підтверджується відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт - безпідставне.
09.09.2008 р. листом за № 45-1154/8046 Позивач надіслав вперше акти виконаних робіт за липень та серпень, які медичний заклад повернув без підпису, так як жодного разу ціна виконуваних робіт не була узгоджена і ніколи заклад не був попереджений що ці послуги носять оплатний характер. І на КЕКВ коштів на ці послуги заклад не мав.
Так як заклад фінансується з державного бюджету всі затрати є плановими, видатки проводяться відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками затвердженого наказом Державного казначейства України № 89 від 25.05.2004 р. та Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України затвердженого наказом ДКУ від 09.08.2004 р. № 136 (зі змінами та доповненнями): «За умови взяття зобов'язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подає до Державного казначейства України додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель». На підставі вище викладеного, вести мову про оплату попереднього періоду, недоречно.
Після передачі СМЧ №4 із сфери управління Мінпаливенерго України до сфери управління МОЗ України листом від 07.03.06 р. СМЧ №4 просила продовжувати обслуговування ЦТПК, фактично запропоновані договірні відносини продовжились ті ж самі що й були, і не обговорювалась сума оплати виконаних послуг.
10.03.06 р. ДП «НАЕК» «Енергоатом» звертається до всіх генеральних директорів АЄС з цілью підтримання безперебійної роботи спеціалізованих медико-санітарних частин МОЗ України терміново укласти окремі договори з відповідними СМСЧ. Знову ж таки не вказується, що на оплатній основі.
16.03.06 р. № 310-1 Відповідач звернувся до Позивача з проханням укласти договори на надання послуг, де зазначені і об'єкти ЦТПК, без обумовлення оплати.
24.03.06 . листом 350-1 Відповідач повідомив Позивача, що всі договори будуть підписані після отримання статусу юридичної особи та відкриття рахунків в Держказначействі.
Лист за № 373-2 від 28.03.06 . гарантував оплату наданих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, подачу питної води, приймання стічних вод до каналізації, а також інших послуг, які будуть надаватися ВП ХАЄС. Згода на оплату послуг, які не носять конкретного обговорення як оплати так і вартості, порядку проведення робіт, не може розцінюватись, як згода до оплати будь чого, (копії листів додаються).
Для оплати наданих послуг, Позивач відповідно до листа 350-1, та 310-1 вибрав для підписання договори на свій розсуд та бажання ті договори, які вважав за потрібне: на постачання гарячої води, подачу питної води, медичне обстеження працівників ХАЄС. (копії договорів додаються). Перепон до заключення інших договорів Відповідач не чинив.
З урахуванням викладеного керуючись ст.509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Не погодивши вартість виконуваних робіт, не підписавши акти виконаних робіт вимагання їх оплати протирічить всім існуючим нормативним законодавства.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено:
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 р. № 649 «Про удосконалення системи спеціалізованого медичного забезпечення працівників атомних електростанцій та надання медичної допомоги населенню міст - супутників атомних електростанцій», наказу Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства палива та енергетики України від 27.10.2005 р. №567/549 «Про передачу цілісних майнових комплексів відокремлених підрозділів СМЧ № 1,2,3,4,5, ДП НАЕК «Енергоатом» до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України», наказу Міністерства палива та енергетики України від 01.11.2005 р. «Про реорганізацію ДП НАЕК «Енергоатом» шляхом виділення з його складу ВП СМЧ-4 та розпорядження ДП НАЕК «Енергоатом» від 13.01.2006р. № 28-р, було здійснено передачу майна з балансу ВП ХАЕС на баланс СМЧ-4, в тому числі: електрокотельня, водонапірна насосна станція в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4.
Зазначені об'єкти були передані на підставі актів прийому-передачі на виконання Постанови КМ України від 27.07.2005 р. №649, спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства палива та енергетики України від 27.10.2005 р. №567\549, наказу Міністерства палива та енергетики країни від 01.11.2005 р. та розпорядження ДП НАЕК «Енергоатом» від 13.01.2006 №28-р.
03.01.2006 р. після передачі зазначених об'єктів на баланс Відповідача, на підставі листа Відповідача від 07.03.2006 р. №270-1 з проханням продовжити обслуговування господарських споруд СМСЧ-4 та на підставі гарантійного листа Відповідача від 28.03.2006 р. №373-2 про оплату послуг, позивач здійснював обслуговування зазначених об'єктів Відповідача до 10.11.2008 р.
06.11.2008 р. Позивачем отримано від Відповідача лист від 06.11.2008 №149.9-1 з проханням припинити обслуговування об'єктів Відповідача. На підставі отриманого листа, Позивачем було прийнято рішення про припинення обслуговування об'єктів Відповідача, про що складений акт №86-3884 про припинення надання послуг Комунальним господарством ВП ХАЕС на об'єктах ДЗ СМСЧ №4 від 10.12.2008 та направлений для Відповідача супровідним листом №86-3894.
Позивачем були направлені на адресу Відповідача листи-вимоги від 26.09.2008 №45-1229\8584 з вимогою сплатити вартість наданих Позивачем послуг Відповідачу з обслуговування його об'єктів за період з січня 2006 р. по червень 2008 р. в сумі 3 706 586,37грн., та від 04.11.2008 №45-1420\9528 про сплату вартості наданих Позивачем послуг з обслуговування об'єктів Відповідача за період з липня 2008 р. по вересень 2008 р. включно, в сумі 393 870,84грн., які залишені Відповідачем без задоволення.
Таким чином, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за період з січня 2006 р. по 10.11.2008 р. на підставі гарантійного листа №373-2 від 28.03.2006 р., що складає 4 275 510, 91грн., що підтверджується кошторисом та актами виконаних робіт.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне :
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Ст.224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.
Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.
Ст.226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у ч.3 ст.193 цього Кодексу.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.
Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує іхню волю до настання відповідних правових наслідків. Згідно з ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, в період січня 2006-листопада 2008 р. працівниками позивача проводилось обслуговування електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, центрального теплового пункту 17 А акушерського відділення СМСЧ-4. Між тим, будь які договори стосовно надання такого роду послуг між сторонами не укладалися. В листуванні сторін стосовно обслуговування цих об'єктів не обумовлювалися терміни обслуговування, не визначалася ціна робіт які мали виконуватися, не визначався характер робіт, їх об'єм.
При цьому позивачем не надано належних доказів виконання та проведення таких робіт відповідачу, а відповідно і заподіяння збитків, оскільки акти приймання виконаних робіт за 2006-2008 р. та інші документи складені позивачем в односторонньому порядку, про їх існування відповідачу взагалі не відомо. Витяги з оперативних та технологічних журналів є внутрішніми документами позивача, в яких фіксуються записи працівників АЄС, однак вони не відображають об'єм та характер виконаних робіт, що в свою чергу позбавляє провести їх належну оцінку. Кошторис фактично понесених витрат об'єктів переданих відповідачу також складений в односторонньому порядку. Вартість послуг, яка в ньому зазначена з відповідачем не обумовлена та не погоджена.
Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч вимогам ст. ст.33, 34 ГПК України позивачем не доведено, не надано належних та допустимих доказів, що в період січня 2006 р.- листопада 2008 р., ним надано відповідачу послуги по обслуговуванню електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, центрального теплового пункту 17 А акушерського відділення СМСЧ-4, що відповідно спричинило збитки саме на суму 4 275 510,91 грн. За таких обставин суд вважає за необхідне у позові відмовити.
У відповідності до ст. ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, Господарського процесуального кодексу України, СУД-
У позові Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» за дорученням і від імені якої діє Відкремлений підрозділ ДП НАЕК «Енергоатом» -«Хмельницька атомна електрична станція» м. Нетішин до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №4», м. Нетішин про стягнення 4 275 510,91 грн. збитків відмовити.
Суддя В.В. Магера