ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
07.12.06 Справа № 13/525пн(15/449пн).
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оригінал» м. Луганськ
до 1. Виконавчого комітету Луганської міської ради м. Луганськ
2. Міського комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації» м. Луганськ
про визнання права власності.
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Від позивача
Ковтун В.Г. директор
Від 1 відповідача
Демченко Д.О. дов. № 0103-30
Від 2 відповідача
Не прибув
У судовому засіданні 30.11.2006 р. за участю представників всіх сторін була оголошена перерва до 07.12.2006 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 16.12.2004 р. господарським судом Луганської області за позовом ТОВ “Оригінал» к виконавчому комітету Луганської міської ради та МКП Бюро технічної інвентаризації було прийнято рішення про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна площею 4920 кв.м., що розташований за адресою м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу 7»д», суд зобов'язав МКП Бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений нерухомий об'єкт.
23.11.2006 р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Зазначена заява була прийнята судом, розгляд справи призначено на 30.11.2006 р.
30.11.2006 р. представник позивача Джафарова В.М., що діяла на підставі довіреності від 29.11.2006 р. виданої головним інженером ТОВ “Оригінал» Бобришевим С.М. подала заяву про відмову від вимог стосовно перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду від 16.12.2004 р. у справі № 15/449пн.
Заявою від 01.12.2006 р. директор ТОВ “Оригінал» повідомив про підтримку заяви щодо перегляду рішення суду, та про скасування довіреності від 29.11.2006 р. виданої на ім'я Джафарової В.М.
Перший відповідач підтримує заяву позивача, та просить суд переглянути рішення від 16.12.2004 року по справі № 15/449пн з врахуванням всіх обставин.
Другий відповідач повідомив суд, що згідно матеріалів технічної інвентаризації об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу б. 7д зареєстровано за позивачем на підставі рішення суду від 16.12.2004 р. Доказів зазначеної реєстрації відповідачем не надано. Крім того другий відповідач зазначає, що на його думку не вбачається підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 16.12.2004 р. господарським судом Луганської області за позовом ТОВ “Оригінал» к виконавчому комітету Луганської міської ради та МКП Бюро технічної інвентаризації було прийнято рішення про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна площею 4920 кв.м., що розташований за адресою м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу 7»д», суд зобов'язав МКП Бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений нерухомий об'єкт.
Як вбачається з рішення суду, при його прийняті судом були досліджені наступні матеріали: рішення Луганської міської ради народних депутатів № 8/5 від 18.02.1992 р. щодо затвердження переліку об'єктів комунальної власності; статут позивача за справою, його установчий договір, довідка управління архітектури та містобудування луганської міської ради від 01.11.2004 р. № 01-10/1486.
На підставі зазначених документів суд прийшов до висновку про передачу спірного об'єкту нерухомості у власність позивача шляхом його внесення до статутного фонду.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент прийняття зазначеного рішення йому було невідомо про наявність рішення виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 02.11.1993 р. “Про припинення діяльності державного комунального підприємства “Луч», ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 16.08.2002 р. Крім того у судове засідання 07.12.2006 р. позивач надано рішення Луганської міської ради від 15.08.2000 р. “Про питання щодо приватизації майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади мю. Луганська.»
Позивач зазначає що на момент розгляду справи № 15 /449пн йому було невідомо про наявність зазначених обставин. Про існування вказаних рішень позивачу стало відомо під час розгляду господарським судом Луганської області справи № 18/483пн порушеної 19.10.2006 р.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наявність нововиявлених обставин та необхідність скасування рішення у справі від 16.12.2004 р. виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України нововиявленими обставинами є такі обставини, що існували на момент прийняття рішення, є істотними, та про які не могли бути відомі заявнику.
Зазначеною нововиявленою обставиною, є рішення виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 02.11.1993 р. “Про припинення діяльності державного комунального підприємства “Луч» згідно якого було припинено діяльність державного комунального підприємства “ЛУЧ», та було прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю, вкладом до статутного фонду якого першого відповідача було зазначено державне майно, закріплене за державним комунальним підприємством “ЛУЧ».
Перший відповідач визнає, що зазначена обставина є нововиявленою і рішення підлягає перегляду.
Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймається рішення у разі зміни або скасування рішення.
За таких обставин, суд переглядає судове рішення по справі від 16.12.2004 р. за наявними у справі матеріалами, з врахуванням нововиявлених обставин.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою м. Луганськ, кв. Оленінського Комсомолу 7г, загальною площею 4920 м2, а також на об'єкт нерухомості розташований за адресою кв. Восточний 20а загальною площею 4000 м2, та спонукати МКП БТІ здійснити реєстрацію права власності на зазначене майно.
Заявою від 15.12.2004 р. позивач змінив предмет позову, та просить суд визнати право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу 7Д, та зобов'язати МКП БТІ зареєструвати право власності за позивачем.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне майно було передано йому першим відповідачем до статутного фонду у власність.
Перший відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що згідно статутних документів внеском до статутного фонду позивачва, було не право власності, а право тимчасового користування комунальним майном -будівлею площею 4920 м2.
Другий відповідач заперечень проти позову не надав. Відзивом від 09.12.2004 р. повідомив, що зазначений об'єкт нерухомості розташований за адресою м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу 7г належить Луганської міської ради народних депутатів на підставі рішення Луганської міської ради народних депутатів від 18.02.1992 р. № 8/5.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю від 12 червня 1994 року укладеного першим відповідачем, та фізичними особами членами трудового колективу державного комунального виробничо-торгового підприємства “ЛУЧ» та малого приватного підприємства “Натали» було створено Товариства з обмеженою відповідальністю “Оригинал».
Згідно п. 4.2. установчого договору перший відповідач передав до статутного фонду позивача у користування комунальне майно, що знаходилось на балансі державного комунального виробничо-торгівельного підприємства “ЛУЧ» станом на 01.12.1993 р., у тому числі і право користування спірною будівлею.
Згідно п. 1 розділу 4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Оригінал», що був зареєстрований у новій редакції 12.09.2003 року внеском виконавчого комітету Луганської міської ради до статутного фонду товариства є право тимчасового користування будівлею площею 4920 м2, яка розташована за адресою м. Луганськ кв. Ленінського Комсомолу 7а.
Згідно ст. 13 Закону України “Про господарські товариства» вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
За таких обставин першим відповідачем було передано до статутного фонду ТОВ “Оригінал» лише право користування спірною будівлею, право власності на зазначену будівлю, залишилось за територіальної громадою м. Луганська.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Позивачем не надано суду будь яких доказів одержання будівлею площею 4920 м2, яка розташована за адресою м. Луганськ кв. Ленінського Комсомолу 7д у власність.
Посилання позивача на положення ст.. 26 Закону України “Про господарські товариства» щодо того, що товариство є власником майна переданого йому у власність учасниками не приймаються до уваги, оскільки спірне майно у власність товариству не передавалось, внеском першого відповідача є право користування спірним майном.
За таких обставин позов є необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення по справі № 15/449пн від 16.12.2004 р. скасувати.
2. В задоволенні позову відмовити повністю.
3. Судові витрати покласти на позивача по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Б.В. Яресько