83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.09 р. Справа № 21/27
Позивач: Державне підприємство “Донецька залізниця» м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства “Артемвантажтранс» м. Горлівка
про стягнення 2 638,51грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Лапко Л.Г. - юр.
відповідача: Гумбіна Т.П. - нач. служ.
Державне підприємство “Донецька залізниця» звернулося з позовом про стягнення з Державного підприємства “Артемвантажтранс» 2 638,51грн. заборгованості, у тому числі:
- 1 372,87грн. - відшкодування плати за користування 10-ма вагонами, власником яких є Російська Федерація;
- 1 265,64грн. - збір за подачу і забирання 10-ти російських і 17 українських вагонів.
Свої вимоги залізниця роз'яснила заявою від 17.03.09р.
В обґрунтування позову залізниця посилається на те, що:
- Державне підприємство “Артемвантажтранс», яке є власником під'їзної колії, безпідставно відмовилось від прийняття (забирання на свої під'їзні колії) 10-ти російських вагонів №№ 61301537, 63201081, 64354012, 67818419, 62458237, 62888912, 63048409, 65058083, 65422545, 67218107 (накладна АД № 095241 від 16.07.08р.) з вугіллям, що прибули 25.07.08р. на станцію Байрак і адресовані контрагенту відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика», а також від відшкодування плати за користування цими вагонами;
- відповідач відмовився від підписання пам'яток №№ 1156 і 1158 на забирання російських вагонів та відомості плати за користування цими вагонами № 27070586 на суму 1 144,06грн. (без ПДВ) і відомості плати за подачу і забирання вагонів № 27070588 на суму 1 054,70грн. (без ПДВ);
- у відомість плати за подачу і забирання вагонів № 27070588 увійшли окрім російських вищевказаних вагонів також 17 українських, тому що відповідно до п.1.7 р.2 Тарифного керівництва №1 такий збір справляється за фактичну кількість вагонів, що подаються та забираються протягом доби;
- загальна несплачена залізниці сума по вказаним відомостям складає 2 638,51грн. із розрахунку: (1 144,06грн. + 1 054,70грн.) х 1.2 ПДВ;
- дії відповідача суперечать п.12 договору № 5/158 від 23.12.2004р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії, ст.73 Статуту залізниць України, п.2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.
ДП “Артемвантажтранс» позов не визнало і вважає його безпідставним з огляду на те, що:
- згідно ч.4 ст.119 Статуту залізниць України відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав вантажовласники, а не власники під'їзних колій;
- власником вантажу, що перевозився у російських вагонах, є Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика», яке і повинно відшкодувати залізницю плату за користування іновагонами;
- укладеним між сторонами договором № 5/158 від 23.12.2004р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії (п.12) визначено, що власник під'їзної колії сплачує плату за забирання вагонів згідно Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом;
- п.1.3 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом встановлено, що збори за подачу й забирання вагонів справляються окремо з кожного вантажовласника, з яким укладено договір або тимчасову угоду про подачу й забирання вагонів, незалежно від того, окремо кожному з них чи одночасно декільком здійснюється подача і забирання, тобто власник під'їзної колії сплачує плату за подачу і забирання вагонів тільки у тому випадку, коли виступає у ролі вантажовласника;
- у відомостях плати за користування вагонами вантажовласником зазначене ДП “Артемвантажтранс», а платником за користування вагонами та забирання вагонів зазначене ЗАТ “ТЕК “Енерготранс», тому списання коштів мало відбутися тільки з платника.
Розгляд справи закінчено 26.03.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 30.03.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
25.07.08р. на станцію Байрак (станція призначення) прибули вагони №№ 61301537, 63201081, 64354012, 67818419, 62458237, 62888912, 63048409, 65058083, 65422545, 67218107, власником якоих є Російська Федерація, з вугіллям, адресовані за твердженням позивача згідно залізничної накладної АД № 095241 від 16.07.08р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика» є контрагентом Державного підприємства “Артемвантажтранс», яке є власником під'їзної колії при станції Байрак і з яким залізницею укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 5/158-36 від 23.12.04р. (ДП “Артемвантажтранс» є правонаступником ДП «Артемвугілля», яке у свою чергу було правонаступником ДП «Донецька вугільна коксова компанія»). У цьому договорі у підпункті 3 п.14 визначений перелік осіб - контрагентів відповідача, яким на умовах договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії подаються вагони, серед яких зазначене і ТОВ “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика».
Після розмитнення вантажу 26.07.08р. о 10год.00хв. залізницею відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 5/158-36 від 23.12.04р. вищевказані російські вагони були подані на під'їзну колію ДП “Артемвантажтранс» для їх передачі останнім вантажовласнику, про що складена пам'ятка про користування вагонами № 818. Пам'ятка відповідачем підписана з зауваженням, що відповідно до ст.119 Статуту залізниць України «плату за користування вагонами інших держав оплачує вантажовласник».
У пам'ятці залізницею у графі “Вантажовласник» зазначене ДП “Артемвантажтранс», що не відповідає дійсності, оскільки, як було зазначено вище, вантаж адресувався не ДП “Артемвантажтранс», а Товариству з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика». Не відповідає такий запис і нормам Статуту залізниць України, так як згідно ст.6 Статуту вантажовласником є або відправник вантажу (зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення) або його одержувач (зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж). В той же час з урахуванням тлумачення терміну “Вантажовласник», вживаному у Правилах користування вагонами, таке застосування є правомірним, оскільки у Правилах цей термін вживається у значеннях вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Після вивантаження вантажу зазначені російські вагони (6 - 26.07.08р. о 23год.00хв. і 4 - 27.07.08р. о 05год.00хв.) були повернені залізниці, про що нею були складені пам'ятка про користування вагонами №№ 1156, 1158. Ці пам'ятки відповідачем також були підписані з зауваженням, що відповідно до ст.119 Статуту залізниць України «плата за користування вагонами інших держав стягується з вантажоодержувача».
На підставі вищезазначених пам'яток залізницею були складені:
- відомість плати за користування вагонами № 27070586, у якій зазначені час подавання вагонів - 10год.00хв. 26.07.08р., час забирання вагонів - 6 о 23год.00хв. 26.07.08р. та 4 о 05год.00хв. 27.07.08р., а також нарахована плата 1 144,06грн. (без ПДВ) по статті доходу 201 (користування вагонами);
- відомість плати за подачу і забирання вагонів № 27070588, до якої залізницею були включені окрім вищевказаних 10-ти російських вагонів також 17 українських та нарахована сума 1 054,70грн. (без ПДВ) по статті доходу 185 (забирання вагонів).
Відомості відповідачем підписані з застереженням такого змісту: «Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України плата за користування вагонами інших держав стягується з вантажоодержувача». Залізницею на застереження відповідача зроблене контрзастереження про правомірність нарахування плати за користування вагонами і інших зборів у загальній сумі 2 638,51грн. (з ПДВ), яка складає суму позову, з посиланням на судову практику, а також ст.ст.71-73, 76 Статуту залізниць України.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
- відповідно до ч.4 ст.119 Статуту залізниць України плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій відшкодовують залізницям у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань вантажовласники і порти;
- у Статуті термін «вантажовласник» (вантажовідправник, вантажоодержувач) вживаються у такому значенні: зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення або яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж;
- Державне підприємство “Артемвантажтранс» не є власником вантажу, який надійшов на адресу ТОВ “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика» у вагонах №№ 61301537, 63201081, 64354012, 67818419, 62458237, 62888912, 63048409, 65058083, 65422545, 67218107, належних залізницям Російської Федерації, оскільки не є особою, зазначеною у документі на перевезення вантажу, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення чи яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж,
господарський суд вважає, що позов у частині щодо стягнення 1 372,87грн. на відшкодування плати за користування 10-ма вагонами, власником яких є Російська Федерація, заявлений до неналежного відповідача, а тому задоволенню не підлягає (за формальними ознаками - без визначення правомірності нарахування суми на відшкодування плати за користування іновагонами і т.п.).
Посилання залізниці на ст.73 Статуту залізниць України, якою передбачено, що «відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія», на думку суду є безпідставним, оскільки ст.119 Статуту залізниць України визначений вичерпний перелік осіб, які відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав, серед яких власники під'їзних колій не фігурують.
Наполягання залізниці на необхідності застосування до іновагонів ст.73 Статуту залізниць України в об'ємі як і до вагонів належності Укрзалізниці судом до уваги не прийняте, так як:
- у стосунках щодо сплати власниками під'їзних колій плати за користування вагонами Укрзалізниці, які подаються контрагентам останніх, стаття 73 Статуту залізниць України застосовуються не самостійно, а у сукупності з ч.1 ст.119 Статуту залізниць України, у якій серед платників плати за користування вагонами залізниці окрім вантажовідправників, вантажоодержувачів, портів, організацій, установ, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, зазначені і власники під'їзних колій;
- ст.73 Статуту залізниць України не визначає у чому полягає відповідальність власників під'їзних колій перед залізницями за користування вагонами контрагентами, так само як і її межі та об'єм, тобто ця правова норма є загальною.
В іншій частині (стягнення 1 265,64грн. збору за подачу і забирання 10-ти російських і 17 українських вагонів) позовні вимоги залізниці підлягають задоволенню, оскільки п.1.1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1) передбачено, що “за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів локомотивом залізниці справляється збір у залежності від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці». Тобто, зазначеною нормою не обмежене коло осіб, які мають сплачувати збір за подачу й забирання вагонів, так само як і цей збір не залежить від того, які вагони подаються і забираються - належності Укрзалізниці чи іновагони.
Посилання відповідача на п.1.3 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, яким встановлено, що “збори за подачу й забирання вагонів справляються окремо з кожного вантажовласника, з яким укладено договір або тимчасову угоду про подачу й забирання вагонів», на думку суду є безпідставним, оскільки ця норма є виключення з загального правила, встановленого п.1.1. розділу 2 Збірника, і має застосовуватись у випадку, коли з вантажовласником укладено договір або тимчасову угоду про подачу й забирання вагонів. Доказів того, що ТОВ “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика» з залізницею укладений договір або тимчасову угоду про подачу й забирання вагонів відповідач суду не надав. За відсутності договору або тимчасової угоди про подачу й забирання вагонів, укладеного між контрагентом і залізницею, власник під'їзної колії має сплачувати збір за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів, які надходять як на їх адресу, так і адресовані їх контрагентам.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ч.4 ст.119 Статуту залізниць України, п.1.1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1) і керуючись ст.ст. 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Артемвантажтранс» (84634, м. Горлівка Донецької області, вул. Інтернаціональна, 6, п/р 26003004031001 у філії ВАТ КБ “Надра» Донецьке регіональне управління, МФО 334862, код ЕДРПОУ 34782466) на користь Донецької залізниці (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260050100118 у Донецькому відділенні АКБ “Експрес-банку», МФО 335838, код ЕДРПОУ 01074957) 1 265,64грн. збору за подачу і забирання вагонів, 48,93 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 56,60 грн. - відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити Державному підприємству “Донецька залізниця» у задоволенні позову про стягнення з Державного підприємства “Артемвантажтранс» 1 372,87грн. на відшкодування плати за користування іновагоном.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18