23.03.2009 Справа№ 28/306-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,
секретар судового засідання: Прудникова Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Тітов Є.Г.
від відповідача: Житніков А.І.,
представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008р. у справі № 28/306-08
за позовом Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград
до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест», м. Дніпропетровськ
третя особа: відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз», м. Дніпропетровськ
про стягнення 15330 грн. 86 коп.,
У червні 2008 року Державне підприємство "Науково -виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та з заявою про зміну позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (далі- відповідач) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 13050 грн. 71 коп. та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008р. у справі № 28/306-08 (суддя- Манько Г.В.) в задоволенні позову Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод» відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що господарський суд необґрунтовано зробив висновок про те, що позивач не виконав власні зобов'язання за договором, а саме: не прийняв газ, за який сплатив, оскільки сума, на яку позивач не добрав газ ( 1305,71 грн.), знаходиться в межах п'ятивідсоткового ліміту, що встановлений п.2.3 договору, позов не підлягає задоволенню. Скаржник вважає, що враховуючи положення п.п.1.1,2.1,6.4 договору, додаткові угоди та вимоги ст.611 ЦК України, в разі перебору або недобору газу він мав сплатити на користь відповідача лише штраф, а надлишково сплачені суми за газ, що не був використаний, відповідно до додаткових угод мають бути зараховані відповідачем в рахунок наступних поставок газу. Зазначена в позові сума грошових коштів була перерахована відповідачу на підставі договору, який на час подання позову втратив чинність і таким чином підстава щодо володіння коштами -відпала.
Відповідач у відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.
В судове засідання представники третьої особи не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористалися.
В судовому засіданні 23.03.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) 30 вересня 2003р. було укладено договір поставки природного газу № 07/30/09-г-744803, згідно якого постачальник зобов'язується передати споживачу природний газ у пунктах приймання - передачі газу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно п.п. 2.1, 2.3 договору кількість газу, яка повинна постачатись постачальником, термін поставки та оплати визначаються в додатковій угоді, яка є невід'ємною умовою договору. Відхилення від договірного об'єму може становити плюс/мінус 5 % щомісячно.
Розділом 3 договору визначено, що фактична кількість газу, яка передана постачальником споживачу фіксується щомісячно в актах приймання -передачі газу, підписаного представниками сторін та місцевої газорозподільної організації.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що в спірному періоді (березень 2005р. - січень 2006р.) позивачем та відповідачем було укладено 11 додаткових угод до договору якими визначено обсяги поставки природного газу, його вартість та місячні графіки оплати за газ. Умови оплати -100% оплата у місяці поставки.
Позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було сплачено 340479,07 грн., у спірному періоді було отримано від відповідача природний газ на суму 327428 грн. 40 коп.
Різниця між розміром оплати та обсягом поставки природного газу складає 13050 грн. 67 коп.
Разом з тим, апеляційний суд вважає неправомірним висновок господарського суду про необґрунтованість позову на підставі того, що відповідач мав технічну можливість поставити позивачу природний газ на суму 340479 грн. 07 коп., однак позивач в зв'язку з його власними виробничими особливостями не прийняв весь наданий відповідачем газ, а тому має місце невиконання договірних відносин відповідача перед позивачем в зв'язку з порушенням цих же договірних обов'язків останнім.
Як вбачається з п.2.3 договору відхилення від договірного об'єму може становити плюс/мінус 5 (п'ять) відсотків щомісячно. Вказане положення договору стосується обох сторін. Таким чином, фактичне споживання з недобором або перевищенням договірних об'ємів в межах 5 відсотків знаходиться в межах договору і ніяких штрафних санкцій не передбачає. Згідно п.6.4 договору в разі недобору споживачем договірного об'єму газу, що зазначений у пункті 1 Додаткової угоди, більше чим на 5%, без попереднього узгодження з постачальником, споживач сплачує постачальнику, крім вартості спожитого газу, штраф у розмірі 10 відсотків від вартості погодженого об'єму газу. Згідно п.п. 8,9 Додаткових угод, укладених між сторонами, авансова плата на наступний місяць компенсує заборгованість попереднього місяця, а переплата попереднього місяця переходить на наступний місяць, тобто, у разі перерахування споживачем суми, яка перевищує суму фактично спожитого місячного об'єму газу, постачальник проводить залік цієї суми в рахунок оплати газу, запланованого для постачання споживачу на наступний місяць.
Таким чином, з приведених вище положень договору та додаткових умов до договору, укладених між сторонами, слід прийти до висновку, що на позивача покладено обов'язок по сплаті лише спожитого газу.
Враховуючи, що зазначена в позові сума грошових коштів в розмірі 13050 грн. 67 коп. була перерахована відповідачу на підставі договору, який на час подання позову втратив чинність, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що підстава володіння вказаними коштами відпала.
За таких обставин виходячи з вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти в розмірі 13050 грн. 67 коп.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає необхідним рішення господарського суду скасувати і позов задовольнити та стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 313,75 грн. (195,75 грн. витрати по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград -задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008р. у справі № 28/306-08 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест», м. Дніпропетровськ на користь Державного підприємства “Науково-виробниче об»єднання “Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград 13050 грн. 67 коп. та судові витрати у розмірі 313,75 грн..
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ згідно постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя І.В.Тищик
Суддя Л.В.Чоха
Постанова виготовлена в повному обсязі 26.03.2009 року.