Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2009 р. Справа № 15/23-09
вх. № 563/3-15
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Пеклич Л.І. відповідача - Бройко Г.М.
розглянувши справу за позовом КП "Вовчанські очисні споруди", с. Гатище
до Вільчанський Комбінат комунальних підприємств, м. Вільча
про стягнення 491292,88 грн.
Позивач, КП "Вовчанські очисні споруди" просить суд стягнути з відповідача, Вільчанського комбінату комунальних підприємств заборгованість в сумі 491292,88 грн., з яких 258973,17 грн. основного боргу, 205307,19 грн. пені, 23711,59 грн. інфляційних втрат, 3300,93 грн. річних, держмито та судові витрати.
В порядку забезпечення позовних вимог накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача на суму позовних вимог, в зв*язку з тим, що у відповідача нестабільне фінансове становище та до моменту прийняття судового рішення відповідач може направити свої грошові кошти на інші цілі.
В судовому засіданні розглянуте заявлене клопотання щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача та визнано таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 66,67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується : накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здіснюється у безпірному порядку.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов*язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтуоване припущення, що майно ,яке є у відповідача на момент пред*явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількоістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утруденню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов*язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов*язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розом з тим, як вбачається з заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не доведено наявності фактичних обставин, із якими пов*язується застосування вищевказаних заходів. На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволені клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти.
17.02.2009 року позивач надав уточнену позовну заяву та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 258973,17 грн, пеню 27005,83 грн, інфляційні втрати- 23711,59 грн 3 % річних- 3300,93 грн., всього 312991,52 грн.
24.03.2009 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму 58973,17 грн основного боргу, пені- 27005,83 грн, інфляційних втрат- 2311,59 грн 3 % річних- 3300,93 грн. Судові витрати покалсти на відповідача.
Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву та докази сплати основного боргу на 1000 грн.
Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.
Представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості не заперечує, але просить суд зменшити розмір нарахування штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що 01.11.07р. між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг з водовідведення. Відповідно умов зазначеного договору позивач зобов*язався надати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з водовідведення, а останній - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна система оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З січня по грудень 2008 року позивач надав відповідачу послуги з водовідведення на загальну суму 258973,17 грн. В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив борг у сумі 201000 грн, залишок становить 57973,17 грн., у зв*язку з чим провадження стосовно даної частини позовних в сумі 201 000 грн вимог підлягає припиненню у зв*язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд встановив, що позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 57973,17 грн. є обгрунтованими, визнані відповідачем, матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки договором передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, а платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги щодо нарахування та стягнення інфляційних втрат перевірені судом та визнаються такими, що підлягають задоволенню в сумі 4672,56 грн., а річні відсотки в сумі 2699,13 грн. Дана вимога не заперечується відповідачем, відповідає чинному законодавству, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до умов договору сторони передбачили договором, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги - сплачується пеня.
З дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань", тобто з 14.01.1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.
В даному випадку сторони погодили розмір пені в пункті 3.3 договору,та встановили його на рівні 0,5% за кожен просрочений день. На підставі п.5.1 договору позивачем за несвоєчасне внесення плати нарахована пеня в сумі 27005,83 грн. Відповіда в цій частині позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що в простроченні оплати вина відповідача відсутня тому, що він не отримав відповідного фінансування з боку Вільчанської селищої ради.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до сплати пені і стягнути з відповідача пеню у розмірі 5797 грн. Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 188 ГК України, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 66, 80 п.1.1, ст.ст. 82-85, 121 ГПК України
Відмовити КП "Вовчанські очисні споруди" в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 24.03.2009 року.
Стягнути з Вільчанського комбінату комунальних підприємств (62500, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Вільча, вул. Шевченка, 51, р/р 260032854 в ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" м. Харків, МФО 350589, код 24276586) на користь Комунального підприємства "Вовчанські очисні споруди" (62509, Харківська обл., Вовчанський р-н., с. Гатище, вул. Шебекінський шлях, 2, р/р 2600283985 в ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код 35226817) 57973,17 грн. основного боргу, 4672,56 грн. інфляційних втрат, 2699,13 грн. річних, 5797 грн, пені, 2721,42 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 201000 грн. основного боргу припинити провадження по справі.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Суддя Лаврова Л.С.
рішення підписане 31.03.2009 року.