Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"16" березня 2009 р. Справа № 55/225-08
Колегія суддів у складі:
Колегія суддів у складі: головуючого судді Погребняка В.Я.
судді Бухана А.І.
судді Шевель О.В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача -Грипич Л.В. -дов.
відповідача - Гурульова М.І. -дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 154Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2009 р. по справі № 55/225-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»,м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківтехкомплект», м. Харків
про стягнення 239765,94 грн.,
встановила:
Позивач, ВАТ «Дніпроенерго», звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 71509,14 грн. пені та 168256,80 грн. неустойки за невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 1725 від 02.06.2008 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 року по справі № 55/225-08 (суддя Гребенюк Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 24 047,76 грн. пені, 240, 47 грн. державного мита та 11,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову - в частині стягнення пені у сумі 47 461,38 грн. та штрафу у сумі 168256,80 грн. відмовлено.
Позивач, ВАТ «Дніпроенерго», з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 року по даній справі в частині незадоволення позовних вимог скасувати, посилаючись на невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та не відповідає фактичним обставинам, оскільки судом не прийнято до уваги пояснення позивача щодо порушення відповідачем умов укладеного договору.
Відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи та всі необхідні докази, та зроблені вірні висновки щодо відсутності з боку відповідача порушень умов договору, а відтак - відсутність правових підстав у стягненні штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 02 червня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір постачання № 1728, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачеві, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вентилі, крани, клапани та подібні вироби (вентилі, засувки, клапани високого тиску), надалі продукцію 2006-2008 року виготовлення в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією, на загальну суму 2 560 124,00 грн.
Змістом даного договору сторонами було погоджено умови та терміни постачання, а саме: згідно з п.2.1 договору - постачальник поставляє продукцію у червні-липні 2008 року; згідно з п.2.2 договору - постачання продукції проводиться транспортом постачальника на склади ВАТ «Дніпроенерго»- ПдТЕС (м.Дніпропетровськ), КрТЕС (м. Зеленодолськ), ЗаТЕС (м. Енергодар).
Пунктом 4 договору сторонами визначено порядок розрахунків: оплата за даним договором проводиться перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти днів після постачання кожної партії продукції на склад покупця на підставі рахунку, виставленого до оплат постачальником.
Пунктом 5 договору визначено порядок приймання продукції: якість продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам стандартів (технічних умов), що діють, і підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника, що направляється покупцеві одночасно з продукцією, що поставляється (п. 5.1); приймання продукції проводиться згідно інструкціям № П-6, П-7 (п. 5.2); у разі постачання неякісної продукції постачальник проводить заміну продукції за свій рахунок протягом 10-и календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця, яке здійснюється протягом 10-и календарних днів (за якістю) з моменту приймання продукції на склад і проведення вхідного контролю, з оформленням документів відповідно до законодавства України.
Пунктом 7 договору сторонами було визначено майнову відповідальність та порядок вирішення суперечок, а саме: за порушення постачальником термінів постачання продукції, недопостачання або постачання некомплектної продукції обумовлених п.2.1 договору, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,2 % від суми продукції, що не поставлена в установлений строк або недопоставлена, за кожен прострочений день постачання. За порушення термінів постачання понад тридцять календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Відповідно до п. 7.4 договору, взаємини сторін з постачання продукції в частині, непередбаченій цим договором, регулюються чинним законодавством України, в т.ч Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійснені експортно-імпортних операцій № 888 від 25.07.1988 р.
П. 9 договору строк його дії встановлюється з дати підписання до 31.08.2008 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишилися не виконаними.
Відповідно до укладеного сторонами графіку постачання продукції (додаток № 1 до договору), який є невід'ємною частиною договору № 1728 від 02.06.2008 року, відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію по першому етапу в строк до 12 червня 2008 року на загальну суму 243809,32 грн., по другому етапу - до 25.06.2008 року на загальну суму 1717697,28 грн., по 3-му етапу - до 07.07.2008 року на загальну суму 598617,40 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що 12 червня 2008 року відповідач поставив позивачу, згідно з графіком постачання, за видатковою накладною №Ф-0000008 продукцію на суму 77994,77 грн., за видатковою накладною №Ф-0000007 на загальну суму 54636,55 грн., за видатковою накладною №Ф-0000010 на загальну суму 111178,00 грн., всього: на загальну суму 243809,32 грн. Тобто, поставка продукції по першому етапу здійснена у повному обсязі. В графі замовлення зазначених накладних вказано договір постачання №1728 від 02.06.2008 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо поставки продукції по першому етапу виконав належним чином та у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2008 року відповідачем позивачу для оплати було виставлено рахунок-фактуру №Ф-0000013 від 12.06.2008 року на суму 54636,55 грн., рахунок-фактуру №Ф-0000015 від 12 червня 2008 року на суму 111178,00 грн., рахунок-фактуру №Ф-0000014 на суму 77994,77 грн., тобто повністю на суму поставки по першому етапу.
04.07.2008 року позивач перерахував відповідачу за платіжним дорученням №14456 кошти у сумі 149987,27 грн. в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах.-13,14,15 від 12.06.08 р., дог. 1723 від 02.06.08 р.», платіжним дорученням № 14457 позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 29997,46 грн., в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах-13,14,15 від 12.06.08 р., дог. 1728 від 02.06.08 р.». Всього позивачем перераховано відповідачу по першому етапу 179984,73 грн. Залишок неоплаченої суми складає по першому етапу 63824,59 грн. Тобто, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень п. 4 договору, позивач повинен був здійснити розрахунки за отриману партію товару станом на 02.07.08 р., відповідні розрахунки проведені лише частково - в сумі 179984,73 грн., борг по оплаті поставленої продукції по першому етапу складає 63824,59 грн.
03.07.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 110071,44 грн., що підтверджується накладною Ф-00000012; 04.07.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 1479,53 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000014 та на суму 63508,49 грн., 11.07.2008 року поставив товар на суму 72614,41 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000016; 11.07.2008 року поставив товар на суму 29255,29 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000017; 05.08.2008 року відповідач поставив товар на суму 30113,14 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000021; 05.08.2008 року на суму 12178,57 грн.. що підтверджується накладною №Ф-00000022; 05.08.2008 року відповідач поставив позивачу товар на суму 15600 грн., що підтверджується накладною №Ф-00000023. Всього на суму 334820,87 грн. В подальшому поставка відповідачем продукції на адресу позивача припинена.
31 липня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 153298,33 грн. платіжним, дорученням №16738, в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах.ф.-13, Ф-19 від 04.07.08 р., Ф-14 від 11.07.08 р. , Ф-18 від 03.07.2008 р. дог. 1728 від 02.06.08 р.»; також, 31 липня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 30659,67 грн. платіжним дорученням №16741, в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах.ф.-13, Ф-19 від 04.07.08 р., Ф-14 від 11.07.08 р. , Ф-18 від 03.07.2008 р. дог. 1728 від 02.06.08 р.»; 22 серпня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 19558,05 грн. платіжним дорученням №18692, в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах.ф.-20 від 11.07.2008 р., Ф-24, 25, 26 від 05.08.08 р., дог. 1728 від 02.06.08 р.», 22 серпня 2008 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 97790,27 грн. платіжним дорученням №18691, в графі призначення платежу зазначено: «оплата за вентилі рах.ф.-20 від 11.07.2008 р., Ф-24,25,26 від 05.08.08 р., дог. 1728 від 02.06.08 р.». Всього за вказаний період позивачем на рахунки відповідача перераховано 301306,32 грн., не оплачено за відповідний період 33514,55 грн.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як поставка продукції по наступному етапу відповідачем, так і оплата відповідної продукції позивачем здійснювалась з порушенням передбачених договором термінів.
Позивачем стверджується, що ним не порушено строків оплати через те, що відповідачу було повернуто продукцію на загальну суму 84181,33 грн., що підтверджується накладними: № 414 від 04.07.2008 року, №45 від 04.07.2008 року, № 487а від 01.08.2008 року. В графі підстава вказаних накладних зазначено: «повернення неякісної продукції за договором №1728 від 02.06.2008 року». При цьому, як вказує позивач, повернення продукції на суму 63824,55 грн. здійснено у межах поставки по першому етапу.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки: штрафу та пені позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки продукції по другому етапу, а саме до 25.06.2008 року та стверджує, що ним не порушені умови договору щодо оплати першого етапу через поставку відповідачем продукції неналежної якості.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що на час отримання відповідачем вимоги від 26.06.2008 року №10/6546, в якій позивач вимагає в семиденний строк поставити продукцію по другому етапу в повному обсязі, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 243809,32 грн., що підтверджується накладними від 12.06.08 р., які додано до матеріалів справи. Проте, позивач, всупереч умовам договору, на час пред'явлення вищевказаної вимоги не здійснював перерахування на адресу відповідача грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого позивач порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати, а відтак, з урахуванням положень ст. 612 ЦК України, прострочення відповідача не настає через прострочення кредитора.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивачем не доведено факту отримання ним від відповідача продукції по першому етапу, яка б не відповідала умовам щодо якості. Так, як встановлено апеляційним господарським судом, під час прийняття продукції та під час її повернення позивачем не дотримані ані умови укладеного між сторонами договору (п. 5), ані Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. Позивачем не дотримано жодних пунктів відповідної інструкції та положень договору щодо порядку та строків прийняття продукції за якістю і подальших дій, які регулюються відповідними актами.
Таким чином, твердження позивача про поставку йому неякісної продукції не приймаються апеляційним господарським судом у якості належних доказів, з урахуванням чого факт повернення відповідачу такої продукції вже після закінчення як строків його оплати, так і встановлених договором строків щодо повернення такої продукції, на думку колегії суддів, не є підставою для звільнення позивача від відповідальності, з урахуванням приписів ст.629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України боржник не може нести відповідальність за порушення зобов'язання у разі неможливості виконання зобов'язання внаслідок дій чи бездіяльності кредитора.
Ч. 4 ст.612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язань або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Ч. 1 ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням приписів вищеназваних статей та фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що продукція по другому етапу була поставлена відповідачем партіями та з затримкою через несвоєчасне виконання своїх зобов'язань позивачем щодо своєчасного перерахування грошових коштів по першому етапу, оскільки прострочення кредитора виключає застосування до боржника відповідальності за порушення зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним застосування до відповідача штрафних санкцій та пені за порушення ним своїх зобов'язань, які виникли у зв'язку з порушенням саме позивачем своїх зобов'язань з оплати. Разом з тим, враховуючи, що відповідач фактично визнає стягнуту за рішенням суду суму пені у розмірі 24047,76 грн., не оскаржує рішення суду у цій частині, колегія суддів вважає за можливе відповідну суму пені залишити за відповідачем, як таку, що визнана останнім.
За таких обставин колегія суддів відзначає, що викладені в апеляційній скарзі твердження заявника зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування чи зміни оскарженого рішення суду. Отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 р. по справі № 55/225-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
суддя Бухан А.І.
суддя Шевель О.В.