24 березня 2009 р.
№ 7-24-2-32/40-05-1682
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Удовиченка О.С.,
суддів
Короткевича О.Є., Міщенка П.К.
розглянувши касаційні скарги
1. розпорядника майна відкритого акціонерного товариства "Білгород-Дністровський рибокомбінат" Шнякіна В.О.
2. юридичної, детективно-охоронної приватної фірми "ДЕЛЬТА"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008
у справі
господарського суду
№ 7-24-2-32/40-05-1682
Одеської області
за заявою
до
УПФУ в м. Білгород-Дністровський Одеської області
відкритого акціонерного товариства "Білгород-Дністровський рибокомбінат"
про
банкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники :
розпорядника майна відкритого акціонерного товариства "Білгород-Дністровський рибокомбінат" Шнякіна В.О.
Воронков В.О. (дов. від 10.12.2007)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2005 порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Білгород-Дністровський рибокомбінат" (надалі ВАТ " Білгород-Дністровський рибокомбінат ").
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2005 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги УПФУ в м. Білгород-Дністровський Одеської області у розмірі 101028,93 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2008 (суддя Лепеха Г.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів.
Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити ухвалу суду першої інстанції, внести до реєстру кредиторів ВАТ " Білгород-Дністровський рибокомбінат " вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" в сумі 5524560,46 грн. (т.11 а.с. 28-33)
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 (судді: Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., Мишкіна М.А.) апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано частково ухвалу господарського суду Одеської області від 01.02.2008 в частині відмови у внесенні до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", внесено окремо до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" у першу чергу грошові вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", забезпечені договором застави від 10.07.2003, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. за реєстровим номером 3888, в сумі 4584111,63 грн. та грошові вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", забезпечені договором іпотеки від 22.07.2004, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. за реєстровим номером 4598, в сумі 879332,05 грн., внесено до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" у четверту чергу грошові вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" у сумі 3943 грн., виключено з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" вимоги поточного кредитора Юридичної детективно-охоронної приватної фірми "ДЕЛЬТА", в решті ухвалу господарського суду Одеської області від 01.02.2008 залишено без змін.
ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" та юридична, детективно-охоронна приватна фірма "ДЕЛЬТА" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 скасувати, ухвалу господарського суду Одеської області від 01.02.2008 залишити без змін.
В обґрунтування своєї касаційної скарги ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" посилався на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43 ГПК України. Заявник зазначає, що вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" не є безспірними, підтвердженими та обґрунтованими.
В обґрунтування своєї касаційної скарги юридична детективно-охоронна приватна фірма "ДЕЛЬТА" посилалася на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального права, зокрема: ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" та юридичної детективно-охоронної приватної фірми "ДЕЛЬТА" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. І ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /надалі - Закон/ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що АБ "Банк регіонального розвитку" подано заяву №1379 від 08.06.2005 (т.2 а.с.78-81) про визнання його кредитором на суму 5524560,46 грн., з яких 5521651,46 грн. - сума заборгованості, забезпечена заставою. До заяви додано: договір застави від 10.07.2003, укладений між АБ "Банк регіонального розвитку" та боржником, який діє як майновий поручитель за приватне підприємство "Інеко", іпотечний договір від 22.07.2004 між АБ "Банк регіонального розвитку" та боржником, який діє як майновий поручитель за ТОВ "Металінвест". Таким чином, боржник виступав майновим поручителем ПП "Інеко" та ТОВ "Металінвест".
АБ "Банк регіонального розвитку" надано на підтвердження своїх вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2004 у справі №25/217, яким задоволено позовні вимоги банку до боржника та ПП "Інеко" як до солідарних відповідачів та видано відповідний наказ про стягнення 4585020,63 грн., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2004 у справі №8/206, яким задоволено позовні вимоги банку до боржника та ТОВ "Металінвест" як до солідарних відповідачів та видано відповідний наказ про стягнення 881150,05 грн.
Вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (надалі АБ "Банк регіонального розвитку") внесені розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів у сумі 5524560,46 грн. із зазначенням, що їх не визнано (т.10 а.с.232).
Суд першої інстанції зазначив, що вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" є "дуже значні та вирішальні", але не підтверджені належними доказами, а тому є необґрунтованими і не підлягають включенню до реєстру.
Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом та докази, на підставі яких прийнято рішення.
Ухвала суду першої інстанції від 01.02.2008 не містить оцінки наявних доказів у справі, з її тексту не вбачається у який саме спосіб суд дійшов висновку щодо відмови Акціонерному банку "Банк регіонального розвитку" у визначенні грошових вимог до боржника.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та винесеною з порушенням ст. 43, 84 ГПК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, щодо вимог АБ "Банк регіонального розвитку", які ґрунтуються на договорі застави від 10.07.2003, зазначив наступне. З вересня 2005 року триває спір про визнання договору застави від 10.07.2003 недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР через його невідповідність статутним цілям та підписання цього договору головою правління з перевищенням повноважень (справа №6-15/313-05-8734), вимоги банку підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки, на час винесення ухвали від 01.02.2008 всі судові рішення, яким договір застави від 10.07.2003 був визнаний недійсним, скасовані, залученою апеляційною інстанцією до матеріалів справи постановою Верховного Суду України від 22.01.2008 справу №6-15/313-05-8734 передано на новий розгляд. В подальшому рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2008 у справі №6-15/313-05-8734, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008, визнано недійсним договір застави від 10.07.2003. Постановою Вищого господарського суду від 06.11.2008 у справі №6-15/313-05-8734 рішення та постанова скасовані, а справу №6-15/313-05-8734 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Статтею 1 Закону передбачено, що безспірні вимоги кредиторів -це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, АБ "Банк регіонального розвитку" було надано суду судові рішення про стягнення з боржника грошових коштів та виконавчі написи нотаріуса. На підставі цих рішень (у справах №25/217 та №8/206), виданих на їх виконання наказів та на підставі виконавчих написів нотаріуса (№ВВК 674436, №ВВО 776708), АБ "Банк регіонального розвитку" звернувся з відповідними заявами до виконавчої служби. Відповідно до постанови ДВС від 04.04.2005 наказ №25/217 повернуто у зв'язку з нездійсненням необхідних витрат на підставі п.4 ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с. 94). Відповідно до постанови ДВС від 06.04.2005 №305/1-05 виконавчий напис №ВВО 776708, виданий 02.12.2004 приватним нотаріусом, повернуто у зв'язку з письмовою заявою банку на підставі п.1 ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження"(т.2 а.с. 109).
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вищенаведеним обставинам судом апеляційної інстанції не було надано оцінки всупереч приписам ст.43, 101 ГПК України, а в силу приписів ст.111-7 ГПК України оцінка доказів та встановлення обставин не входить до компетенції касаційної інстанції при перегляді судового рішення.
Ухвалою попереднього засідання від 01.02.2008 поточні вимоги юридичної детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" включено до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.
Судом апеляційної інстанції виключено поточні вимоги юридичної детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" з посиланням на ч.1 ст.23 Закону.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п.1 ст.23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Виходячи з викладеного, з моменту відкриття ліквідаційної процедури, поточні кредитори зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом ліквідаційної процедури, вимоги, щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом включаються до реєстру вимог кредиторів, тобто, до моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вимоги поточних кредиторів погашаються в процедурах банкрутства без обмежень, можливість включення їх до реєстру вимог кредиторів банкрута виникає, виходячи з вимог Закону, з моменту відкриття ліквідаційної процедури.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що вимоги юридичної детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" є поточними, проте судами не встановлено обставин, підстав, періоду та часу їх виникнення.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова та ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
Відповідно до ч.2 ст.111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти доказ
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 та ухвала господарського суду Одеської області від 01.02.2008 в частині визначення вимог АБ "Банк регіонального розвитку" та юридичної, детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" є необґрунтованими, такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.43 ГПК України, а тому в силу ст. 11110 ГПК України підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи в частині визначення грошових вимог АБ "Банк регіонального розвитку" та юридичної, детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" слід врахувати вищевикладене, повно відобразити обставини, які мають значення для даної справи, надати оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, відповідно до вимог чинного законодавства постановити законне рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Білгород-Дністровський рибокомбінат", юридичної, детективно-охоронної приватної фірми "ДЕЛЬТА" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 01.02.2008 в частині визначення грошових вимог АБ "Банк регіонального розвитку" та юридичної, детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 7-24-2-32/40-05-1682 скасувати.
Справу № 7-24-2-32/40-05-1682 направити в частині визначення грошових вимог АБ "Банк регіонального розвитку" та юридичної, детективно-охоронної фірми "ДЕЛЬТА" на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.Є. Короткевич
П.К. Міщенко