Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2009 р. Справа № 54/13-09
вх. № 408/1-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Устенко Л.В., дов. № 35/4106 від 22.07.2008 відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ДП "Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. К. Антонова", м. Київ
до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків
про стягнення 1294249,07 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 886/2004 від 27.12.2004 року, укладеним між сторонами. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 1294249,07 грн., з яких 770533,50 грн. - сума основної заборгованості, 141624,16 грн. - пеня, 53937,35 грн. - штраф у розмірі 7% за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 49713,75 грн. - 3% річних, 278440,31 грн. - інфляційні втрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 05126057, отримане відповідачем 04.03.2009 року. У наданому 17.02.2009 р. відзиві пояснив, що вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 772116,79 грн., з яких 770533,50 грн. основної заборгованості та 3% річних у сумі 1583,29 грн., в іншій частині проти позовних вимог заперечував, на тій підставі, що для відповідача не встановлений початок перебігу строку для виконання грошових зобов'язань за договором, оскільки акти приймання-передачі виконаних робіт по трьом етапам не містять ні дати складання, ні дати підписання зазначених актів. Крім того, звертає увагу на те, що договором не передбачена відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань у вигляді пені або штрафу.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27 грудня 2004 року між ДП "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова" та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством було укладено договір № 886/2004 на створення (передачу) науково-технічної продукції. Згідно з п. 1.1 договору позивач, ДП "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова", взяв на себе зобов'язання виконати роботи на тему "Розробка конструкторської документації та проведення сертифікаційних робіт по виконанню літака АН-140-100 в двокласному компонуванні з двома бортпровідниками". А відповідач, відповідно до п. 2.1. договору, зобов'язався перерахувати позивачу за виконану науково-технічну продукцію, у відповідності до протоколу про договірну ціну 1100762,00 грн., у тому числі ПДВ - 183460,00 грн.
Пунктом 2.2 договору, який викладений у погодженій редакції погоджувального протоколу № 1 до протоколу розбіжностей до договору № 886/2004 від 27.12.2004 року та є невід'ємною частиною зазначеного протоколу, сторони передбачили, що відповідач здійснює оплату шляхом авансування у 30% від суми договору на протязі 5 днів з моменту підписання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, виконання робіт за договором здійснювалось поетапно. Остаточний розрахунок за виконані роботи, відповідно до п. 2.2 договору, з урахуванням погоджувального протоколу № 1, здійснюється відповідачем продовж 5 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт по кожному етапу робіт без врахування перерахованого авансу.
Оплату виконаних робіт відповідач в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворився борг в сумі 770533,50 грн. (часткова оплати в розмірі 330228,50 грн. на підставі п. 2.2 договору), який підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем у засіданні суду 17 лютого 2009 року.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що при завершенні робіт виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) акт здачі-приймання науково-технічної продукції.
Позивач, відповідно до п. 3.1 договору, направив на адресу відповідача:
- з супровідним листом від 10.01.2006 року № ШТ/ОГК-1 акт виконаних робіт по першому етапу договору, в якому зазначено, що роботи по першому етапу договору виконані у повному об'ємі, зазначена вартість робіт по першому етапу договору у розмірі 110000,00 грн. та визначений борг, який підлягає оплаті у розмірі 77000,00 грн.
- з супровідним листом від 18.12.2006 року № 077/94-5047 акти виконаних робіт по другому та третьому етапу договору. В акті здачі-прийому виконаних робіт по другому етапу договору зазначено, що роботи по другому етапу договору виконані у повному об'ємі, вказана вартість робіт по другому етапу договору у розмірі 400000,00 грн. та визначений борг, який підлягає оплаті у розмірі 280000,00 грн. В акті здачі-прийому виконаних робіт по третьому етапу договору зазначено, що роботи по третьому етапу договору виконані у повному об'ємі, вказана вартість робіт по третьому етапу договору у розмірі 590762,00 грн. та визначений борг, який підлягає оплаті у розмірі 413533,50 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору, відповідач на протязі 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт зобов'язаний направити позивачу підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Як свідчать матеріали справи роботи по договору № 886/2004 від 27.12.2004 р. по трьом етапам були прийняті без зауважень та акти здачі-прийому виконаних робіт були підписанні відповідачем, що є фактом визнання з його боку повного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Розглянувши матеріали справи, суд доводи відповідача, викладені у відзиві на позов від 17.02.2009 року, щодо того, що для відповідача не встановлений початок перебігу строку для виконання грошових зобов'язань за договором №866/2004, оскільки акти здачі-прийому робіт не містять ні дати складання, ні дати підписання, не може взяти до уваги виходячи з наступного.
Початок перебігу строку для виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений п. 2.3 договору, де вказано, що кінцевий розрахунок по договору здійснюється на протязі 5 днів з моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт. Самі акти здачі-прийняття виконаних робіт як окремі документи дати підписання не містять, але відповідні дати закріплені у супровідних листах, де є посилання на відповідний етап виконаних робіт та на договір № 886/2004 р. Акти були надіслані відповідачем та отримані позивачем разом із супровідними листами як невід'ємними документами до акту. Вищевикладене дає змогу суду зробити висновок, що для розрахунку терміну настання грошового зобов'язання для відповідача слід застосовувати саме дату, яка зазначена на супровідних листах до актів здачі-приймання робіт.
Таким чином, по першому етапу виконання робіт кінцевою датою розрахунку визнається 16.01.2006 р., оскільки супровідний лист до акту здачі-прийняття робіт по першому етапу договору датовано 10.01.2006 р., тобто саме ця дата вважається початком перебігу строку виконання грошового зобов'язання за договором по першому етапу.
По другому та третьому етапам виконання робіт кінцевою датою розрахунку визнається 24.12.2006 р., оскільки супровідний лист до актів здачі-прийняття робіт по другому та третьому етапах договору датовано 18.12.2006 р., тобто саме ця дата вважається початком перебігу строку виконання грошового зобов'язання за договором по другому та третьому етапах.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 886/2004 від 27.12.2004р. у частині своєчасної оплати за виконані роботи позивач, у порядку ст. 222 Господарського кодексу України, досудового врегулювання спору 05.12.2008 року звернувся до відповідача із претензією щодо погашення останнім заборгованості за договором № 886/2004 від 27.12.2004р., копії якої долучено до матеріалів справи.
Однак станом на момент винесення рішення у справі заборгованість Харківськім державним авіаційним виробничим підприємством перед ДП "Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. К. Антонова" не погашена.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 770533,50 грн. основного боргу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 141624,16 грн. пені, 53937,35 грн. штрафу, 49713,75 грн. 3% річних та 278440,31 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п.4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 141624,16 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Суд, перевіривши нарахування суми штрафу, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штрафу у розмірі 53937,35 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 49713,75 грн. та інфляційні у сумі 278440,31 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 2, 45, 12, 15, 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, ЄДРПОУ 14308894) на користь Державного підприємства Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова (03062, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Туполєва, 1, р/р 260040110500 в АБ "Брокбізнесбанк" м. Києва, МФО 300249, ЄДРПОУ 14307529) 770553,50 грн. основного боргу, 141624,16 грн. пені, 53937,35 грн. штрафу, 278440,31 грн. інфляційних втрат, 49713,75 грн. - 3% річних, 12942,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 23.03.2009 року.