ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України, Національної академії оборони України
До Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані»
про стягнення 3 218,10 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача 1 Свистильник І.А. (довіреність № 220/15/д від 19.01.2009 р.)
від позивача 2 Свистильник І.А. (довіреність № 167/3669 від 22.12.2008 р.) від відповідача не з'явився
У судовому засіданні 23 лютого 2009 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Військовий прокурор Київського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -позивач 1), Національної академії України (далі -позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані» 3 218,10 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2009 року порушено провадження у справі № 44/53 та призначено розгляд справи на 23.02.2009 року.
Представники позивачів в судовому засіданні надали усні пояснення по суті заявленого позову, підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 148 від 19.01.2009 р., та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані прокурором та позивачами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
17.12.2007 р. між позивачем 2 та відповідачем було укладено договір купівлі -продажу № 560/07 (далі -договір), за умовами якого позивач 2 оплачує, а відповідач передає у власність позивачеві 2 продукцію (товар) в асортименті, по ціні та кількості, що вказані в накладних або актах прийому -передачі.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору відповідач зобов'язався передати позивачеві 2 автомобільний бензин А-95 загальною кількістю 350 літрів.
Згідно з п. 7.1. договору розрахунок за продукцію (товар) проводиться шляхом перерахування позивачем 2 коштів на рахунок відповідача в безготівковій формі після отримання товару згідно з рахунком -фактурою та накладною на суму 1 904,20 грн.
На виконання умов договору позивач 2 на підставі видаткової накладної № РН-0006496 від 17.12.2007р. перерахував відповідачеві грошову суму у розмірі 1 904,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 45 від 19.12.2007р. та № 179307 від 19.12.2007р.
Після сплати вищевказаної суми позивач 2 отримав бланки дозволу на ГСМ (далі -талони) на відповідну кількість бензину.
Як вбачається з пояснень позивача 2, починаючи з 08.03.2008 р. пальне по отриманим талонам не відпускають на жодній автозаправці, які вказані в комерційній пропозиції відповідача.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем 2 утворилась заборгованість за договором у розмірі 1 904,20 грн.
Позивач 2 неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути отримані кошти, що підтверджується претензією вих. № 167/2223 від 28.07.2008 р. та поштовими описом і фіскальним чеком від 29.07.2008 р., а також претензією № 167/3340 від 27.11.2008 р. та поштовими описом і фіскальним чеком від 27.11.2008 р.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 9.1. договору за порушення сторонами термінів поставки і платежів винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5 % від суми договору за кожен день прострочення, але не нижче подвійної ставки НБУ.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 313,90 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивачів, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачами, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 20 Закону України “Про прокуратуру» та ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю »УП Компані» (04073, м. Київ, просп. Московський, 10, код ЄДРПОУ 33229580) на користь Національної академії оборони України (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 28; код ЄДРПОУ 07834530) 3 218 (три тисячі двісті вісімнадцять) грн. 10 коп., з яких 1 904 (тисячу дев'ятсот чотири) грн. 20 коп. боргу, 1 313 (тисячу триста тринадцять) грн. 90 коп. пені.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю »УП Компані» (04073, м. Київ, просп. Московський, 10, код ЄДРПОУ 33229580) в доход Державного Бюджету України 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп., з яких 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П.Чеберяк
Дата підписання рішення 06.03.2009р.