Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
Іменем України
26.03.2009
Справа №2-11/91-2009
За позовом - Акціонерного страхового товариства «Вексель», м. Київ, в особі Філії АСТ «Вексель», м. Сімферополь
до відповідачів:
1). Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне
2). Відкритого Акціонерного Товариства Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ
про стягнення 2 040,00 грн.
Суддя С.С. Потопальський
Від позивача - Ісаева Е.Е., представник по довіреності.
Від відповідачів - 1) Соболенко І.І., представник по довіреності; 2) не з'явився.
Суть спору:
Акціонерне страхове товариство "Вексель" в особі філії АСТ "Вексель" у м. Сімферополь звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне про стягнення 2 040,00 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті ДТП, яке сталося 18.12.2007 р. в м. Сімферополі, позивачу був спричинений збиток у розмірі 2040,00 грн. Чинним законодавством, а саме статтями 993, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України “Про страхування», передбачений перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, Вказане і стало приводом для звернення Акціонерного страхового товариство "Вексель" в особі філії АСТ "Вексель" у м. Сімферополь з позовом до суду про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.
Ухвалою ГС АР Крим від 29.01.2009 р. було залучено до участі у справі другого відповідача - Відкритого Акціонерного Товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ.
Ухвалою ГС АР Крим від 19.02.2009 р. було замінено другого відповідача, в зв'язку з зміною його найменування на Відкрите Акціонерне Товариство Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ.
Позивач в судове засідання, яке відбулось 19.02.2009 р. надав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з першого відповідача 510,00 грн. франшизи, та з другого відповідача 1530,00 грн. страхового відшкодування.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, суд
18.12.2007 р. у м. Сімферополі по вул. Ростовського, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : ГАЗ 5312 (реєстраційний номер 8627 КРС), що належить ВАТ «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне, та TOYOTA YARIS, (реєстраційний номер АК 6999 АТ № кузова VNKKL 98390 А122621), що належить Тішевському В.І., як вбачається з довідки УДАІ ГУМВС України в АР Крим (а.с. 15).
Як вбачається з вказаної довідки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ГАЗ 5312 (реєстраційний номер 8627 КРС) Раковім В.Д. Правил дорожнього руху України.
Автомобіль TOYOTA YARIS, (реєстраційний номер АК 6999 АТ № кузова VNKKL 98390 А122621) застрахований у Акціонерному страховому товариства "Вексель", про що свідчить укладений між власником автомобіля та позивачем договір страхування (поліс) № 202-0113/07КР від 06.08.2007 р. (а.с. 12).
За наслідками зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було призначено страхове розслідування, в ході якого була проведена експертна оцінка шкоди, завданої власнику транспортного засобу TOYOTA YARIS, (реєстраційний номер АК 6999 АТ № кузова VNKKL 98390 А122621), яка склала 2610,00 грн., що підтверджується страховим актом № 11 від 07.02.2008 р.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату)
Статтею 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Так, за заявою страхувальника позивачем було прийнято рішення сплатити страхове відшкодування.
Згідно договору страхування страхове відшкодування було сплачено страховиком у розмірі 2040,00 грн.
Таким чином, Акціонерним страховим товариством "Вексель" було сплачено страхувальнику страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 002265 від 08.02.2008 р. (а.с.8), в результаті чого позивачу були спричинені збитки у розмірі 2040,00 грн.
Як свідчать матеріали справи між Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне та Відкритим Акціонерним Товариством Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ був укладений договір страхування № ВА/7949788 від 29.03.2007 р., згідно до якого автомобіль ГАЗ 5312 (реєстраційний номер 8627 КРС) застрахований Відкритим Акціонерним Товариством Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що і стало приводом для звернення Акціонерного страхового товариства "Вексель" в особі філії АСТ "Вексель" у м. Сімферополь з позовом до суду про стягнення з першого відповідача 510,00 грн. франшизи, та з другого відповідача 1530,00 грн. страхового відшкодування в примусовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з огляду на наступне.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить стаття 27 Закону України “Про страхування».
Згідно до статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналогічне положення міститься також у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»: під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. (стаття 1191 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне було сплачено 510,00 грн. франшизи після звернення позивача до суду, в зв'язку з чим провадження в частині стягнення з першого відповідача 510,00 грн. франшизи підлягає припиненню по п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки ГАЗ 5312 (реєстраційний номер 8627 КРС), що належить ВАТ «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне, застрахований ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого Акціонерного Товариства Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ страхового відшкодування у розмірі 1530,00 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 49, п.1.1 ст.80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», (01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, б. 19/3, код ЄДРПОУ 22270591, відомостей про рахунки не має) на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель», м. Київ, в особі Філії АСТ «Вексель», (95011, м. Сімферополь, вул.. Козлова, 17, р/р 26506301325551 у філії Кримського центрального відділення «Промінвестбанку» у м. Сімферополь, ЗКПО 34047984 МФО 324430) 1530,00 грн. страхового відшкодування, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження по справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 40», смт. Молодіжне було 510,00 грн. франшизи провадження по справі припинити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.