83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.09 р. Справа № 15/1
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “Герон» м. Дебальцеве (код ЄДРПОУ 32331501)
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» м. Єнакієве (код ЄДРПОУ 00191193)
про стягнення основного боргу в сумі 3654640,08 грн., інфляції у розмірі 160804,16 грн., 3% річних в сумі 25532,02 грн.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» м. Єнакієве
до приватного підприємства “Герон» м. Дебальцеве
про стягнення штрафу у розмірі 89463,24 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чічіна І.В. за довіреністю б/н від 28.01.2009 р.
від відповідача: Томицька Н.М. за довіреністю № 73/5-44 від 29.12.2008 р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.03.2009 р. до 30.03.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Герон» м. Дебальцеве до відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» м. Єнакієве про стягнення основного боргу в сумі 3654640,08 грн., інфляції у розмірі 160804,16 грн., 3% річних в сумі 25532,02 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/1, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою суду від 24.02.2009 р. строк вирішення спору по справі № 15/1 продовжено до 06.04.2009 р.
Ухвалою від 26.02.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» м. Єнакієве до приватного підприємства “Герон» м. Дебальцеве про стягнення штрафу у розмірі 89463,24 грн. до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 15/1.
Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
В обґрунтування позовних вимог первісний позивач посилається на наступні обставини:
25.12.2007 р. сторони уклали договір поставки продукції № 2701718, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити у власність покупця продукцію в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити в повному обсязі вказаний товар.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару, в тому числі приплати/знижки до ціни за зміну якісних показників, погоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, засвідчуються печатками і є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно пунктів 5.7, 5.8 договору разом з товаром постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних товаросупровідних документів: залізничної або товарно-транспортної накладної; сертифікату якості виробника товару; сертифікату відповідності; податкової накладної; рахунку-фактури; інших документів, передбачених специфікаціями. Порядок та строки поставки товару, вказані в специфікації, мають перевагу перед порядком та строками поставки товару, передбаченими даним розділом.
Відповідно до п.п. 6.1.1, 6.1.2 договору прийом товару по кількості здійснюється покупцем: по кількості - на підставі транспортних документів згідно Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 з наступними змінами та доповненнями (Інструкція П-6), з урахуванням умов, передбачених даним договором; по якості - на підставі сертифіката якості на товар згідно Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 з наступними змінами та доповненнями (Інструкція П-7), з урахуванням умов, передбачених даним договором.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку виявлення невідповідності товару по кількості або якості виклик представника постачальника не є обов'язковим.
Згідно п. 6.5 договору якщо це передбачено специфікаціями, здача-прийом товару оформлюється актом здачі-прийому товару.
Відповідно до п. 6.6 договору покупець зобов'язаний сповістити постачальника про порушення умов даного договору по кількості, асортименту, якості, комплектності, тарі або упаковці товару протягом 5 календарних днів з моменту їх виявлення.
Згідно п.п. 7.3, 7.4 договору строки оплати товару погоджуються сторонами в специфікаціях. Якщо специфікаціями не передбачений строк оплати товару, оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, підписання сторонами акту здачі-прийому товару (якщо це передбачено специфікацією) та надання покупцю рахунку на оплату постачальником.
Відповідно до п. 7.7 договору у випадку, якщо покупцем виявлена недостача товару та він не відмовився від переданого товару, покупець сплачує вартість товару та витрати по його перевезенню виходячи з фактично поставленої постачальником кількості товару.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р.
До даного договору сторони прийняли наступні специфікації: № 5, № 8, № 9, якими передбачили найменування товару, його кількість та ціну за одиницю, загальну вартість, умови поставки та умови розрахунку. Специфікації підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками. Завірені копії договору та специфікацій до нього додані до позовної заяви.
На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4344642,00 грн., що підтверджується накладними, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Конкретний розрахунок суми позовних вимог із зазначенням спірних накладних доданий до позову.
Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 4344642,00 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на вказаних накладних та відбитками штампів, а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортною накладною та рахунками-фактурами, завірені копії вказаних документів додані до позову. В судовому засіданні позивачем були надані для огляду та судом оглянуті оригінали наступних документів: договір поставки продукції № 2701718 від 25.12.2007 р., специфікація № 5 без дати, рахунок № 336 від 05.09.2008 р., накладна № 220 від 08.09.2008 р., податкова накладна № 400 від 08.09.2008 р., довіреність серії ЯПД № 561160 від 08.09.2008 р., специфікація № 9 без дати, рахунок № 343, накладна № 234 від 16.09.2008 р., податкова накладна № 420 від 16.09.2008 р., довіреність серії ЯПД № 561240 від 16.09.2008 р., товарно-транспортна накладна № 16090854 від 16.09.2008 р., специфікація № 8 від 05.05.2008 р., рахунок № 133 від 14.05.2008 р., накладна № 260 від 07.10.2008 р., податкова накладна № 166 від 16.05.2008 р., податкова накладна № 480 від 07.10.2008 р., довіреність серії ЯПД № 561444 від 07.10.2008 р.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем продукція, отримана за даним договором, була оплачена частково в розмірі 690001,92 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.02.2009 р., яка в оригіналі додана до позову. За розрахунком позивача неоплаченим залишився товар на загальну суму 3654640,08 грн. (4344642,00 грн. - 690001,92 грн. = 3654640,08 грн.). Розрахунок позивача також доданий до позову.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
По всіх спірних специфікаціях встановлений конкретний строк оплати: по специфікаціям № 5 та № 9 - оплата здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та надання повного пакету документів згідно п. 5.7 договору; по специфікації № 8 встановлена попередня оплата в розмірі 20% та 80% оплати - по факту поставки товару на склад покупця. Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за даним договором товару, згідно кожної специфікації. Остання поставка товару по спірній специфікації відбулася 07.10.2008 р. Відповідач будь-яких заперечень на те, що він не отримав від позивача повного пакету документів згідно п. 5.7 договору, до суду не надав.
Таким чином встановлений договором строк оплати за товар по спірним специфікаціям для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач направив відповідачу претензію № 125 від 03.11.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 3654640,08 грн., 3% річних в сумі 9081,01 грн. Факт направлення позивачем претензії підтверджується поштовою квитанцією з описом вкладення. Завірені копії вказаних документів додані до позовної заяви.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 02-41/7858 від 24.02.2009 р., в якому він заперечує проти позовних вимог наступним:
По-перше, відповідач вказує, що накладні, на які посилається позивач, не можуть бути належними доказами здійснення поставки товару за договором № 2701718 від 25.12.2007 р., оскільки дані документи не містять посилання на договір № 2701718 від 25.12.2007 р., а також підписів уповноваженої особи. Тобто, позивачем не надані належні докази здійснення поставки товару за договором № 2701718 від 25.12.2007 р.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, надані позивачем накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, товарно-транспортна накладна є первинними документами, якими зафіксовані факти здійснення господарських операцій, в даному випадку - поставок позивачем товару відповідачу. Виходячи з того, що товар, поставлений за вказаними документами, за своїми характеристиками (асортимент, кількість та ціна) повністю відповідають тим, що вказані в специфікаціях до договору, суд робить висновок, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки № 2701718 від 25.12.2007 р. Крім того, рахунки № 336 від 05.09.2008 р. та № 343 від 15.09.2007 р., податкові накладні № 400 від 08.09.2008 р. та № 420 від 16.09.2008 р. містять посилання на специфікації до договору № 2701718 від 25.12.2007 р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей також містять посилання на договір № 2701718, податкові накладні № 166 від 16.05.2008 р. та № 480 від 07.10.2008 р. умовою поставки визначають договір.
Підписи представників відповідача на первісних документах скріплені печаткою або штампом відповідача як юридичної особи. Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) господарські об'єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1», “2» і т.д. Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об'єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об'єднань зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.
Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки або штампів; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до суду не надав.
По-друге, відповідач у відзиві зазначає, що позивач безпідставно здійснив розрахунок штрафних санкцій з 23.09.2008 р. та 01.10.2008 р.
Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки вони необґрунтовані та не доведені належними доказами, за винятком початку періоду нарахування штрафних санкцій.
Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог вх. № 02-41/7917. Із заяви вбачається, що відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем за товар в сумі 1760007,68 грн., що підтверджується банківською випискою, завірена копія якої додана позивачем до вказаної заяви. Таким чином, неоплаченою залишилась частина заборгованості в сумі 3654640,08 грн. - 1760007,68 грн. = 1894632,40 грн. Враховуючи, що часткове погашення боргу відбулось після порушення провадження по справі, сума процентів та інфляційних нарахувань не перераховуються.
В поясненнях до заяви про уточнення позовних вимог вх. № 02-41/7956 від 24.02.2009 р. позивач зазначає, що вказана заява не є відмовою позивача від позовних вимог та не може розглядатись як зменшення позовних вимог за самостійним рішенням позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар, поставлений згідно договору поставки № 2701718 від 25.12.2007 р. в сумі 1894632,40 грн. За вищевказаних обставин позовні вимоги по основному боргу підлягають частковому задоволенню на суму 1894632,40 грн. В іншій частині позову про стягнення основного боргу в розмірі 1760007,68 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після порушення провадження у даній справі).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію окремо по кожній партії поставленого товару на загальну суму 160804,16 грн. та 3% річних в розмірі 25532,02 грн. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи).
При перевірці розрахунків позивача по сумі інфляції з урахуванням вимог, встановлених Листом Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» судом встановлено, що за період прострочення з 26.09.2008 р. по 29.12.2008 р. застосовуються індекси інфляції за жовтень, листопад, грудень. Сума інфляції, яка підлягає стягненню за даним позовом, збільшується та за розрахунками суду складає 193695,93 грн. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 160804,16 грн.
Позивач надав до суду пояснення вх. № 02-41/13088 від 26.03.2009 р. До вказаних пояснень позивач додає новий розрахунок 3% річних, в якому сума 3% річних зменшилася у зв'язку зі зменшенням кількості днів по періоду нарахування (враховані зауваження відповідача щодо 15 банківських днів, а не календарних днів для оплати по першим двом спірним накладним). Таким чином, сума 3% річних складає 25130,85 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.
Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених позовних вимог та в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору покладаються на відповідача (спір виник з його вини), в частині зменшення позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відкрите акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод» посилається на наступні обставини:
Пунктом 9.2 договору поставки продукції № 2701718 від 25.12.2007 р. передбачено, що у разі порушення постачальником встановлених даним договором строків поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару.
15.05.2008 р. сторони уклали специфікацію № 5 до договору, якою передбачили, що строк поставки складає 60 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 14.07.2008 р. Згідно накладної № 220 від 08.09.2008 р. на суму 236658,00 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 08.09.2008 р. Таким чином, сума штрафу за прострочення поставки цієї партії товару складає 236658,00 грн. х 10% = 23665,80 грн.
04.08.2008 р. сторони уклали специфікацію № 9 до договору, якою передбачили, що строк поставки встановлений до 30.08.2008 р. Згідно накладної № 234 від 16.09.2008 р. на суму 657974,40 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 16.09.2008 р. Таким чином, сума штрафу за прострочення поставки цієї партії товару складає 657974,40 грн. х 10% = 65797,44 грн.
Загальна сума штрафу складає 23665,80 грн. + 65797,44 грн. = 89463,24 грн.
Відповідач надіслав до суду відзив на зустрічну позовну заяву вх. № 02-41/13087 від 26.03.2009 р., в якому він заперечує проти зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу, нарахованого за прострочення поставки по першій партії товару. Обґрунтовуючи це тим, що відповідач після підписання помилково передав позивачу дві специфікації, не визначивши дати в її преамбулі. Назад було повернено копію, засвідчену печаткою позивача, але в цій копії дата також відсутня, оригінал втрачений, а дублікати так і не підписані. Крім того, позивач не надав суду належних доказів отримання відповідачем письмових заявок на поставку продукції. На підставі цього відповідач просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 23665,80 грн., нарахованого за прострочення поставки товару за специфікацією № 5.
Позивач додає до зустрічного позову завірену копію специфікації № 5, в якій вказана дата її укладення сторонами - 15.05.2008 р. Оскільки заперечення відповідача щодо відсутності дати на вказаній накладній доказами не обґрунтовані, суд приймає до уваги той факт, що вказана специфікація датована 15.05.2008 р.
З пункту 3 специфікації № 5 від 15.05.2008 р. вбачається, що 60-денний строк поставки відраховується після настання сукупності обставин, а саме: підписання специфікації та письмової заявки покупця.
Позивачем не доведено факт направлення письмової заявки на поставку товару на певну дату. Таким чином неможливо встановити конкретний період поставки (початок відрахування 60 днів для поставки) та період прострочення поставки. Тобто, позивач не довів обставини того, що для відповідача наступив строк виконання зобов'язання щодо поставки товару на умовах договору та специфікації до нього та допущено прострочення поставки товару. Фактично поставку товару по специфікації № 5 від 15.05.2008 р. відповідач за зустрічним позовом здійснив, але строк цієї поставки він визначив за власною ініціативою.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що зустрічні позовні вимоги обґрунтовані частково, тому підлягають задоволенню на суму 65797,44 грн..
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позову покладаються на відповідача, в частині відмови від позову - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 80 ч. 1 п. 1-1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги по первісному позову задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» (юридична адреса: 86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9; код ЄДРПОУ 00191193; розрахунковий рахунок 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк» відділення банку № 1 в м. Єнакієве, МФО 334970) на користь приватного підприємства “Герон» (юридична адреса: 84703, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська, 84; поштова адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Східна, 5; код ЄДРПОУ 32331501; розрахунковий рахунок 260020967980 в АБ “УкрБізнесБанк», МФО 334969) суму 2080567,41 грн. (а саме: основний борг на суму 1894632,40 грн., інфляцію в сумі 160804,16 грн., 3% річних в розмірі 25130,85 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99 грн.
Припинити провадження у справі № 15/1 в частині стягнення основного боргу на суму 1760007,68 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “Герон» (юридична адреса: 84703, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська, 84; поштова адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Східна, 5; код ЄДРПОУ 32331501; розрахунковий рахунок 260020967980 в АБ “УкрБізнесБанк», МФО 334969) на користь відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод» (юридична адреса: 86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9; код ЄДРПОУ 00191193; розрахунковий рахунок 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк» відділення банку № 1 в м. Єнакієве, МФО 334970) штраф за прострочку поставки товару в розмірі 65797,44 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 657,97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 86,79 грн.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову по стягненню штрафу на суму 23665,80 грн.
У судовому засіданні 30.03.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення підписаний судом 02.04.2009 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя