ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»
про стягнення 649 651, 17 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники:
від позивача: Іваненко І.П. -дов. № Д07/2008/11/12-18 від 12.11.2008 року;
від відповідача Панесенко Р.О. -дов. 14-ЮР від 13.10.2008 року;
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»про стягнення 588 056, 14 грн. основного боргу, 53 060, 90 грн. інфляційних втрат та 8 078, 23 грн. 3 % річних, а всього 649 651, 17 грн.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року порушено провадження у справі № 41/13, розгляд справи було призначено на 09.02.2009 року.
В судовому засіданні 09.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, а також заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 053 978, 41 грн. боргу, 65 410, 08 грн. інфляційних втрат, 9 576, 57 грн. 3 % річних.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов та надав контррозрахунок.
В судовому засіданні 09.02.2009 року оголошено перерву до 26.02.2009 року.
В судовому засіданні 26.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.2009 року надав суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги позивача викладенні в заяві про уточнення позовних вимог визнав, окрім суми 3 % річних розрахованих позивачем.
Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.02.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
29.12.1990 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго» (далі - постачальник, позивач) Відкритим акціонерним товариством «Київський завод реле та автоматики»(далі споживач, відповідач) було укладено договір № 397 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 Договору позивач постачає електричну енергію, як різновид промислової продукції в межах дозволеної до використання потужності, згідно з величинами постачання електроенергії, а відповідач оплачувати спожиту електричну енергію та потужність,та вносити всі інші платежі за розрахунковий період у відповідності до прейскуранту № 09-01 до даного Договору.
Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2.5 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 27 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду. Величина коштів, яку має оплатити споживач визначається як добуток спожитої електричної енергії на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Щомісяця 28 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою.
Розрахунки Споживач здійснює за тарифами, які діяли в розрахунковий період відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам»від 10.03.1999 року № 309 .
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема уточнень позовних вимог, за період з 01.12.2006 р. по 01.01.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 4 503 964, 94 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 3 449 530, 63 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 053 978, 41 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач заборгованість визнав, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 053 978, 41 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 65 410, 08 грн. та 3 % річних в розмірі 9 576, 57 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення інфляційні втрати в сумі 65 410, 08 грн., розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Разом з тим, здійснивши перерахунок 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають до стягнення 3 % річних в сумі 6074, 63 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, проти якого позивач не заперечує, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 10 місяців.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»(03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 00214853) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) ) 1 053 978 (один мільйон п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 41 коп. боргу, 65 410 (шістдесят п'ять тисяч чотириста десять) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 6074 (шість тисяч сімдесят чотири) грн. 63 коп. 3 % річних, 11 254 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 63 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:
до 31 березня 2009 року -113 683, 53 грн.;
до 30 квітня 2009 року - 113 683, 53 грн.;
до 31 травня 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 30 червня 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 31 липня 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 31 серпня 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 30 вересня 2009 року - 113 683, 54 грн.,
до 31 жовтня 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 30 листопада 2009 року - 113 683, 54 грн.;
до 31 грудня 2009 року - 113 683, 54 грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
23.03.2009 року