ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські радіосистеми"
про
повернення орендованого майна та стягнення неустойки
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
Коваленко Ю.І.-представник
від відповідача
Чубатий О.В. -представник
В судовому засіданні 17.02.2009 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на користь державного бюджету неустойки в сумі 25,37 грн. та зобов'язання відповідача повернути майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр-т.Леніна, 75, а саме -частину технічного поверху, загальною площею 10 кв.м. (Літ А-10), яке було предметом договору оренди від 23.07.2004 № 1134/д, до державної власності.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем передбаченого договором і законодавством обов'язку щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору оренди.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що за відсутності заяви позивача про припинення договору, договір оренди від 23.07.2007 вважається поновленим та той же самий строк, тобто до 21.09.2009.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
23.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські радіосистеми" (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління у Запорізькій області (далі -Договір), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно п. 1.1. Договору орендодавець зобов'язався передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, частину нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 75, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області, а саме: - частину технічного поверху, загальною площею 10 кв.м. (Літера А-10) відповідно до експлуатації з технічного паспорту.
Відповідно до акту прийому -передачі від 23.07.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно - частину технічного поверху, загальною площею 10 кв.м. (літера А-10).
12.04.2007 та 25.04.2007 сторонами підписані договори про зміни до Договору від 23.07.2004 № 1134/д в частині розміру орендної плати.
Відповідно до п. 10.1 Договору, останній укладений з 23.07.2004 по 15.07.2005.
16.07.2007 між сторонами укладено договір № 2 про зміни до Договору оренди від 23.07.2004 № 1134/Д, відповідно до якого п. 10.1. договору доповнено абзацом: "Термін дії договору оренди продовжений до 10.07.2008".
04.08.2008 між сторонами укладено договір № 5 про зміни до Договору оренди від 23.07.2004 № 1134/Д, відповідно до якого п. 10.1. договору змінено, термін дії договору оренди продовжено до 21.09.2008.
Отже, з урахуванням договорів про зміни, термін дії Договору оренди встановлено сторонами до 21.09.2008.
Пунктом 10.5 Договору передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Позивач листом від 07.10.2008 № 11.13-04348 повідомив відповідача про те, що Договір оренди державного нерухомого майна від 23.07.2004 № 1134/д після закінчення його строку дії на новий термін продовжуватись не буде, а також направив для підписання акт приймання -передачі майна.
Також позивач звернувся до відповідача з претензією від 07.11.2008 № 11-01-05219 з вимогою повернути Районному відділу фонду державного майна України майно, яке відповідач орендував, шляхом складання акту прийому -передачі та сплатити неустойку за період з 22.09.2008 по 05.11.2008 в сумі 282,32 грн.
Таким чином, позивач у передбачений законом термін вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1.ст. 764 Цивільного кодексу України. Продовження дії договору є правом наймодавця і жодним чином не є його обов'язком.
Тому укладений сторонами Договір оренди є припиненим з 21.09.2008 у зв'язку із закінченням строку його дії.
Доводи відповідача про продовження терміну дії Договору оренди від 23.07.2004 до 21.09.2009 у зв'язку з тим, що лист про припинення договору оренди не надсилався на юридичну адресу відповідача як головного підприємства, а був направлений на адресу Дніпропетровської філії, судом не приймається, оскільки в договорах про зміни № 2 та № 5 вказана поштова адреса саме філії - м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 26-а, на яку й був направлений вказаний лист. Крім того, відповідач не заперечує своєї обізнаності щодо наявності листа позивача про відсутність згоди на продовження строку дії договору оренди.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог законодавства України повідомив відповідача про закінчення договору оренди та припинення його дії.
Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З припиненням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути майно, яке було предметом договору оренди від 23.07.2004 № 1134/д, є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому -передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Оскільки факт несвоєчасної передачі відповідачем орендованого майна наймодавцю встановлений судом і по суті відповідачем не заперечується, вимога позивача про стягнення неустойки, яка за розрахунком позивача, неоспореним відповідачем, становить 25,37 грн. також визнається судом правомірною.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські радіосистеми» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код 23151188) повернути майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 75, яке було предметом Договору оренди від 23.07.2004 № 1134/д, а саме частину технічного поверху, загальною площею 10 кв.м. (Літера А-10), до державної власності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіосистеми» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код 23151188, р/р 2600815135 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь бюджету (одержувач: державний бюджет Комунарського району, 22080200; код ЄДРПОУ 34677119, банк одержувача: УДК в Запорізькій області: МФО 813015, р/р 31113093700005) 25 ( двадцять п'ять) грн. 37 коп. неустойки.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіосистеми» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код 23151188, р/р 2600815135 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) до Державного бюджету України державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 26.02.2009