ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом
Колективного підприємства "Одесазовніштранс"
До
Міністерства економіки України
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Державне підприємство "Одесазовніштранс"
Про
визнання незаконними дій та актів
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Вовк Є.В. -предст.
Від відповідача Левченко Д.В. -нач.відд.пр.зах.
Від третьої особи Калашник О.М. -предст.ліквід.ком.
Колективне підприємство "Одесазовніштранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економіки України, в якій просить:
- визнати незаконними дії міністерств України по наданню підприємству "Одесазовніштранс" статусу державного підприємства та підпорядкування його Міністерству економіки України;
- визнати недійсним (нечинним) наказ Міністерства зовнішніх зв'язків України № 15 від 25.12.1991;
- визнати недійсним (нечинним) статут підприємства "Одесазовніштранс", затверджений наказом № 15 від 25.12.1991 та зареєстрований рішенням № 1721 від 06.08.1992;
- визнати недійсним (нечинним) наказ Міністерства зовнішніх зв'язків України № 175 від 12.10.1999 "Про затвердження статуту державного підприємства "Одесазовніштранс";
- визнати недійсним (нечинним) статут державного підприємства "Одесазовніштранс", затверджений наказом № 175 від 12.10.1993 та зареєстрований рішенням № 1577 від 13.11.1993;
- визнати недійсним (нечинним) наказ Міністерства економіки України № 83 від 20.03.2008 "Про ліквідацію підприємства "Одесазовніштранс", що входить до сфери управління Міністерства економіки України";
- зобов'язати Міністерство економіки України не чинити перешкод у здійсненні реорганізації шляхом перетворення підприємства "Одесазовніштранс" у колективне підприємство "Одесазовніштранс" і подальшого самостійного здійснення підприємницької діяльності.
Заявою, поданою 06.02.2009 в судовому засіданні, позивач уточнив свої вимоги та просить:
1) визнати незаконними дії міністерств України по наданню підприємству "Одесазовніштранс" статусу державного підприємства та управління ним Міністерством економіки України, в частості, визнати недійсними (нечинними) та такими, що суперечать чинному законодавству з часу видання:
- наказ Міністерства зовнішніх зв'язків України № 15 від 25.12.1991 в повному обсязі;
- статут підприємства "Одесазовніштранс", затверджений наказом № 15 від 25.12.1991 та зареєстрований рішенням Жовтневого райвиконкому м. Одеси № 1721 від 06.08.1992;
- наказ Міністерства зовнішніх зв'язків України № 175 від 12.10.1999 "Про затвердження статуту державного підприємства "Одесазовніштранс";
- статут державного підприємства "Одесазовніштранс", затверджений наказом № 175 від 12.10.1993 та зареєстрований рішенням Жовтневого райвиконкому м. Одеси № 1577 від 13.11.1993;
- наказ Міністерства економіки України № 83 від 20.03.2008 "Про ліквідацію підприємства "Одесазовніштранс", що входить до сфери управління Міністерства економіки України".
2) зобов'язати Міністерство економіки України не чинити перешкод у здійсненні реорганізації шляхом перетворення підприємства "Одесазовніштранс" у колективне підприємство "Одесазовніштранс" і подальшого самостійного здійснення підприємницької діяльності.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перехід підприємства "Одесазовніштранс" під управління МЗЕС України виник внаслідок домовленості сторін, що уклали установчий договір від 25.12.2005, а не внаслідок переходу підприємств колишнього Союзу РСР у порядку правонаступництва України, вказаних у наказі МЗЕС України № 15 від 25.12.1991 та установчих документах. Позивач також зазначає, що відповідачем порушений встановлений діючим законодавством порядок припинення корпоративних відносин і питань управління, оскільки ліквідація підприємства здійснюється у спосіб, невизначений законодавством і з перевищенням повноважень, встановлених законодавством.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги повністю заперечує, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість. Відповідач також вказав на пропуск позивачем строку позовної давності.
Третя особа в своїх поясненнях повідомила, що перебуває в процесі ліквідації на виконання наказу Міністерства економіки України № 83 від 20.03.2008 "Про ліквідацію підприємства "Одесазовніштранс".
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
20.03.2008 Міністерством економіки України видано наказ № 83 "Про ліквідацію державного підприємства "Одесазовніштранс", що належить до сфери управління Міністерства", яким відповідно до ЦК України, ГК України, Законів України "про управління об'єктами державної власності", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" і у зв'язку з неприбутковою діяльністю державного підприємства "Одесазовніштранс", а також відсутністю перспектив його розвитку наказано ліквідувати державне підприємство "Одесазовніштранс" та утворено комісію з ліквідації.
Із змісту наказу вбачається, що рішення про ліквідацію прийняте Міністерством економіки України щодо державного підприємства.
Прийняття рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" належить до повноважень уповноважених органів управління.
Державне підприємство "Одесазовніштранс" було передано до сфери управління Міністерства економіки України постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2001 № 310 "Питання Міністерства економіки України".
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Одесазовніштранс" створене відповідно до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України № 15 від 25.12.1991 згідно із Законом України "Про підприємства, установи, організації, розташовані на території України від 10.09.1991 та постановою № 227 Кабінету Міністрів України від 24.09.1991. Пунктом 2.3 вказаного наказу було передбачено укладення установчого договору та передано підприємству у повне господарське відання державне майно відповідно до установчого договору.
Статут державного підприємства "Одесазовніштранс" був затверджений наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України (наказ № 175 від 12.10.1993) та перереєстрований рішенням № 1577 від 18.11.1993, реєстраційний номер 775.
Відповідно положень вказаного статуту Державне підприємство "Одесазовніштранс" створене на підставі установчої угоди 25.12.1991 Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України та згідно з рішенням трудового колективу від 06.12.1991 року, протокол № 7. Засновником підприємства є Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України. Підприємство є правонаступником підприємства "Одесазовніштранс" концерну "Союззовніштранс", здійснює свою діяльність на підставі повного госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності.
Згідно з ст. 6 установчого договору МЗЕЗ України зобов'язалось передати позивачу державне майно у володіння та користування відповідно до переліку, що є невід'ємною частиною договору.
Строк дії договором встановлено 10 років (п. 9 установчого договору).
Статут підприємства "Одесазовніштранс" затверджено у грудні 1991 Міністром зовнішньоекономічних зв'язків України, погоджений загальними зборами трудового колективу та зареєстрований рішенням Жовтневого РВК № 1721 від 06.08.1992.
Аналіз установчого договору від 25.12.1991, укладеного між Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України та Підприємством "Одесазовніштранс" свідчить, що єдиним засновником підприємства "Одесазовніштранс" було Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України.
Той факт, що установчий договір та статут обговорювалися на загальних зборах трудового колективу підприємства "Одесазовніштранс" концерну "Союззовніштранс" не доводить, що трудовий колектив підприємства "Одесазовніштранс" концерну "Союззовніштранс" виступив засновником новоствореного підприємства. На зборах обговорювалося питання про вихід підприємства із підпорядкування концерну "Союззовніштранс" та підпорядкування Міністерству зовнішніх економічних зв'язків України.
Доказів на підтвердження того, що Державне підприємство "Одесазовніштранс" було засноване на приватній власності підприємства "Одесазовніштранс", позивач суду не надав.
Положення про контору Всесоюзного госпрозрахункового зовнішньоторговельного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Одеса було затверджено наказом Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР №184 від 10.04.1981. Згідно із Положенням Контора є юридичною особою і створена відповідно до наказу Міністерства зовнішньої торгівлі від 20.09.1962 № 299 (п. 1, 2 Положення).
Виходячи із положень ст. 21 Закону Союзу РСР "Про власність в СРСР", ВЗО "Союзвнештранс", у тому числі контора в м. Одесі, знаходилося у виключній власності Союзу РСР та у підпорядкуванні Міністерства зовнішніх економічних зв'язків СРСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону СРСР "Про власність в СРСР" до державної власності належать загальносоюзна власність, власність союзних республік, власність автономних республік, автономних областей, автономних округів, власність адміністративно-територіальних утворень (комунальна власність). Розпорядження й управління державним майном здійснюють від імені народу (населення адміністративно-територіального утворення) відповідні Ради народних депутатів та уповноважені ними державні органи.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 21 Закону СРСР "Про власність в СРСР" у загальносоюзній власності перебувають майно органів влади і управління Союзу РСР, магістральний трубопровідний транспорт, Єдина енергетична система СРСР, космічні системи і загальносоюзні системи зв'язку та інформації, майно Збройних сил СРСР, прикордонних, внутрішніх і залізничних військ, оборонні об'єкти, кошти союзного бюджету, Державний банк СРСР та інші банки Союзу РСР і загальносоюзні резервні, страхові та інші фонди.
У загальносоюзній власності перебувають також підприємства і народногосподарські комплекси в промисловості, енергетиці, будівництві, залізничний, повітряний, морський транспорт, вищі навчальні заклади загальносоюзного значення та інше майно, придбане за рахунок загальносоюзних коштів або безоплатно передане у власність Союзу РСР союзними республіками, автономними республіками, автономними і адміністративно-територіальними утвореннями, громадянами і юридичними особами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 24 Закону СРСР "Про власність в СРСР" майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємства і визначення цілей його діяльності, його реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного йому державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів Союзу РСР, союзних і автономних республік про підприємство.
До колективної власності належить власність орендних підприємств, колективних підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, господарських товариств, господарських асоціацій, громадських організацій та інших об'єднань, які є юридичними особами.
Утворення і примноження колективної власності забезпечується передачею державних підприємств в оренду, наданням колективам трудящих можливості використовувати одержані доходи для викупу державного майна, перетворенням державних підприємств в акціонерні товариства, добровільним об'єднанням майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств (ст. 10 Закону СРСР "Про власність").
Власність колективного підприємства виникає у разі переходу всього майна державного підприємства у власність трудового колективу, викупу орендованого майна або придбання майна іншим передбаченим законом способом.
Майно колективного підприємства, включаючи вироблену продукцію та одержані доходи, є спільним надбанням його колективу (ст.12 Закону СРСР "Про власність СРСР").
Рада Міністрів СРСР 19.12.1990 видала розпорядження № 2129-р про перетворення ВЗО "Союзвнештранс" у концерн.
Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків СРСР на виконання зазначеного розпорядження видало наказ від 29.12.1990 № 901 "Про перетворення ВЗО "Союзвнештранс" у концерн". ВЗО "Союзвнештранс" було виведене з безпосереднього підпорядкування МЗЕЗ СРСР і перетворене в концерн по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів. Наказом було визначено, що концерн "Союзвнештранс" є правонаступником ВЗО "Союзвнештранс".
Установчий договір про створення і діяльність концерну "Созвнештранс" було підписано за участю 42 радянських, 4 іноземних учасників і МЗЕЗ СРСР.
Статут концерну "Союзвнештранс" був зареєстрований Міністерством фінансів СРСР і внесений до Реєстру спільних підприємств, створюваних у СРСР за участю радянських і іноземних організацій, фірм і органів управління, під реєстровим №2950 від 28.12.1990.
Згідно із п. 5.1 Статуту концерну для забезпечення діяльності концерну був створений статутний фонд в розмірі 3,0 млн. рублів.
Статутний фонд концерну утворено за рахунок грошових вкладів: Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків СРСР - 300 тис. карбованців; контора в м. Одесі - 30 тис. карбованців. Інші учасник концерну також внесли в статутний фонд грошові кошти (п. 5.2. Статуту концерну).
Отже, контора ВЗО "Союзвнештранс" у м. Одеса виступила учасником концерну "Союзвнештранс" і її влад складав 30 тис. карбованців.
При цьому статутними документами не передбачалося внесення конторою в м. Одесі будь-якого майна до статутного фонду концерну.
Статтею 2 Закону України "Про підприємства в СРСР" від 04.06.1990 було передбачено, що відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність", можуть діяти підприємства таких видів:
-засновані на власності радянських громадян - індивідуальне, сімейне підприємства;
-засновані на колективній власності - колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; підприємство, створене у формі акціонерного товариства та іншого господарського товариства або таке, що належить такому товариству; підприємство громадської організації; підприємство релігійної організації;
-засновані на державній власності - державне союзне підприємство; державне республіканське підприємство (союзної республіки); державне підприємство автономної республіки, автономної області, автономного округу; державне комунальне підприємство.
Спільне підприємство створюється на основі об'єднання майна його засновників, які користуються правами юридичної особи. Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства СРСР можуть бути іноземні юридичні особи і громадяни (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про підприємства в СРСР").
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про підприємства в СРСР" підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватись у спілки, господарські асоціації, концерни та інші об'єднання за галузевим, територіальним чи іншими принципами з метою координації діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, репрезентації спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. За погодженим рішенням підприємств на об'єднання може бути покладено централізоване виконання окремих виробничо-господарських та інших функцій.
Об'єднання діє на основі статуту, який затверджується його засновниками. Підприємства, що входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають самостійність, права юридичної особи, і на них поширюється дія цього Закону.
Об'єднання є юридичною особою, має самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням ( ч. 2 ст. 3 Закону СРСР "Про підприємства").
Таким чином, на час створення та реєстрації Статуту концерну "Союзвнештранс" Законом СРСР "Про підприємства в СРСР" було передбачено, що підприємства, які входять до складу, зокрема, концернів, зберігають самостійність, права юридичної особи, і на них поширюється дія Закону СРСР "Про підприємства в СРСР".
Враховуючи те, що учасники концерну "Союзвнештранс", в тому числі і контора "Союзвнештранс" у м. Одесі, будь-якого майна та об'єктів нерухомості до статутного фонду концерну не вносили, окрім грошових коштів, що підтверджується установчою угодою та статутом концерну, то на момент утворення концерну "Союзвнештранс" статус майна підприємства не змінився і воно залишилось у власності держави.
Відповідно до ст. 37 Закону СРСР "Про підприємства в СРСР" ліквідація і реорганізація (злиття, поділ, виділення, перетворення) підприємства проводяться за рішенням власника його майна або органу уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи арбітражу.
У зв'язку з перетворенням ВЗО "Союзвнештранс" у концерн на підставі рішень трудового колективу контори "Союзвнештранс" у м. Одесі і правління концерну "Союзвнештранс" (протокол № 1 від 24.01 1991) контора ВЗО "Союзвнештранс" у м. Одесі була перетворена у підприємство концерну "Союзвнештранс" "Одесазовніштранс" та затверджено Статут підприємства.
Державна реєстрація підприємства концерну "Союзвнештранс" "Одесазовніштранс" проведена згідно з рішенням виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Одеси за № 164 від 20.02.1991.
Згідно із п. 2 Статуту підприємства концерну "Союзвнештранс" "Одесазовніштранс" підприємство є юридичною особою, діє на підставі статуту.
Таким чином, внаслідок перетворення контори "Союзвнештранс" у м. Одесі в підприємство концерну "Союзвнештранс" "Одесазовніштранс", яке входило до складу концерну як самостійне підприємство зі статусом юридичної особи, не відбулась зміна правового статусу майна підприємства. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відбулося перетворення державного підприємства в підприємство з колективною формою власності і відбулася передача основних засобів та товарно-матеріальних цінностей концерном в оренду підприємству концерну "Союзвнештранс" "Одесазовніштранс" з правом наступного викупу чи безоплатна передача.
Крім цього, зміна підпорядкованості об'єднання при його перетворені в концерн не може свідчити про зміну форми власності, у зв'язку з тим, що підприємство увійшло до складу концерну, оскільки підприємство залишалось юридичною особою і здійснювало свою діяльність відповідно до статуту.
Оскільки контора "Союзвнештранс" у м. Одесі будь-якого майна та об'єктів нерухомості до статутного фонду концерну не вносила, то від концерну "Союзвнештранс" після його розпаду не відбувся перехід спірного майна у власність трудового колективу підприємства концерну у м. Одесі "Одесазовніштранс", тобто, майно залишилось у загальносоюзній власності держави СРСР.
Відповідно до ст. 1 Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 "Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України", підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.
Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 було передбачено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, Кабінету Міністрів України в основному до 01.10.1991 забезпечено перехід зазначених підприємств, установ та організацій у віддання органів державного управління. Повністю закінчено цю роботу до 01.12.1991.
Постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 24.09.1991 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" було визначено, що організацію роботи по переходу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, що розташовані на території України, у віддання органів державного управління України покладається на Урядову комісію, створену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.1991 № 237, Фонд державного майна України та органи державного управління України, у віддання яких переходять зазначені підприємства.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 24.09.1991 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" було передбачено, що після узгодження організаційних питань органи державного управління України видають акти про перехід у їх відання відповідних підприємств, установ та організацій, які надсилаються до Фонду державного майна, Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Міністерства статистики України.
В додатку до зазначеної постанови було визначено перелік міністерства і відомства України, у віддання яких переходять підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України.
Отже, зазначеними законодавчими актами було передбачено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України, тобто, право державної власності на вказане майно виникло на підставі закону.
На виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" та постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 24.09.1991 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України (МЗЕЗ України) 25.12.1991 видано наказ № 15, на підставі якого майно підприємства "Одесазовніштранс" концерну "Союзвнештранс" зараховано на облік, як державну власність України, та передбачено створення підприємства "Одесазовніштранс".
Аналогічні висновки зроблені і Київським апеляційним господарським судом при винесенні постанови від 26.05.2006, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007 по справі № 32/303-45/372 за позовом колективного підприємства "Одесазовніштранс" до Міністерства економіки України про визнання права власності на майно та про зобов'язання не чинити перешкод, який вказав, що надані докази не свідчать про перетворення підприємства з державної форми власності у колективну і про передачу державного майна підприємства у власність колективного підприємства.
Колективне підприємство "Одесазовніштранс" діє відповідно до статуту, затвердженого загальними зборами членів трудового колективу державного підприємства "Одесазовніштранс" (протокол № 1 від 03.04.2003) та зареєстрованого Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 22.05.2003 за № 20303204100010441.
Пунктом 1.1 названого статуту визначено, що колективне підприємство є правонаступником по майновим та немайновим правам та зобов'язанням трудового колективу контори ЗВО "Союзвнештранс" в м.Одесі, підприємства "Одесазовніштранс" концерну (спільного підприємства) "Союзвнештранс", державного підприємства "Одесазовніштранс" Міністерства економіки та європейської інтеграції України.
Відповідно до ст. 37 ЦК Української РСР, яка діяла на час утворення колективного підприємства "Одесазовніштранс", юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, або приєднання).
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.
В п. 10 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" зазначено, що, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак, суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно - економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільчого акта чи балансу.
Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв'язку з цим нового або нових (п. 10-1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств").
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про власність" право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; пере творення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільне - правових угод.
Визначаючи себе правонаступником трудового колективу контори ЗВО "Союзвнештранс" в м.Одесі, підприємства "Одесазовніштранс" концерну (спільного підприємства) "Союзвнештранс", Державного підприємства "Одесазовніштранс" Міністерства економіки та європейської інтеграції України, Колективне підприємство "Одесазовніштранс" не надало доказів передачі майна, а також майнових прав від зазначених підприємств (передаточний баланс, акт приймання-передачі).
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати позивача правонаступником трудового колективу контори ЗВО "Союзвнештранс" в м.Одесі, підприємства "Одесазовніштранс" концерну (спільного підприємства) "Союзвнештранс", Державного підприємства "Одесазовніштранс" Міністерства економіки та європейської інтеграції України.
Згідно зі ст. 1 ГПК України право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю мають підприємства та організації за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, а також доказів порушення своїх прав відповідачем у зв'язку із прийняттям спірних актів та вчиненням дій, направлених на ліквідацію державного підприємства, віднесеного до сфери управління Міністерства економіки України.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
О.О. Хрипун
Дата підписання рішення:02.03.2009