ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 16/284-36/354
30.07.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Агентство Союздрук»
до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства в місті Києві
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача Короленко В.В. по довіреності б/н від 14.12.2007р.
Від відповідача Сторожук А.В. по довіреності № 06-34/31593 від 03.11.2006р.
Від третьої особи Субота О.В. по довіреності № 05-30/508 від 22.01.2008р.
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
На розгляд Господарського cуду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Агентство Союздрук»про стягнення з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 1 276 294,97 грн. безпідставно набутих грошових коштів. В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив суд додатково стягнути 113 922,53 грн. процентів за користування безпідставно одержаними грошовими коштами.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 16/284 від 23.10.2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007р., позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2008р. у справі № 16/284 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007р. у справі № 16/284 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. справу № 16/284 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер №16/284-36/354, розгляд справи призначено на 21.04.2008р.
21.04.2008р. судове засідання не відбулося, оскільки позивач -Відкрите акціонерне товариство «Агентство Союздрук», звернулося з касаційною скаргою до Верховного суду України на постанову Вищого Господарського суду України від 26.02.2008р. у справі № 16/284.
Ухвалою Верховного суду України від 24.04.2008р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 26.02.2008р. у справі № 16/284.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2008р. розгляд справи призначено на 18.06.2008р.
До початку розгляду справи 18.06.2008р. через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача 1 276 295,97 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 143 609,52 грн. 3% річних за користування безпідставно набутими грошовими коштами, 956 382,84 грн. збитків від інфляції за період користування безпідставно набутими грошовими коштами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28.07.2008р.
В засіданні суду 28.07.2008р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує.
Також в судовому засіданні 28.07.2008р. письмові пояснення надав представник третьої особи, в яких зазначає, що Головне управління Державного казначейства в місті Києві є окремою юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало.
В судовому засіданні 28.07.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.07.2008р.
В засіданні суду 30.07.2008р. представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в засіданні суду 30.07.2008р. проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд,
Головне управління земельних ресурсів діє відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Далі - Положення), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002р. № 182/342.
Відповідно до п.1.1 Положення Головне управління земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
Відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 26.09.2000р. № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві»рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15% від грошової оцінки цих земельних ділянок.
Відповідно до п. 3 Рішення № 14/991 від 26.09.2000р. організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до ст. 9 та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради, які є юридичними особами.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 15.01.1999р. № 401 «Про столицю України - місто-герой Київ»у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада має право визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
На підставі рішення Київської міської ради №14/991 від 26.09.2000р. «Про деякі питання продажу земельних ділянок в місті Києві»між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Агентство Союздрук»(далі позивач) 31.08.2004р. укладено угоду № 310, за умовами якої позивач зобов'язався сплатити аванс за земельну ділянку площею 1,15 га, розташовану на вул. Дружківській, 10 у Святошинському районі м. Києва в сумі 1 276 295,97 грн., а відповідач зобов'язується в межах власної компетенції організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки.
Виходячи з викладеного, Головне управління земельних ресурсів правомірно виступає стороною по угоді про сплату авансового внеску № 310 від 31.08.2004р., виконуючи свої повноваження, покладені на нього Київською міською радою.
Згідно з п. 4 угоди № 310 від 31.08.2004р. відповідач зобов'язується, в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, в максимально короткі терміни.
Відповідно п. 5 угоди № 310 від 31.08.2004р., кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються позивачу, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки у користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 1599 від 09.09.2004р. позивач перерахував відповідачу 1 267 295,97 грн. в якості авансу за земельну ділянку площею 1,15 га, розташовану на вул. Дружківській, 10 у Святошинському районі м. Києва.
У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З тексту угоди № 310 від 31.08.2004р. не вбачається, що відповідач передає у власність позивача земельну ділянку. В угоді № 310 від 31.08.2004р. зазначається, що позивач сплачує відповідачу аванс в сумі 1 276 295,97 грн., загальна вартість земельної ділянки не визначена. Пунктом 5 Угоди передбачено, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, угода № 310 від 31.08.2004р. не є саме договором купівлі-продажу, а лише правочином про попередню домовленість між її сторонами про майбутній договір купівлі-продажу.
Стаття 635 Цивільного кодексу України визначає вимоги щодо попереднього договору. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Враховуючи наведене, угода № 310 від 31.08.2004р. не є за своїм змістом попереднім договором купівлі-продажу, оскільки не містить зобов'язання сторін угоди протягом певного часу укласти основний договір купівлі-продажу у майбутньому, відсутні істотні умови основного договору.
Відповідно до п. 4 угоди № 310 від 31.08.2004р. відповідач зобов'язався, в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 угоди, в максимально короткі терміни.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, угода № 310 від 31.08.2004р. про сплату авансового внеску несе характер попереднього платежу і містить елементи правочинів про забезпечення виконання зобов'язання (хоча аванс і не несе забезпечувальну функцію), для яких передбачена проста письмова форма відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, між сторонами угоди № 310 від 31.08.2004р. було досягнуто домовленості щодо простої письмової форми.
Отже, підписуючи угоду, позивач погодився з усіма істотними умовами і не заперечував проти них.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд приходить до висновку, що відповідачем його зобов'язання за угодою № 310 від 31.08.2004р. щодо організації проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 1,15 га, на вул. Дружківська, 10 у Святошинському районі м. Києва, виконані належним чином, що підтверджується фактом сплати позивачем авансового внеску.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання між позивачем і відповідачем припинилися виконанням, проведеним належним чином.
Внаслідок виконання сторонами угоди № 310 від 31.08.2004р. Київська міська рада прийняла рішення № 534/2995 від 29.11.2005р. про продаж земельної ділянки площею 1,15 га, по вул. Дружківська, 10 у Святошинському районі Відкритому акціонерному товариству «Агентство Союздрук». Таким чином, аванс був зарахований до суми, яку позивач повинен сплатити за купівлю земельної ділянки.
Крім того, відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 26.09.2000р. № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві»аванс сплачується в розмірі 15% від грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель»грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них. Експертна грошова оцінка проводиться відповідно до порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 2 від 09.01.2003р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до п. 5 угоди № 310 від 31.08.2004р. сторони досягли згоди, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки, крім випадків відмови Київської міської ради у продажу земельної ділянки. Отже, за умовами укладеної між позивачем та відповідачем угоди передбачена лише одна підстава повернення позивачу сплаченого авансу. З матеріалів справи вбачається, що Київська міська рада не відмовляла позивачу в продажу земельної ділянки.
Посилання позивача на ст. 625 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймаються, оскільки зазначеною нормою встановлено відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак, відповідачем зобов'язання по угоді № 310 від 31.08.2004р. було виконане в 2005 році, оскільки без проведеної експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 1,15 га, на вул. Дружківська, 10 у Святошинському районі м. Києва Київська міська рада не могла прийняти рішення щодо продажу зазначеної земельної ділянки позивачу.
Отже, враховуючи те що, аванс був сплачений, зобов'язання за угодою № 310 від 31.08.2004р. виконані, прийнято рішення Київською міською радою про продаж земельної ділянки позивачу, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача до відповідача.
Відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.