h
справа № 2-а-27250/08
категорія 49
14 жовтня 2008 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
при секретарі - Шевчук О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління праці і соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про стягнення нгевиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",-
встановив:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що їй, як особі, що проживає та працює на території радіоактивного забруднення -у зоні гарантованого добровільного відселення в м.Коростені, не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення його прав.
Заборгованість по ст.39 Закону позивачка визначила в розмірі 36690 грн.,за період з 01.09.1996 року по 31.07.2002 року., з 01.08.2002 року по 31.03.2005 року, з 10.05.2006 року по 31.12.2007 року
Посилалась на те, що отримувала відповідну доплату у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
У судове засідання сторони не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка в спірний період часу проживала та працювала в м. Коростень, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Проте вказана доплата виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі , по статті 39 -по 10 грн. 50 коп.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати і допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
Однак позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію абзацу третього частини першої ст.39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом №3235-ІV (3235-15) від 20.12.2005. На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом№489-V (489-16) від 19.12.2006, і лише з 9 липня 2007 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007(v0a6p710-07)від 09.07.2007 року.
Заборгованість по допомозі, передбаченій ст.39 Закону підлягає задоволенню за період з 01.09. 1996 року по 31.03. 2005 року та за період з липня по грудень 2007 року.
По доплаті, передбаченій ст.39 Закону заборгованість становить 22494,50грн.
Відповідно до чинного законодавства, передбачена ст.39 Закону доплата повинна була виплачуватись за місцем роботи, проте за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на здійснення заходів , пов"язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, одним з розпорядників яких був в спірний період часу і є тепер відповідач. Враховуючи викладене, суд стягує заборгованість з нього.
Отже, розмір заборгованості по виплатах, передбачених ст.ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 22494,50грн.
Проте відповідач допустив протиправну бездіяльність і не виплатив доплату у повному розмірі.
Керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. ст. 158 -163, 167, 254 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованісь по виплатах, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громаядян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 22494,50 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович