22.08.2013 Справа № 1-115/12
№ 1/756/15/13
Іменем України
22 серпня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Місечка М.М.,
при секретарях - Остафійчук К.В., Ураковій В.І.,
Голубенко О.В.,
за участю прокурорів - Гриненка О.О., Мельник О.В.,
та захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України, та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Панасівка Любарського району Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочини за наступних обставин.
Так, наказом № 16 о/с від 15 січня 2009 року по Головному управлінню МВС України в м. Києві ОСОБА_4 призначено на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку 1-го територіального відділу міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Згідно зі ст.ст. 1, 2, 10, 20 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року ОСОБА_4, обіймаючи зазначену посаду, був представником державного озброєного органу виконавчої влади, основними завданнями та обов'язками якого є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством. При цьому ОСОБА_4, як працівник міліції на території України, в разі виявлення подій, які загрожують громадській безпеці, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, затримання осіб, які вчинили правопорушення, та повідомити про це в найближчий відділ міліції.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Отже, будучи працівником міліції, перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку, ОСОБА_4 являвся службовою особою згідно з приміткою 1 ст. 364 КК України. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23 грудня 1993 року, ОСОБА_4, як співробітник органу внутрішніх справ, є працівником правоохоронного органу.
Наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві № 933 о/с від 28 грудня 2007 року ОСОБА_5 призначено на посаду дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Наказом начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 180 о/с від 28 травня 2008 року, у зв'язку зі значним некомплектом відділу карного розшуку районного управління, ОСОБА_5 призначено виконуючим обов'язки оперуповноваженого відділу карного розшуку Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Отже, будучи працівником міліції, перебуваючи на посаді дільничного інспектора та виконуючи обов'язки оперуповноваженого відділу карного розшуку, ОСОБА_5 являвся службовою особою згідно з приміткою 1 ст. 364 КК України.
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 4 та 5 Закону ОСОБА_5, працюючи у відділі карного розшуку Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві та являючись працівником міліції, був зобов'язаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, їх законні інтереси, запобігати правопорушенням та припиняти їх, виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом, керуючись при цьому Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, Загальною декларацією прав людини, міжнародними правовими нормами, ратифікованими у встановленому порядку.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23 грудня 1993 року, ОСОБА_5, як співробітник органу внутрішніх справ, є працівником правоохоронного органу.
На початку 2009 року ОСОБА_4, будучи працівником міліції - оперуповноваженим відділу карного розшуку Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, вступив у злочинну змову з іншим працівником міліції - дільничним інспектором міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 з яким, використовуючи надані їм повноваження, всупереч вищевказаним вимогам Закону, вирішили скористатися ними для власного незаконного збагачення.
Для вчинення злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили скористатися допомогою жителя м. Києва ОСОБА_7, якого у лютому 2009 року ОСОБА_4 затримував і, зловживаючи службовим становищем, шляхом погроз змусив його погодитися сприяти у затриманні інших осіб.
3 березня 2009 року в денний час ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в автомобілі марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, та знаходячись поблизу ринку, що неподалік станції Київського метрополітену «Мінська», діючи спільно, за попередньою змовою між собою, з єдиним умислом, направленим на незаконне збагачення, передали ОСОБА_7 для подальшої передачі його знайомому - ОСОБА_8 два поліетиленові пакетики з невстановленою речовиною рослинного походження.
Того ж дня, безпосередньо після передачі зазначеної речовини ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого плану, почали супроводжувати автомобіль ОСОБА_8 марки «Nissan Note», на якому той разом з ОСОБА_7 вирушив до свого будинку АДРЕСА_5. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рухались на автомобілі останнього на відстані, достатній для того, щоб не бути поміченими.
По приїзду до вищевказаного будинку ОСОБА_7, виконуючи вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, намагався передати ОСОБА_8 одержану від зазначених працівників міліції невстановлену речовину рослинного походження, однак останній, відмовившись її брати, викинув у сміттєву урну поблизу будинку, а сам попрямував додому.
Одразу після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зловживаючи владою, діючи з метою реалізації спільного наміру, спрямованого на вимагання та одержання від ОСОБА_8 хабара, зупинили останнього поблизу зазначеного будинку, представилися працівниками міліції та завели у під'їзд. Обшукавши ОСОБА_8 та не виявивши у нього двох поліетиленових пакетиків з невстановленою речовиною рослинного походження, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, вийшов на вулицю, підняв їх із сміттєвої урни та повернувся до під'їзду, де залишалися ОСОБА_4 і ОСОБА_8 Після цього, продовжуючи спільні з ОСОБА_4 дії, ОСОБА_5, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, зловживаючи владою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою отримання хабара, пов'язаного з його вимаганням, всупереч інтересам служби, порушуючи вищевказані вимоги Закону України «Про міліцію», всупереч волі ОСОБА_8, незаконно поклав зазначені вище два поліетиленові пакетики з невстановленою речовиною рослинного походження до кишені куртки останнього, повідомивши, що це наркотичний засіб - канабіс. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого плану, умисно створивши умови затримання ОСОБА_8, діючи з метою незаконного збагачення, почали вимагати від останнього хабара у сумі 1 000 дол. США та 2000 грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності за дії пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів. При цьому, бажаючи досягнути бажаного для себе результату, змусити погодитись на їх вимогу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погрожували ОСОБА_8 тим, що у випадку відмови передати їм хабара вони, у присутності понятих, вилучать підкладену ними до кишені його куртки речовину рослинного походження, офіційно зафіксують цей факт, що призведе до порушення щодо нього кримінальної справи, його затримання та арешту. ОСОБА_8, усвідомлюючи, що погрози ОСОБА_4 і ОСОБА_5 реальні і можуть бути ними реалізовані, вважаючи, що до його кишені працівниками міліції покладено наркотичний засіб, побоюючись бути незаконно притягнутим до кримінальної відповідальності, погодився на їх вимогу передати хабара.
Того ж дня в денний час ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_5, в салоні автомобіля ОСОБА_8 марки «Nissan Note», реєстраційний НОМЕР_3, продовжуючи свої дії, будучи службовими особами та працівниками правоохоронного органу, діючи з єдиним умислом, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, переслідуючи мету отримання незаконної винагороди, одержали від ОСОБА_8 шляхом вимагання гроші в сумі 1 000 дол. США, що по курсу НБУ на той час становило 7 700 грн., та 2 000 грн. за не затримання його та не притягнення до кримінальної відповідальності.
Також, у результаті злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було заподіяно істотної шкоди державним інтересам, яка виразилися у підриві престижу і авторитету органів державної влади в особі органів внутрішніх справ.
Крім того, 8 жовтня 2009 року слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, на підставі ст.ст. 94, 97, 113 КПК України, порушено та прийнято до свого провадження кримінальну справу № 05-17275 стосовно ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України. Не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності за його вчинення, ОСОБА_10, через своїх знайомих, почав підшукувати особу, яка б змогла проконсультувати його щодо подальших дій у даній ситуації та сприяти її вирішенню на його користь. Від одного із своїх знайомих ОСОБА_10 отримав пораду звернутися з цього питання до працівника карного розшуку Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, а також контактний телефон останнього.
Згідно попередньої домовленості, 12 жовтня 2009 року ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_5 у приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Автозаводській, 25-А, розповів про порушену щодо нього кримінальну справу, яка перебуває у провадженні слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, та поцікавився, яким чином можна вирішити питання про її закриття. ОСОБА_5, усвідомлюючи, що згідно з ч. 1 ст. 114 КПК України, всі рішення про спрямування слідства у кримінальних справах, які перебувають у провадженні слідчого, останній приймає самостійно, вирішив скористатися ситуацією, яка склалася у ОСОБА_10, з метою особистого незаконного збагачення.
З метою реалізації свого наміру, ОСОБА_5, будучи працівником правоохоронного органу, керуючись корисливим мотивом, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з метою особистого протиправного збагачення шляхом обману, в період з 12 до 15 жовтня 2009 року зустрівся з ОСОБА_9, поцікавився про перспективи розслідування кримінальної справи № 05-17275 стосовно ОСОБА_10 та можливість її закриття. Отримавши від ОСОБА_9 інформацію стосовно відсутності обставин для закриття справи з реабілітуючи підстав, та, у разі, наявності передбачених Кримінальним кодексом України обставин, ОСОБА_10 може бути звільнений судом від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав, ОСОБА_5, діючи з метою особистого протиправного збагачення шляхом обману, 15 жовтня 2009 року в невстановленому місці та годині, зустрівшись з ОСОБА_10, повідомив про можливість вирішення питання про закриття кримінальної справи стосовно нього, однак за умови передачі йому грошової винагороди в сумі 10 000 дол. США. та, нібито, для передачі цих грошей в якості хабара іншому працівнику міліції. У подальшому, 21 жовтня 2009 року ОСОБА_5 знову зустрівся з ОСОБА_10 в приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Автозаводській, 25-А та повідомив про неможливість закриття кримінальної справи стосовно нього з реабілітуючих підстав. Однак, у разі передачі ОСОБА_10 грошової винагороди в сумі 8 000 дол. США він посприяє у вирішенні питання щодо направлення справи стосовно ОСОБА_10 до Оболонського районного суду м. Києва з постановою про вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки. Не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_10 погодився на вказані умови. Після цього, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10, що для позитивного вирішення питання щодо закриття справи з нереабілітуючої підстави, окрім грошової винагороди, необхідно надати ряд документів з місця роботи, зокрема, позитивну характеристику, клопотання колективу підприємства про передачу ОСОБА_10 на поруки та протокол загальних зборів підприємства. При цьому, ОСОБА_5 передав ОСОБА_10 зразки зазначених документів. Підготувавши названі вище документи з місця своєї роботи ТОВ «Українські системи безпеки», ОСОБА_10 передав їх ОСОБА_5 для перевірки та можливого коректування.
27 жовтня 2009 року ОСОБА_10, попередньо домовившись з ОСОБА_5, під'їхав до нього на роботу, де останній передав йому коректовані клопотання ТОВ «Українські системи безпеки» про передачу ОСОБА_10 на поруки та відповідний протокол загальних зборів зазначеного підприємства. Після того, як клопотання ТОВ «Українські системи безпеки» та протокол загальних зборів підприємства були повторно підготовлені з урахуванням коректив, ОСОБА_10 знову передав їх ОСОБА_5
У подальшому, ОСОБА_5, діючи з метою особистого протиправного збагачення шляхом обману, усвідомлюючи, що не може впливати на хід досудового слідства у справі та форму його закінчення, 18 листопада 2009 року зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що наступного дня тому необхідно прибути до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Малиновського, 2-А, та передати раніше обумовлену грошову винагороду в сумі 8 000 дол. США за скерування кримінальної справи № 05-17275 до Оболонського районного суду м. Києва не з обвинувальним висновком, а з постановою про вирішення питання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки.
На вимогу ОСОБА_5, 19 листопада 2009 року приблизно о 14-ій годині ОСОБА_10 на своєму автомобілі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, прибув до будівлі Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: вул. Малиновського, 2-А, зателефонував ОСОБА_5 та за вказівкою останнього залишився чекати на нього в автомобілі. Через кілька хвилин до вказаного автомобіля підійшов ОСОБА_5, сів на переднє пасажирське сидіння, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що не може впливати на хід слідства у справі та форму його закінчення, з метою особистого протиправного збагачення шляхом обману, отримав від ОСОБА_10 кошти в сумі 8 000 дол. США, що по курсу НБУ на той час становило 63 927,2 грн., нібито, за вирішення питання про направлення кримінальної справи № 05-17275 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, прокурору не з обвинувальним висновком, а з постановою про направлення справи до суду для вирішення питання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки. Однак, свій умисел на заволодіння коштами ОСОБА_10 шляхом обману не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки одразу, безпосередньо після передачі йому коштів, ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронного органу.
Також, у результаті злочинних дій ОСОБА_5 було заподіяно істотної шкоди державним інтересам, яка виразилися у підриві престижу і авторитету органів державної влади в особі органів внутрішніх справ.
Крім цього, ОСОБА_5, діючи умисно, у невстановлені слідством час, місце та спосіб, у невстановленої особи незаконно придбав суху подрібнену речовину рослинного походження коричнево-зеленого кольору, а також капсули «ПАРА-ТРАЛ» в кількості 30 шт., які впродовж невстановленого терміну незаконно зберігав та перевозив у власному автомобілі «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, без мети збуту. 23 листопада 2009 року під час обшуку у вказаному автомобілі ОСОБА_5 було виявлено та вилучено пакет із зазначеною речовиною рослинного походження, а також 30 капсул «ПАРА-ТРАЛ». Відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 129/5 від 22 грудня 2009 року, вилучена в автомобілі ОСОБА_5 речовина рослинного походження коричнево-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 3,79 г, а 30 капсул «ПАРА-ТРАЛ» - наркотичним засобом трамадолом, загальна маса якого складає 1,125 г.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, показавши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у його хресниці ОСОБА_9 був день народження. ЇЇ мати - ОСОБА_11 запросила його святкувати цей день народження 1 березня 2009 року. Однак, у подальшому, це святкування було перенесено на 3 березня 2009 року. Ранком цього дня він знаходився на своєму робочому місці. Приблизно о 10-ій годині до нього на роботу приїхав його кум - ОСОБА_12. О 12-ій годині він разом з ОСОБА_12 поїхали на житловий масив «Троєщина», а звідти, до магазину за продуктами харчування. Додому до ОСОБА_12 вони приїхали приблизно о 14-ій годині. У квартирі також знаходились ОСОБА_11, її донька ОСОБА_9 та ОСОБА_13 Через деякий час вони сіли за стіл та почали святкувати день народження його хресниці. Згодом, до них також приєдналися ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16. День народження вони святкували десь до 22-ої години, при цьому, з гостей ніхто не відлучався. Разом з тим, підсудний ОСОБА_4 на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився відповідати на питання.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що особи на прізвище ОСОБА_8 та ОСОБА_7 йому не знайомі. 3 березня 2009 року він проходив лікування у лікаря стоматолога, у якого в денний час був на прийомі приблизно півтори години, тому жодних незаконних дій по відношенню до ОСОБА_8 не вчиняв. Цього дня з ОСОБА_4 він не спілкувався, останнього він лише наглядно знає, як колегу по роботі. Крім того, у жовтні 2009 року його попрохали зустрітись з ОСОБА_10, оскільки в останнього виникли запитання з приводу притягнення до кримінальної відповідальності. Після цього, він неодноразово зустрічався з ОСОБА_10, у тому числі, останній декілька разів приїжджав до ТВМ-1 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Зі слів ОСОБА_10 йому стало відомо, що відносно нього у слідчого ОСОБА_9 перебуває порушена кримінальна справа за ст. 302 КК України. Після цього, він спілкувався з ОСОБА_9 про перспективи даної кримінальної справи, а потім звернувся за порадою до ОСОБА_17, як до досвідченого слідчого. При цьому, ОСОБА_17 він повідомив, що стосовно його знайомого порушено кримінальну справу і попрохав надати консультацію з приводу законних методів виходу з даної ситуації. Однак, він не повідомляв ОСОБА_17 у кого саме з слідчих у провадженні перебувала дана справа та відносного якої особи. Крім того, жодних обіцянок з приводу винагороди ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_17 він не давав. У подальшому, ОСОБА_17, на його прохання, надала шаблон клопотання про перебачу особи на поруки трудовому колективу. Також, йому стало відомо, що ОСОБА_10 бажає скористатись послугами адвоката. У зв'язку з цим, він 14 листопада 2009 року зустрівся з адвокатом ОСОБА_18, якого йому порекомендували. 19 листопада 2009 року він, попередньо домовившись, поблизу райвідділу міліції зустрівся з ОСОБА_10 щоб познайомити його з адвокатом ОСОБА_18 При цьому, він сів до автомобіля ОСОБА_10 та вони разом почали чекати на адвоката. У цей час ОСОБА_10 передав йому 8 000 дол. США, які він, у подальшому, мав передати адвокату ОСОБА_18 за його роботу, оскільки будь-якої домовленості з приводу отримання ним (ОСОБА_5) винагороди від ОСОБА_10 за його допомогу не було. Однак, до цього він не знав, що того дня гроші будуть передаватися адвокату. Після того, як він отримав гроші, його було затримано працівниками СБ України. Наркотичний засіб, що був у нього вилучений в автомобілі, йому не належить, а міг бути залишений невідомими чоловіками, яких він погодився підвезти. 30 капсул «ПАРА-ТРАЛ», на момент їх вилучення у нього, не були наркотичним засобом.
Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини, суд, провівши судове слідство та дослідивши докази у справі, вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, доведена.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, підтвердивши свої показання, дані під час досудового слідства, указав, що 3 березня 2009 року в обідню пору до нього на роботу, а саме на ринок, що поблизу станції метро «Мінська», підійшов ОСОБА_7 Останній запропонував передати йому (ОСОБА_8) в якості повернення боргу два поліетиленові пакетики з рослинною речовиною в яких, як він зрозумів зі слів ОСОБА_7, знаходилась наркотична речовина канабіс. У зв'язку з тим, що він не вживає наркотичних засобів, він відмовився взяти запропоновані ОСОБА_7 пакетики. Через деякий час, коли він збирався їхати додому, ОСОБА_7 попрохав підвезти і його. Оскільки будинок, де мешкав ОСОБА_7, знаходився поруч з його будинком, він погодився, і вони разом на автомобілі поїхали до будинку АДРЕСА_5. Під'їхавши до свого будинку, вони попрощалися і, у той час, коли він потиснув ОСОБА_7 руку, то відчув, що останній вклав до його долоні два поліетиленові пакетики з речовиною зеленого кольору. Зрозумівши, що в цих пакетиках може бути наркотична речовина, якою з ним раніше хотів розрахуватись ОСОБА_7, він викинув ці два пакетики в сміттєву урну поблизу під'їзду та зайшов до будинку. Згадавши, що йому потрібно зайти ще до магазину, він повернувся на вулицю. У цей час, з автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 до нього підішли двоє чоловіків, як йому тепер відомо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Останні, представилися працівниками міліції, наказали зайти до будинку та під руки завели його до дальнього кутку коридору. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, надівши йому на руки кайдани, почали обшукувати кишені, сумку. Не знайшовши нічого, ОСОБА_5 вийшов на подвір'я, а ОСОБА_4 залишився поряд з ним. Через незначний проміжок часу ОСОБА_5 повернувся та поклав йому (ОСОБА_8) до кишені куртки два поліетиленові пакетики, як він зрозумів, - це бути ті пакетики, що йому намагався передати ОСОБА_7 Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали його ображати, погрожувати ув'язненням, порушенням стосовного нього кримінальної справи. Потім ОСОБА_4 сказав про те, що зараз вони будуть викликати оперативну групу, однак у нього є певний час для того, щоб все вирішити на місці з ними. На їхню пропозицію, він відповів, що у нього вдома є 2 000 гривень, однак працівники міліції йому відповіли, що за таку суму грошей він з ними не домовиться, і їм потрібно 1 000 дол. США,. Зрозумівши, що іншого виходу у нього не має, він зателефонував своїй дружині та попрохав приїхати додому та винести гроші, а потім наказав віддати ще й 2 000 грн. При цьому, у той час коли він розмовляв по телефону з дружиною, ОСОБА_4 тримав слухавку та прислуховувався до розмови. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повели його до автомобіля «Nissan Note» та сіли до салону, чекаючи на дружину. Через деякий час приїхала його дружина - ОСОБА_19 Остання, піднявшись до квартири, принесла звідти гроші у сумі 1 000 дол. США та 2000 грн., які передала працівникам міліції у салоні автомобіля. Після цього, його дружина піднялася до квартири та чекала на його повернення. Потім, ОСОБА_4 зняв з нього кайдани, витягнув з кишені два поліетиленові пакетики та наказав іти додому, пригрозивши, що у разі, якщо він комусь розповість про ці обставини, то він знову підкине йому ці пакетики. У зв'язку з цим, він тривалий час не повідомляв про обставини вчиненого стосовно нього злочину. Крім того, свідок ОСОБА_8 вказав, що йому не було відомо, що саме знаходилось у двох поліетиленових пакетиках, а про те, що там перебував наркотичний засіб він лише здогадувався, оскільки так говорили ОСОБА_7 та працівники міліції ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Свої показання свідок ОСОБА_8 підтвердив і при проведенні очної ставки між ним та ОСОБА_5, вказавши, що саме ОСОБА_5 поклав до його кишені два поліетиленових пакетики з рослинною речовиною (а.с. 60-63 т. 5).
Під час проведення очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, останній, наполігши на своїх показаннях, зазначив, що при цих всіх обставинах саме ОСОБА_4 був більш активний, останній вимагав у нього кошти за «вирішення питань», надягав на нього кайдани, у свою чергу ОСОБА_5 у більшості стояв та слухав, киваючи головою (а.с. 64-67 т. 5).
Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що навесні 2009 року, точної дати вона не пам'ятає, у денний час до неї зателефонував її чоловік - ОСОБА_8 Останній попрохав її негайно повернутися додому та винести з квартири гроші у зв'язку з тим, що в нього великі проблеми. Чоловік їй також сказав винести 1 000 дол. США. Через деякий час, вона повернулася до будинку та зайшла до квартири, у цей час ОСОБА_8 знову їй зателефонував та наказав взяти з собою, крім 1 000 дол. США, ще й ті гроші, що були вдома у гривні на харчування. Вона, виконуючи вказівки чоловіка, взявши з собою 1 000 дол. США та кошти в гривні, вийшла на вулицю. Помітивши автомобіль «Nissan Note», яким користувалася їх сім'я, вона сіла до салону. В салоні автомобіля, крім ОСОБА_8, також знаходилося ще два чоловіки. Один з цих чоловіків запитав у неї про гроші й вона їх віддала. Після цього вона вийшла з автомобіля та пішла додому. Через деякий час до квартири повернуся ОСОБА_8 На її запитання з приводу того, що трапилося, останній нічого не розповідав.
З оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7, які останні давав під час досудового слідства і які було оголошено та досліджено у судовому засіданні, убачається, що взимку 2009 року його було затримано декількома працівниками міліції, серед яких був ОСОБА_4 оперуповноважений карного розшуку ТВМ-1 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Після складення відповідних документів, його було доставлено до відділення міліції. У кабінеті № 201, куди його завели, ОСОБА_4 пояснив, що зможе не порушити стосовно нього кримінальної справи, однак, взамін, він повинен буде збувати наркотичні засоби особам, яких, у подальшому, мав намір затримувати ОСОБА_4 та вимагати кошти за не притягнення їх до кримінальної відповідальності. Так, наприкінці зими 2009 року до нього додому на автомобілі «Chevrolet Aveo» приїхали ОСОБА_4 та ще один працівник міліції ОСОБА_5 Після цього, вони разом поїхали до ринку, що поблизу станції метро «Мінська». При цьому, ОСОБА_4 пояснив, що він йому зараз надасть два пакетики з наркотичним засобом, а він (ОСОБА_7) повинен буде передати їх заможній особі, яку потім можна буде затримати та отримати від неї кошти за не притягнення до кримінальної відповідальності. Повідомивши, що в нього є така особа, а саме ОСОБА_8, який працює на ринку та торгує взуттям, ОСОБА_4 передав йому два поліетиленові пакетики, у яких, як він зрозумів з їх слів, був наркотичний засіб. Після цього, він пішов на ринок, що поблизу станції метро «Мінська», до торгівельного місця ОСОБА_8 У подальшому, розмовляючи з ОСОБА_8, він запропонував йому, в якості повернення боргу, передати два поліетиленові пакетики з наркотичним засобом. ОСОБА_8 відмовився. Потім, на його прохання, ОСОБА_8 підвіз його до будинку, оскільки вони проживали поруч. Коли вони з ОСОБА_8 прощалися, то він передав йому ті два пакетики, що отримав від ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_8 зайшов до будинку, він пішов до автомобіля «Chevrolet Aveo», в якому були працівники міліції, та повідомив їх про те, що він виконав їхню вказівку та передав ОСОБА_8 два пакетики. Потім, він бачив, як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримали ОСОБА_8 (а.с. 177-182, 184-190 т. 1).
Під час проведення очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, останній дав аналогічні показання, зазначивши, що передав ОСОБА_8 два поліетиленові пакетики, однак скільки там було наркотичної речовини він не знає (а.с. 200-202 т. 1).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що він працює на посаді оперуповноваженого СБ України в м. Києві. На скільки він пам'ятає, то він входив до складу слідчо-оперативної групи по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_8 йому знайомий, оскільки до нього він підходив на виконання доручення слідчого прокуратури, зокрема, у слідчого була інформація стосовно додаткових можливих протиправних дій з боку працівників міліції. У зв'язку з цим, він повідомив ОСОБА_8 про можливість, у разі виявлення такого бажання, звернення до прокуратури з відповідною заявою стосовно дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 При цьому, він вказав, що зазначених осіб було затримано, тому він може не переживати за свою безпеку.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в стандартній коробочці з під сірників може поміститись приблизно 4,5 г. наркотичного засобу канабісу.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що у її знайомих подружжя ОСОБА_11 є донька, день народження якої 27 лютого. Однак, у зв'язку з тим, що цей день випав не на вихідний, святкування дня народження було перенесено на 1 березня 2009 року. У подальшому, подружжя ОСОБА_11 перенесли святкування цього дня народження на 3 березня 2009 року. Цього дня вона приїхала до ОСОБА_11 приблизно о 12-ій годині та допомагала готувати страви. Близько 14-ої години до ОСОБА_11 приїхали й інші гості, у тому числі й ОСОБА_4, який є хрещеним батьком їх доньки. Святкування продовжувалося приблизно до 23-ої години цього дня, після чого всі гості, у тому числі й вона, роз'їхалися по домівках.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_9, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження, показав, що на час тих подій він працював на посаді слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. У його провадженні перебувала кримінальна справа стосовно ОСОБА_10 за ст. 302 КК України. На скільки він пам'ятає, то ОСОБА_10 своєї винуватості у даному злочині не визнавав, останній, даючи показання, кожного разу повідомляв нову версію подій. Обвинувальний висновок у справі стосовно ОСОБА_10 складав не він, оскільки його було затримано. ОСОБА_17 та ОСОБА_5 він знає по роботі, будь-яких стосунків, окрім робочих, з ними не підтримував. У підпорядкуванні ОСОБА_5 він ніколи не був. Особисто до нього ОСОБА_5 чи ОСОБА_17 з приводу справи ОСОБА_10 не зверталися і розмов з приводу цього він не вів.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_17, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, показала, що на час тих подій вона працювала на посаді слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. З ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вона знайома по роботі. У її провадженні кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 302 КК України, не було. Так, восени 2009 року був випадок, коли до неї підійшов ОСОБА_5 та консультувався у теоретичних питаннях з приводу закриття справи, а саме, цікавився, чи можливо прийняти рішення про закриття справи з передачею особи на поруки. Вона надала ОСОБА_5 нормативні документи, та пояснила підстави закриття справи, передбачені законом. З приводу справи за обвинуваченням ОСОБА_10 та її вирішення на його користь вона ні з ким не розмовляла та не домовлялася про отримання грошей.
З оголошених та досліджених показань свідка ОСОБА_10, які він давав під час досудового слідства і які було оголошено та досліджено в судовому засіданні, убачається, що стосовно нього слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 було порушено кримінальну справу за ст. 302 КК України. У подальшому він, через своїх знайомих, з метою сприяння у вирішенні даного питання, 12 жовтня 2009 року зателефонував ОСОБА_5 та домовився з ним про зустріч. Цього ж дня приблизно о 14-ій годині, зустрівшись з ОСОБА_5, він розповів останньому про порушену щодо нього кримінальну справу та попрохав допомоги у вирішенні цього питання. У свою чергу, ОСОБА_5 йому відповів, що зможе допомогти, оскільки ОСОБА_9 колись працював у його підпорядкуванні, однак вирішення цього питання не буде безкоштовно. 15 жовтня 2009 року, попередньо здзвонившись, він знову зустрівся з ОСОБА_5 Останній повідомив, що вирішення питання про закриття справи буде коштувати 10 000 дол. США. Наступного дня він знову зустрівся з ОСОБА_5, з яким розмовляли з приводу суми «винагороди» та обставин закриття справи. Потім, 21 жовтня 2009 року він знову зустрівся з ОСОБА_5 Останній пояснив, що порушену стосовно нього (ОСОБА_10.) справу закрити неможливо, однак можна направити справу до суду не з обвинувальним висновком, а з постановою про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки. Також, ОСОБА_5 вказав на необхідність підготовки відповідних документів, зокрема, характеристики з місця роботи, клопотання трудового колективу та саме клопотання про передачу особи на поруки. У подальшому, зазначені документи, а також копія свідоцтва про народження дитини, ним були підготовлені та передані ОСОБА_5 18 листопада 2009 року йому зателефонував ОСОБА_5 та наказав приїхати наступного дня до відділення міліції з коштами у розмірі 8 000 дол. США. Стосовно цієї розмови були повідомленні працівники СБ України, які 19 листопада 2009 року в присутності понятих вручили йому 8 000 дол. США. Після цього, він поїхав до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де йому було назначено зустріч ОСОБА_5 Приблизно о 15-ій годині з райуправління вийшов ОСОБА_5 та сів до його автомобіля. На запитання останнього, він повідомив, що привіз з собою гроші і вони знаходяться в «бардачку» автомобіля. Після цього, ОСОБА_5 відчинив це відділення в автомобілі, взяв звідти гроші та поклав їх собі до кишені куртки. Одразу ж після цього, ОСОБА_5 було затримано працівниками СБ України. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_5 наказав йому не розмовляти зі слідчим ОСОБА_9 з приводу грошей (а.с. 1-8, 9-12, т. 4).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що у вересні 2009 року до СБ України звернувся громадянин ОСОБА_10 з приводу вимагання у нього хабара працівником Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 На скільки він пам'ятає, то на підставі цієї заяви була заведена оперативно-розшукова справа. У подальшому, ОСОБА_10 у присутності понятих було вручено кошти у сумі 8 000 дол. США для передачі ОСОБА_5 Крім того, ним особисто за дорученням слідчого у присутності понятих та ОСОБА_5 проводився обшук належного ОСОБА_5 автомобіля марки «Chevrolet Aveo». Під час зазначеного огляду з автомобіля було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження та кілька десятків капсул «ПАРА-ТРАЛ».
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що у 2009 році він працював на посаді начальника СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 19 листопада 2009 року, як у подальшому йому стало відомо, працівниками СБ України було затримано працівника Оболонського РУ ГУ МВС України ОСОБА_5 за отримання хабара стосовно кримінальної справи щодо ОСОБА_10, яка перебувала у провадженні слідчого ОСОБА_9 Йому, як начальнику слідчого відділу, було відомо про те, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 302 КК України, перебуває в провадженні слідчого ОСОБА_9 Будь-яких вказівок з приводу даної справи ним не надавались.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 він не знає та з ними не спілкувався.
Відповідно до протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 19 листопада 2009 року працівниками СБ України в присутності понятих та за участю спеціаліста було оглянуто кошти у сумі 8 000 дол. США (80 купюр по 100 дол.) із зазначенням в протоколі серії та номеру кожної купюри. Також, під час огляду на копіювальному апараті виготовлено копії всіх купюр, на яких проставлено підписи понятих. Лицеві сторони купюр НН 16584775 А, НН 16584774 А, було помічено спеціалістом шляхом нанесення напису «ХАБАР СБУ». Крім того, всі купюри були помічені спеціальним невидимим люмінесцентним барвником «Промінь-1». У подальшому, зазначені кошти було вручено ОСОБА_10 (а.с. 146-168 т. 4).
З протоколу про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів - застосування спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації - «Гудзик» від 19 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_10 передав ОСОБА_5 кошти у сумі 8 000 дол. США за вирішення питання щодо направлення справи стосовно ОСОБА_10 до суду з постановою про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки (а.с. 143-145 т. 4).
Згідно з протоколом огляду від 19 листопада 2009 року, співробітниками ГУБКОЗ СБ України було затримано ОСОБА_5 Під час огляду затриманого ОСОБА_5 в присутності понятих було виявлено кошти, а саме 80 купюр номіналом по 100 дол. США з серійними номерами, які повністю співпали з серіями та номерами купюр, що були вручені ОСОБА_10 Крім того, спеціалістом ОСОБА_23 за допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання було встановлено, що на купюрах НН 16584775 А, НН 16584774 А містить напис «ХАБАР СБУ», що випромінюється синім світлом. Також, за допомогою ватного тампону, спеціалістом ОСОБА_23 було зроблено змиви з долонь ОСОБА_5 та з правої кишені куртки, в яку був одягнений останній (а.с. 169-172 т. 4).
З висновку судово-хімічної експертизи від 9 грудня 2009 року № 130/5 вбачається, що на наданих на дослідження купюрах номіналом по 100 дол. США у кількості 80 штук, які були вилучені під час огляду 19 листопада 2009 року в ОСОБА_5, є частини спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову приналежність з речовиною, якою було помічено купюри, вручені ОСОБА_10 19 листопада 2009 року. Крім того, на наданих на дослідження змивів з правої кишені куртки ОСОБА_5 також виявлено частини спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову приналежність з речовиною, якою було помічено купюри, вручені ОСОБА_10 19 листопада 2009 року (а.с. 89-93 т. 5).
Зазначені кошти у сумі 8 000 дол. США (80 купюр номіналом по 100 дол. США) було визнано речовими доказами по справі та передано на відповідальне зберігання до фінансово-економічного Управління СБ України (а.с. 91-92 т. 7).
З оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_24, які вона давала під час досудового слідства і які було оголошено та досліджено у судовому засіданні, вбачається, що наприкінці осені 2009 року вона та її подруга ОСОБА_25 проходили повз Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки останнє знаходиться поруч з гуртожитком, де вони проживали. У цей час до них, представившись працівниками СБ України, звернулися двоє молодих чоловіків та запросили бути понятими під час обшуку автомобіля. Вони погодилися, і всі разом підійшли до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», що знаходилось поруч з відділенням міліції. Під час обшуку працівники СБ України в багажному відсіку транспортного засобу в коробці з взуттям знайшли поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження, а в салоні автомобіля пігулки. Як пояснив власник транспортного засобу, цей пакетик з речовиною рослинного походження йому не належить і скоріш за все його залишили двоє невідомих чоловіків, яких він підвозив. Після проведення обшуку, ними було підписано відповідний протокол та упаковані речі, що були вилучені (а.с. 37-39 т. 5).
З оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25, які вона давала під час досудового слідства і які було оголошено та досліджено в судовому засіданні, вбачається, що наприкінці осені 2009 року у другій половині дня вона та її подруга ОСОБА_24 поверталися до гуртожитку, де проживають. У цей час до них звернулися двоє молодих чоловіків, останні, представившись працівниками СБ України, запросили бути понятими під час обшуку автомобіля. Зазначений транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo» знаходився поруч з відділенням міліції. На скільки вона пам'ятає, то зазначений автомобіль відчиняв власник, як їм потім стало відомо працівник Оболонського районного управління міліції. Під час обшуку працівники СБ України в багажному відсіку транспортного засобу знайшли поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження, а в салоні автомобіля пігулки. Як пояснив власник транспортного засобу, зазначені пігулки належать йому і він їх вживає (а.с. 34-36 т. 5).
Відповідно до висновку судово-хімічної експертизи від 22 грудня 2009 року №129/5, надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження коричнево-зеленого кольору, що була вилучена під час огляду належного ОСОБА_5 автомобіля марки «Chevrolet Aveo», є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 3,79г. Надані на дослідження 30 капсул зелено-білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб трамадол, обіг якого обмежено. Маса трамадолу в 30 капсулах складає 1,1250г. (а.с. 125-128 т. 5).
Зазначені наркотичні речовини визнано речовими доказами та приєднано до справи (а.с. 96 т. 7).
Оцінюючи показання у судовому засіданні підсудного ОСОБА_4 про те, що 3 березня 2009 року він, разом подружжям ОСОБА_11 та ОСОБА_13, ОСОБА_15 та своєю сестрою ОСОБА_16 святкував день народження своєї хресниці ОСОБА_9, у зв'язку з цим не міг вчиняти злочини, суд вважає, що такі показання були дані з наміром уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Аналізуючи зібрані по справі докази, зокрема, показання свідків, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинів, а саме зловживання владою з корисливих мотивів та отримання хабара від ОСОБА_8 Так, будучи допитаним, як під час досудового слідства так і в судовому засіданні ОСОБА_8 детально та послідовно ствердив, що саме 3 березня 2009 року в обідню пору до нього на роботу підійшов ОСОБА_7 Останній запропонував взяти у нього в якості повернення боргу два поліетиленові пакетики з наркотичною речовиною. У подальшому, ОСОБА_7 все ж таки передав йому ці пакетики, однак він їх викинув. Після цього, з автомобіля «Chevrolet Aveo» до нього підішли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Останні, надівши йому на руки кайдани, почали обшукувати кишені, сумку. Не знайшовши нічого, ОСОБА_5 поклав йому до кишені куртки два поліетиленові пакетики, які йому намагався передати ОСОБА_7 Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали йому погрожувати ув'язненням, порушенням стосовного нього кримінальної справи, а потім запропонували вирішення даного питання за грошову винагороду. Зрозумівши, що іншого виходу у нього не має, він зателефонував своїй дружині, яка, згодом, принесла гроші у сумі 1 000 дол. США та 2000 грн. та передала їх ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Ці показання свідка ОСОБА_8 суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки вони повністю підтверджуються й іншими доказами по справі, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_7 стосовно примушування його працівниками міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до незаконних дій, які, в подальшому, призвели до затримання цими працівниками міліції ОСОБА_8, свідка ОСОБА_19 про передачу нею за проханням свого чоловіка 3 березня 2009 року незнайомим особам грошей у сумі 1 000 дол. США та 2 000 грн.
Крім того, повідомлені ОСОБА_8 обставини його затримання працівниками міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5 та вимагання у нього коштів, на думку суду, могли бути відомі лише тій особі, що була учасником тих подій.
При цьому, підстав для обмови свідком ОСОБА_8 підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено
З урахуванням наведених доказів, суд вважає, що показання підсудного ОСОБА_5 та надана медична документація про відвідування ним 3 березня 2009 року стоматолога, ніяким чином не спростовує вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів саме цього дня. Крім того, з талону про відвідування стоматолога вбачається, що ОСОБА_5 знаходився у лікаря лише півтори години.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_13 про перебування ОСОБА_4 у денний час саме 3 березня 2009 року на дні народжені. При цьому, суд зважає на те, що ОСОБА_13, будучи подругою ОСОБА_11 - куми ОСОБА_4, даючи показання у судовому засіданні, намагалася допомогти останньому уникнути відповідальності за вчинене, адже показання ОСОБА_13 не відповідають встановленим обставинам справи, та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Крім того, зазначений свідок, незважаючи на наведення нею детальних обставин п'ятирічної давнини (3 березня 2009 року) щодо святкування дня народження дитини, так і не змогла пояснити та згадати святкування цього ж дня народження, як до, так і після 2009 року.
Також, оцінюючи у судовому засіданні показання підсудного ОСОБА_5 стосовно невизнання вини по епізодам зловживання владою з метою отримання грошей від ОСОБА_10 та незаконного зберігання наркотичних засобів, суд вважає, що така позиція підсудного направлена на уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинене. Зазначена позиція ОСОБА_5, на думку суду, повністю спростовується показаннями ОСОБА_9 та ОСОБА_17, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, про те, що ОСОБА_5 не звертався до них з приводу можливості вирішення кримінальної справи щодо ОСОБА_10, показаннями свідка ОСОБА_10 стосовно передачі ним ОСОБА_5 грошей у сумі 8 000 дол. США за вирішення питання з приводу порушеної стосовного нього кримінальної справи, показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що особи на прізвища ОСОБА_5 та ОСОБА_10 йому не знайомі, показаннями свідка ОСОБА_21 щодо звернення ОСОБА_10 до СБ України з відповідною заявою та проведення, у подальшому, заходів, направлених на викриття незаконної діяльності ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 про вилучення з належного ОСОБА_5 автомобіля «Chevrolet Aveo» наркотичних засобів, протоколом про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів - застосування спеціального технічного засобу зняття аудіо-відео інформації - «Гудзик» від 19 листопада 2009 року, протоколом огляду, маркування та вручення коштів, висновками судово-хімічних експертиз.
Зважаючи на встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинів, зокрема, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно передачі ОСОБА_7 речовини рослинного походження, примушування останнього до передачі цієї речовини ОСОБА_8, а в подальшому, затримання ОСОБА_8 й підкидання йому пакетиків з речовиною рослинного походження, вимагання та отримання хабара, свідчать про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою отримання хабара, зловживали наданою їм владою з корисливих мотивів, а саме штучно створювали умови затримання ОСОБА_8 для досягнення своєї мети, пов'язаної з отримання хабара.
Крім того, на думку суду, дії ОСОБА_5, який з метою шахрайського заволодіння, використовував надані йому повноваження та можливості працівника правоохоронного органу, свідчать про зловживання наданою йому владою з корисливих мотивів.
Тому, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виразилися у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 364 КК України.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виразилися в одержанні службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої йому влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням хабара, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону № 2341-III від 5 квітня 2001 року.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_5 по епізоду шахрайського заволодіння належними ОСОБА_10 коштами було кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто як закінчений злочин.
Однак, із зазначеною кваліфікацією суд не може погодитись виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину.
Натомість, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5, заволодівши шахрайським шляхом коштами ОСОБА_10 у сумі 8 000 дол. США, одразу ж був затриманим співробітниками СБ України, тобто ОСОБА_5 не обернув на свою користь чуже майно та не мав такої можливості, що є обов'язковою ознакою корисливого злочину.
Таким чином суд, зважаючи на встановлені судом обставини, вважає, що ОСОБА_5, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Тому, його дії суд кваліфікує як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що могло завдати значної шкоди потерпілому, тобто за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у тому, що вони приблизно 3 березня 2009 року в денний час, знаходячись поблизу ринку, що неподалік станції Київського метрополітену «Мінська», в автомобілі марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, діючи в групі, за попередньою змовою між собою, з єдиним умислом щодо збуту наркотичних засобів, які вони з метою збуту придбали і зберігали в невстановлений слідством час та за невстановлених слідством обставин у невстановленої слідством особи, незаконно збули ОСОБА_7 для подальшої передачі його знайомому ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), упакований в два поліетиленові пакети, загальною масою близько 8-10 г. Ці дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, аналізуючи зібрані по справі докази, суд проходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити своєї невинуватості у вчинені злочину, усі сумніви щодо доведеності вини, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Так, відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року, з подальшими змінами, «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», виправдувальний вирок постановляється за відсутністю в діянні підсудного складу злочину., коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним
вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним.
Зокрема, об'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а предметом цього злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. Об'єктивна сторона цього злочину полягає в незаконному виробництві, виготовлені, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні, незаконному збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Обвинувачуючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, орган досудового слідства послався на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_19 та ОСОБА_6
Однак, зазначені докази, якими орган досудового слідства обґрунтовував вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 даного злочину, вказують на відсутність у діях підсудних таких обов'язкових складових злочину, як об'єкт та об'єктивна сторона.
Так, аналізуючи показання свідка ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що останній, отримуючи від працівників міліції два пакетики з речовиною рослинного походження, знав про знаходження у них саме наркотичного засобу і саме канабісу лише зі слів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_7, як слідує з його показань, зазначені пакетики не розкривав і речовину не оглядав. Свідок ОСОБА_8, якому потім ОСОБА_7 намагався передати два поліетиленові пакетики, також вважав, що в них знаходиться канабіс, однак про це йому було відомо лише зі слів ОСОБА_7, який намагався у такий спосіб повернути борг, та працівників міліції ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які після невдалої спроби ОСОБА_7 передати пакетики ОСОБА_8, поклали їх йому до кишені. Також як і ОСОБА_7, ОСОБА_8, тримаючи в руках зазначені пакетики декілька секунд, їх не розкривав і речовину не оглядав.
Крім того, під час досудового слідства два поліетиленові пакетики з речовиною рослинного походження не були встановлені, з метою виявлення у ній наркотичних, чи інших речовин, їх кількості, судово-хімічну експертизу не було проведено, зазначена речовина рослинного походження не визнана по справі речовим доказом.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказав лише стосовно приблизної кількості наркотичного засобу канабісу, що може поміститись до коробочки з під сірників.
Таким чином, з урахуванням того, що по справі відсутній об'єкт (предмет) злочину, а в зв'язку з цим і об'єктивна його сторона, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з чим вони підлягають виправданню за відсутністю в діях підсудних складу даного злочину.
Також, органами досудового слідства дії ОСОБА_5 по епізоду незаконного придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, а саме особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, масою 3,79 г та 30 капсул «ПАРА-ТРАЛ» - наркотичного засобу трамадолу, загальною масою 1,125 г., без мети збуту, кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.
Однак, із зазначеною кваліфікацією суд не може погодитись у зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку стосовно відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тому дії підсудного по цьому епізоду суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винних.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, при обранні підсудному ОСОБА_4 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що підсудний вперше судиться, працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Також, при обранні підсудному ОСОБА_5 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що підсудний вперше судиться, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі,
При цьому, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винних, суд вважає, що перевихо вання та виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, однак, можуть бути досягнуті при призначенні покарання в не в максимальних межах санкції частин статей, що інкриміновані підсудним. Також, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскації майна.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили інкриміновані їм злочини, використовуючи своє спеціальне звання - капітан міліції, на підставі ст. 54 КК України суд приходить до висновку про необхідність позбавити підсудних цього спеціального звання - капітан міліції.
На думку суду, дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.
Суд не знаходить підстав для застосування до підсудних ст. 75 КК України, оскільки вважає, що обсяг та характер вчинюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дій свідчить про неможливість їх виправлення у разі звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Не встановлено судом і декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати, які б підлягали стягненню з підсудних, відсутні.
Вирішуючи питання про речові докази, суд ураховує вимоги ст. 81 КПК України 1960 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України, та призначити покарання:
за ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та на підставі ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - капітан міліції;
за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону № 2341-III від 5 квітня 2001 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та на підставі ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - капітан міліції.
ОСОБА_4 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 307 КК України визнати невинним та виправдати за відсутністю в діянні складу злочину.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання:
за ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та на підставі ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - капітан міліції;
за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону № 2341-III від 5 квітня 2001 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та на підставі ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - капітан міліції.
ОСОБА_5 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 307 КК України визнати невинним та виправдати за відсутністю в діянні складу злочину.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, змінити на утримання під вартою, взявши їх під варту з-залу суду.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 22 серпня 2013 року, зарахувавши у строк відбуття покарання, строк перебування під вартою ОСОБА_4 з 24 лютого 2010 року по 22 серпня 2011 року.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 22 серпня 2013 року, зарахувавши у строк відбуття покарання, строк перебування під вартою ОСОБА_5 з 19 листопада 2009 року по 4 грудня 2009 року.
Речові докази по справі: кошти у сумі 8 000 дол. США, що передані на зберігання до фінансово-економічного управління СБ України (а.с. 91-92 т. 7), - повернути фінансово-економічного відділу Управління Служби безпеки України;
документи щодо передачі ОСОБА_10 на поруки трудовому колективу, що зберігаються при матеріалах справи (а.с. 63-66 т. 4, а.с. 107-109 т. 5, а.с. 89-90 т. 7), - залишити при матеріалах справи;
світлокопії матеріалів кримінальної справи №05-17275 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, що зберігаються при матеріалах справи (а.с. 166-186 т. 5), - залишити при матеріалах справи;
лазерні диски у кількості 8 штук з результатами фіксації розмов, отримані з СБ України, що зберігаються в камері речових доказів СВ прокуратури м. Києва (а.с. 89-90), - зберігати при матеріалах справи;
наркотичний засіб канабіс та 30 капсул «ПАРА ТРАЛ», що зберігаються в камері речових доказів СВ прокуратури м. Києва (а.с. 96 т. 7), - знищити;
мобільний телефон «Nokia 6300» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Life», що передано на зберігання ОСОБА_5 (а.с. 74 т. 7), - конфісковувати з доход держави;
посвідчення НОМЕР_5 співробітника міліції на ім'я ОСОБА_4, що зберігається в камері речових доказів СВ прокуратури м. Києва (а.с. 149-150 т. 1), - передати Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, у той же строк, з моменту отримання копії вироку.
Суддя