Справа № 755/3486/13-ц
"18" травня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Вернидубова Я.І.
при секретарі Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича,-
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, мотивуючи скаргу тим, що у провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна С.В. знаходяться два виконавчих листи від 08.08.2001 р. на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по адміністративній справі № 2а-935/1/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок пенсії. Виконавче провадження виконавцем було відкрито 03.01.2012 р. (ВП №31044582, ВП № 3104447), хоча заяви ОСОБА_1 були подані ще 28.11.2011 року. Тому він звернувся до суду зі скаргою та просить суд визнати дії старшого державного виконавця Мурихіна С.В., щодо закінчення виконавчого провадження неправомірними та зобов'язати усунути допущені порушення та виконати рішення суду.
Скаржник в судове засіданні подав заяву, в якій просить суд скаргу задовольнити та розглянути справу у його відсутність.
Представник суб'єкта оскарження в судове засіданні не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28.11.2011 року було подано заяву до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, проте лише 03.01.2012 р. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. було винесено постанови ВП № 31044582, № 31044571 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів № 2а-935/1/09, виданих 08.08.2011 р. Дніпровським районним судом м. Києва (а.с.9-10, 12-13).
13.12.2012 р. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. було винесено постанови ВП № 31044582, № 31044571 про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів № 2а-935/1/09, виданих 08.08.2011 р. Дніпровським районним судом м. Києва (а.с.15-16, 18-19).
Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно із ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у
виконавчому документі.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення
немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства,
установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як передбачено у п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України «Про виконавчу службу»зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження»можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» саме державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 18 цього Закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави зобов'язувати державного виконавця Мурихіна С.В. усунути допущені порушення та виконати рішення суду згідно з виконавчими листами від 08.08.2011 року, оскільки суд не вправі зобов'язувати державного виконавця до вчинення дій, які визначені Законом України «Про виконавче провадження»та можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Така позиція міститься також і у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,11,19, 25,26,30,31,82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 368,383,384,385,386,387 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича- задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича неправомірними.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя