Справа № 755/6053/13-ц
(заочне)
"11" червня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Вернидубова Я.І.
при секретарі Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме автомобіля Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, посилаючись на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2012 року вирішено поділити майно подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_1 із спільного майна подружжя та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, машиномісце НОМЕР_2 в підземному автопаркінгу, що розташований в м. Києві по бульвару Верховної Ради, 21-Б, автомобіль Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на відповідача ОСОБА_2, яка у добровільному порядку відмовляється передати автомобіль.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилась, повідомлена належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2012 року вирішено поділити майно подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_1 із спільного майна подружжя та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, машиномісце НОМЕР_2 в підземному автопаркінгу, що розташований в м. Києві по бульвару Верховної Ради, 21-Б, автомобіль Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.7-9).
25.12.2012 року ухвалою Колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва зазначене рішення залишено без змін(а.с.4-6).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 (а.с.13).
Позивач ОСОБА_1 звертався до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції з заявою з метою примусового витребування належного йому майна від відповідача ОСОБА_2 на що отримав відмову (а.с.10).
29.01.2013 року постановою головного державного виконавця Буянова І.В. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4404/11 від 21.01.2013 року у зв'язку з тим, що у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання, передбачені ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.11).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Згідно із ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1311,30 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 57, 58, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 328, 387 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння- задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_2 автомобіль Mitsubishi Grandis, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1311,30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.