Провадження по справі № 1-кп/260/196/2013
15 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Шестопалової Я.В.
при секретарі: Колесник А.О.
за участю:
прокурора: Козуб Г.С.
обвинуваченого: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
представника потерпілого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження № 12012050850000398 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Приморсько - Ахтарськ Краснодарського краю, громадянина України, не одруженого, не працює, пенсіонера, інваліда 2 групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 23.06.1980 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст. 101 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі;
2) 05.08.1985р. Мар»їнським районним судом Донецької області за ст.ст.188-1 ч.2, 229-6 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 14.02.2006 р. Ленінським районним судом м. Донецька за ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі; постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 17.02.2011р. умовно - достроково звільнений на не відбутий строк 2 роки 7 місяців 13 днів.
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 185 ч. 1, 15 ч. 2 КК України, -
17 грудня 2012 року приблизно о 18.00 годин, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні ТЦ «Обжора», розташованному по пр.Ленінському, 11 «б» в Ленінському районі м. Донецька, маючи умисел на таємне викрадання чужого майна, шляхом вільного доступу скоїв замах на таємне викрадання майна ТЦ «Обжора», а саме:
- кофе «карт нуар», в кількості 3 упаковок, вага кожної складає 47,5г, вартість кожної складає 37 гривень 80 копійок на загальну суму 113 гривень, 40 копійок;
- цукор, вагою 6,8 кг, вартістю 35 гривень 78 копійок;
- картопля вагою 1,2 кг, вартістю 10 гривень 37 копійок;
- соус «кальве» у кількості 3 штук, вартість однієї складає 9,99 гривень, на загальну суму 29 гривень 97 копійок;
- часник, вагою 0,13 кг, вартістю 3,72 гривень;
- буряк, вагою 0,19кг, вартістю 0,57 гривень;
- морква, вагою 0,38 кг, вартістю 1,40 гривень;
- банан, 0,18 кг, вартістю 2,48 гривень;
- горох, вартістю 6,42 гривень;
- лимон, вагою 0,12 кг, вартістю 2,04 гривень, а всього на загальну суму 206 гривень 15 копійок.
Зазначене майно ОСОБА_1 склав у продуктовий візок та спробував покинути торгівельний зал, однак довести свій злочиний намір до кінця не зміг з причин, незалежащих від його волі, так як при виході з касової зони був затриман робітниками охорони.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна та виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте з причин не залежних від його волі не довів до кінця, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.1 КК України.
09 квітня 2013 року між представником потерпілої юридичної особи ТОВ «ТС Обжора» ОСОБА_4, та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності захисника ОСОБА_2 укладена угода про примирення, яка спрямована до суду для затвердження.
Згідно умов угоди про примирення, укладеної між представником потерпілої юридичної особи ТОВ «ТС Обжора» ОСОБА_4, (адреса проживання АДРЕСА_2) у кримінальному провадженні № 12012050850000398 з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 (адреса проживання АДРЕСА_1) з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України в приміщенні ЮК Ленінського району м. Донецька, за адресою: м. Донецьк, вул. Аксакова 56, сторони погодились про те, що ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у тому, що він 17 грудня 2012 року приблизно о 18.00 годин, знаходячись у приміщенні ТЦ «Обжора», розташованному по пр.Ленінському, 11 «б» в Ленінському районі м. Донецька, маючи умисел на таємне викрадання чужого майна, шляхом вільного доступу скоїв замах на таємне викрадання майна ТЦ «Обжора», а саме:
- кофе «карт нуар», в кількості 3 упаковок, вага кожної складає 47,5г, вартість кожної складає 37 гривень 80 копійок на загальну суму 113 гривень, 40 копійок;
- цукор, вагою 6,8 кг, вартістю 35 гривень 78 копійок;
- картопля вагою 1,2 кг, вартістю 10 гривень 37 копійок;
- соус «кальве» у кількості 3 штук, вартість однієї складає 9,99 гривень, на загальну суму 29 гривень 97 копійок;
- часник, вагою 0,13 кг, вартістю 3,72 гривень;
- буряк, вагою 0,19кг, вартістю 0,57 гривень;
- морква, вагою 0,38 кг, вартістю 1,40 гривень;
- банан, 0,18 кг, вартістю 2,48 гривень;
- горох, вартістю 6,42 гривень;
- лимон, вагою 0,12 кг, вартістю 2,04 гривень, а всього на загальну суму 206 гривень 15 копійок.
Зазначене майно ОСОБА_1 склав у продуктовий візок та спробував покинути торгівельний зал, однак довести свій злочиний намір до кінця не зміг з причин, незалежащих від його волі, так як при виході з касової зони був затриман робітниками охорони. Тобто, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст.ст. 185 ч. 1, 15 ч.2 КК України.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, а також ОСОБА_1 зобов'язується в строк до 05 травня 2013 року вибачитися за вчинене кримінальне правопорушення перед представником потерпілої юридичної особи ТОВ «ТС Обжора» ОСОБА_4.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про примирення від 09.04.2013 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 185 ч.1, 15 ч.2 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтвердила суду, що угода про примирення укладена її підзахисним добровільно, не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також погодилась із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_1 за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян погодилась. Просила суд затвердити угоду при примирення від 09.04.2013 року укладену між представником потерпілої юридичної особи ТОВ ТС «Обжора» та обвинуваченим ОСОБА_1
У судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_3 підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про примирення від 09.04.2013 року.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника, представника потерпілої юридичної особи, дослідивши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про примирення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, які обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1, ст. 15 ч.2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про примирення міри покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривен, сторонами враховано особу обвинуваченого, який раніше засуджений, має середньо - технічну освіту, не працює, є інвалідом 2 групи, за місцем проживання характеризується негативно, знаходиться на обліку у лікаря - психіатра, на обліку у лікаря - нарколога не знаходиться, та обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 якими є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.
Крім того, судом встановлено, що угода про примирення від 09 квітня 2013 року укладена між представником потерпілого та обвинуваченим відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє свої права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом також встановлено, що укладання угоди про примирення між потерпілою стороною та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між представником потерпілої юридичної особи ТОВ «ТС «Обжора» ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення обвинуваченому за кримінальне правопорушення викладене у даному вироку суду узгодженої міри покарання.
Разом із тим, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 17.02.2011р. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 14.02.2006 року за ст. 121 ч. 2 УК України, яким його засуджено до 8 років позбавлення волі на не відбутий строк 2 роки 7 місяців 13 днів.
Відповідно до частини 4 статті 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Згідно із ч 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України от 24.10.2003, № 7 у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75 КК, та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Оскільки, кримінальне правопорушення викладене у даному вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 скоїв 17.12.2012року, тобто у період невідбутої частини покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому остаточного покарання за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до призначеного судом покарання у вигляді штрафу не відбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 14.02.2006 року за ст. 121 ч. 2 УК України у вигляді 2 років 7 місяців 13 днів.
Речові докази - продукти харчування: кофе «карт нуар», в кількості 3 упаковок, вага кожної складає 47,5г; цукор, вагою 6,8 кг; картопля вагою 1,2 кг; соус «кальве» у кількості 3 штук; часник, вагою 0,13 кг; буряк, вагою 0,19кг; морква, вагою 0,38 кг, вартістю 1,40 гривень; банан, 0,18 кг; горох; лимон, вагою 0,12 кг - передані під охоронну розписку співробітнику ТОВ «ТС ОБЖОРА» ОСОБА_5 - передати за належністю власнику - ТОВ «ТМ ОБЖОРА».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 09 квітня 2013 року укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012050850000398 між представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 14.02.2006 року за ст. 121 ч. 2 УК України у вигляді 2 років 7 місяців 13 днів до покарання за даним вироком суду, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців 13 (тринадцять) днів позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства і штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, які підлягають виконанню самостійно.
Обрати ОСОБА_1 до набрання даним вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов,язання та зобов,язати не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду, після набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід на тримання під вартою у Донецькому СІЗО УДПтСУ України в Донецькій області, строк покарання у вигляді позбавлення волі відраховувати з моменту взяття під варту.
Речові докази - продукти харчування: кофе «карт нуар», в кількості 3 упаковок, вага кожної складає 47,5г; цукор, вагою 6,8 кг; картопля вагою 1,2 кг; соус «кальве» у кількості 3 штук; часник, вагою 0,13 кг; буряк, вагою 0,19кг; морква, вагою 0,38 кг, вартістю 1,40 гривень; банан, 0,18 кг; горох; лимон, вагою 0,12 кг - передані під охоронну розписку співробітнику ТОВ «ТС ОБЖОРА» ОСОБА_5 - передати за належністю власнику - ТОВ «ТМ ОБЖОРА».
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного суду
м. Донецька Я.В. Шестопалова