печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11276/13-ц
Категорія 33
29 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,
при секретарі:Гурніку А.І.,
за участю:
представника позивача:Нижник М.М.,
представника відповідача:ОСОБА_3,
представника третьої особи:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс» (далі - позивач, ПрАТ «СК «Мега-Поліс») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача частину суми фактичних витрат в розмірі 4 356,63 грн. та 229,40 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.09.2011 року між ПрАТ «СК «Мега-Поліс» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5318-10, згідно якого було застраховано автомобіль «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить Страхувальнику на праві приватної власності. 30.09.2011 року на адресу позивача надійшло повідомлення від ОСОБА_7, яка керувала автомобілем на підставі довіреності, про настання страхової події внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, становить 8 996,17 грн. Постановою суду винною у вчинені дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_4 На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 5318-10 позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 12 802,80 грн. та оплатив вартість послуг автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 550,00 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «СК «Українська страхова група», позивач звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування та 22.03.2012 року ПАТ «СК «Українська страхова група» виплатило позивачеві суму страхового відшкодування в розмірі 8 486,17 грн., що не покриває розмір фактичних витрат позивача. 01.02.2012 року відповідач сплатив франшизу в розмірі 510,00 грн. 11.04.2012 року позивач направив відповідачу лист-претензію на різницю у виплаті, яку було отримано 17.04.2012 року, однак станом на 23.05.2013 року відповідач виплату не здійснив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 356,63 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до ОСОБА_4 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу та справу призначено до судового розгляду.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2013 року, відповідно до ч. 2 ст. 35 ЦПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - третя особа, ПАТ «СК «Українська страхова група»).
22.07.2013 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи в яких вона зазначила, що виплатила позивачу в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 8 996,17 грн., розраховану з урахуванням зносу.
29.07.2013 року на адресу суду надійшли письмові заперечення представника відповідача в яких останній просив в позові відмовити, оскільки позивач безпідставно намагається стягнути з нього суму в розмірі 4 666,63 грн., оскільки, по-перше, позивач, уклавши договір добровільного страхування наземного транспорту № 5318-10, погодився на додатковий ризик при настанні страхового відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу на замінювані деталі, вартість реального збитку становить 8 996,17 грн., вказана сума позивачеві виплачена ПАТ «СК «Українська страхова група»; по-друге, автотоварознавче дослідження здійснювалось на замовлення ПАТ «СК «Українська страхова група», отже, витрати на його оплату несе третя особа; по-третє, позивач також просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 110,00 грн. за одержання довідки в органах МВС України, проте, такі довідки надаються страховикам на їх запит безоплатно.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених в позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували, зазначивши, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Українська страхова група», то вся заподіяна шкода повинна бути відшкодовані третьою особою.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлений належним чином, в письмовій заяві від 18.07.2013 року просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 16.09.2011 року між ПрАТ «СК «Мега-Поліс» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5318-10, згідно умов якого у період з 17.09.2011 року по 16.09.2012 року забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1.
28.09.2011 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_6, яким керувала на підставі довіреності від 27.08.2011 року ОСОБА_7, та автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, яким керувала ОСОБА_4, про що свідчить довідка Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві (а. с. 16).
Згідно довідки ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, одержав механічні пошкодження (а. с. 15).
12.10.2011 року було здійснено огляд автомобіля «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, та в присутності власника автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 було складено протокол огляду транспортного засобу (а. с. 21).
Згідно звіту № 958 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 17.10.2011 року, вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахування величини втрати товарної вартості та з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 8 996,17 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що вказаний звіт був складений за заявою ПрАТ «СК «Мега-Поліс» та оплачено останнім в розмірі 550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.11.2011 року № 4515 (а. с. 28).
02.12.2011 року ОСОБА_6 звернулась до ПрАТ «СК «Мега-Поліс» із заявою про виплату страхового відшкодування (а. с. 29).
02.12.2011 року ПрАТ «СК «Мега-Поліс» затвердило страховий акт № 4195/5318-10, згідно якого розмір страхового відшкодування склав 12 802,80 грн. (а. с. 30).
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
06.12.2011 року ПрАТ «СК «Мега-Поліс» виплатило ОСОБА_6 суму страхового відшкодування в розмірі 12 802,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.12.2011 року № 4985 (а. с. 32).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2011 року винною у вчинені вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4 (а. с. 34).
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню, а, відтак, шкода спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає відшкодуванню за рахунок останнього.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 у період з 22.09.2011 року до 21.09.2012 року була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6875971 (а. с. 74), згідно якого франшиза становить 510,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6875971страховик відповідає в межах обов'язкового ліміту відповідальності, який становить 50 000,00 грн. на одного потерпілого за шкоду, завдану майну потерпілих, і 100 000,00 грн. на одного потерпілого - за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих.
Разом з тим, відповідно до ст.. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, ПАТ «СК «Українська страхова група» відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Так, 21.03.2012 року ПАТ «СК «Українська страхова група» затвердило страховий акт, відповідно до якого сума страхового відшкодування згідно регресної вимоги склала 8 486,17 грн.
Вказана сума була перерахована ПАТ «СК «Українська страхова група» на рахунок ПрАТ «СК «Мега-Поліс», що не заперечується останнім, відтак, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, дана обставина не підлягає доказуванню.
Таким чином, різниця між сумою виплаченого ПрАТ «СК «Мега-Поліс» страхового відшкодування та сумою виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу ПАТ «СК «Українська страхова група» становить 4 316,63 грн., яка повинна бути відшкодована відповідачем.
Крім того, відповідно до меморіального ордеру від 01.02.2012 року № 150110001, відповідач сплатив на рахунок ПрАТ «СК «Мега-Поліс» франшизу в розмірі 510,00 грн.
11.04.2012 року ПрАТ «СК «Мега-Поліс» направило регресну вимогу ОСОБА_4 про сплату заборгованості в межах фактичних витрат в розмірі 4 466,63грн., в тому числі, 110,00 грн. за надання довідки ДАІ щодо обставин ДТП та 550,00 грн. за проведення експертного дослідження. Вказана вимога була одержана ОСОБА_4 17.04.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, відповідач заборгованість не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, за рахунок ОСОБА_4 відшкодовуються всі фактично понесені позивачем витрати.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження сплати позивачеві регресної заборгованості, що утворилась внаслідок виплати страхового відшкодування потерпілій особі, відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги ПрАТ «СК «Мега-Поліс» щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 4 356,63 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Так, згідно платіжного доручення від 20.05.2013 року № 10082, позивач при зверненні до суду сплатив 229,40 грн. судового збору.
Отже, оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 229,40 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регрессу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» 4 356 грн. 63 коп. у відшкодування фактичних витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» 229 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Кирилюк