ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
07.12.06 Справа № 13/491пн.
За позовом селянського (фермерського) господарства «Факел», с. Осиново Новопсковського району Луганської області
до Державної виконавчої служби у Новопсковського району Луганської області, смт. Новопсков Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
про виключення з акту опису та зняття арешту з нерухомого майна
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Від позивача
Васильченко О.П. дов. № 5 від 20.11.2006 р.
Від відповідача
Мухін М.М. дов. б/н 20.06.06 р.
Від третьої особи
Гвоздецька Н.І. гол. фахівець відділу дов. № 1242 від 06.11.2006 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлена вимога про виключення з акту опису та арешту позивача, а саме зерносховища розміром 34,8х14 м2; зерносховища розміром 37,8х13,9 м2, службове приміщення розміром 34,6х6,5 м2, що знаходиться у заставі третій особі.
Відповідно до п. 1.1. статуту Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль» та ст. 25 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює заміну третьої особи по справі її правонаступником - Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль».
Позивач та третя особа позов підтримали.
Відповідач проти задоволення позову заперечує.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 03.07.2006 р. відповідачем був складений акт опису та арешту нерухомого майна, а саме зерносховища розміром 34,8х14 м2; зерносховища розміром 37,8х13,9 м2, службове приміщення розміром 34,6х6,5 м2, що належить позивачу.
Згідно договору іпотеки від 20.12.2005 р. укладеному між позивачем та третьою особою зазначене майно було передано у іпотеку третій особі.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить виключити з акту опису та арешту майна позивача, а саме зерносховище розміром 34,8х14 м2; зерносховища розміром 37,8х13,9 м2, службове приміщення розміром 34,6х6,5 м2., посилаючись на ст.. 59 Закону України “Про виконавче провадження»
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне майно на момент накладення арешту знаходилося у заставі третій особі.
Третя особа позов підтримала, в своїх поясненнях вона посилається на те, що згідно ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження» Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що арешт був накладений обґрунтовано, крім того на виконання рішення суду по справі № 6/415 від 15.11.2005 р., що було постановлене до виникнення права застави.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У даному випадку арешт був накладений нам майно, що належить позивачу, в межах виконавчого провадження де він є боржником.
За таких обставин посилання позивача на положення ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження» є безпідставними.
Виконавче провадження в межах якого був накладених арешт на заставлене майно було відкрито у тому числі на примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.11.2005 р. у справі 3 6/415 про стягнення з позивача коштів в сумі 14014 грн. 62 коп.
З врахуванням дати укладення договору застави після прийняття рішення від 15.11.2005 р. відповідач відповідно до ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження» мав право звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателяиґми.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Здійснити заміну третьої особи Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»його правонаступником - Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль».
2. В задоволенні позову відмовити повністю.
3. Судові витрати полкласти на позивача
У судовому засіданні 07.12.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 12.12.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько