(в повному обсязі )
Справа №300/119/13-ц
29.08.2013 смт. Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді: Конепуда В.І., при секретарі с/з - Павлишин Т.І., з участю позивача - ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, представника відповідача Жденіївської селищної ради - Фабрицій О.І., третьої особи - ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Жденіївської селищної ради, третя особа ОСОБА_6, про визнання права власності на земельні ділянки ,
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2 до Жденіївської селищної ради, третя особа ОСОБА_6, про визнання недійсним та скасування рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки у розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, визнання за ОСОБА_2 право власності на дану земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1
Позов мотивовано тим, що спірна земельна ділянка була виділена ОСОБА_6 у зв'язку з набуттям останньою у власність житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування майна ОСОБА_8 Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області свідоцтво про право власності за законом видане ОСОБА_6 на вказаний будинок скасоване. Крім цього, рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 21.12.2012 року зобов'язано Воловецьку державну нотаріальну контору видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом майнових прав ОСОБА_8 Таким чином, ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 свої позовні вимоги збільшили, просили суд визнати недійсним та скасувати рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки у розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, визнання за ОСОБА_2 право власності на дану земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, а також визнати недійсним та скасувати рішення двадцять першої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 23.09.2008 року в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки у розмірі 0,10 га для ведення особистого селянського господарства.
Представник відповідача Жденіївської селищної ради Фабрицій О.І. в судовому засіданні пояснила, що позивачка ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця ОСОБА_8 не мала відповідних документів на право власності на земельні ділянки, які б були предметом спадщини. На підставі заяви ОСОБА_6 прийнято рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року та передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На підставі прийнятого рішення видано державний акт на земельну ділянку.
Третя особа ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в суді позовні вимоги не визнали заперечивши їх тим, що на момент смерті спадкодавець ОСОБА_8 не мала юридично оформленого права власності на земельну ділянку і земельні ділянки, які були надані у користування ОСОБА_8 не є предметом спадщини.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до вимог ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки, або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №454432 виданого 08.09.2008 року на підставі рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку ( а.с. 146).
Рішенням Воловецького районно суду від 29.05.2008 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори від 10.01.2007 року ОСОБА_6. ( а.с. 56).
Як видно з рішення Воловецького районного суду від 21.12.2011 року Воловецьку державну нотаріальну контору зобов'язано видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на майнові права ОСОБА_8 та визнано частково недійсним рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га в АДРЕСА_1 ( а.с. 52-54). Також, даним рішенням суду визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №454432 виданий 08.09.2008 року ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку. Отже, вимога про визнання недійсним та скасування рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га в АДРЕСА_1., вже була предметом судового розгляду. Дане рішення суду набрало чинності.
20.10.2012 року позивачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її племінниця ОСОБА_2 (а.с.65).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (Із змінами внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 19.03.2010) п.18-г: - до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31.12.2003 р. згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК України та закону України від 27.04.2007 р. № 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлю або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх.
Згідно п.5 листа Верховного суду України №19-3767/0/8-08 від 29.10.2008 року «Щодо розгляду земельних спорів», при вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки особам, які придбали житловий будинок, будівлею або споруду, у разі, коли розмір земельної ділянки договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено, необхідно дотримуватися ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України, відповідно до яких до набувача право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, і не може за рішенням суду переходити у розмірах, що перевищують необхідні для їх обсуговування. Причому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни цільового призначення.
Таким чином, необхідно визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею у розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1
Крім цього, як видно із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №463684 виданого 16.12.2008 року на підставі двадцять першої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 23.09.2008 року, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої в смт. Жденієво урочище "Плай" Воловецького району, для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 145).
В суді встановлено, що земельна ділянка надана ОСОБА_6 на підставі двадцять першої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 23.09.2008 року, ОСОБА_6 площею 0,15 га, що розташована в смт. Жденієво урочище "Плай" Воловецького району, для ведення особистого селянського господарства не входила до спадщини, яка відкрилася за померлою ОСОБА_8
Крім цього, як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №463684 виданого 16.12.2008 року, місце проживання ОСОБА_6 зазначено - АДРЕСА_2
На підставі та керуючись ст. 209, 218 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. 124 Конституції України, листом Верховного Суду України № 19-3767/0/8-08 від 29.10.2008 р. «Щодо розгляду земельних спорів»: 5, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Жденіївської селищної ради від 22.01.2008 року в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки у розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на дану земельну ділянку.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Суддя: Конепуд В.І.